Боягузи поховалися у списках
Опубліковані усі ключові партійні списки для участі у парламентських виборах. Спостереження: вони сповнені боягузами різного калібру і тими, кому слабо піти в народ. Перші п'ятірки чіпати не будемо: все зрозуміло – там мають бути старі, надійні, перевірені і популярні обличчя. Але навіщо решту місць у списках окупували ветерани (в різних сенсах цього слова), досвідчені політики.
Ці "старці" мають все, щоб йти і нормально битися за перемогу в мажоритарних округах – гроші, політичну біографію, історичну прив'язку до конкретних регіонів, а головне – досвід політичної публічної боротьби. Проте вони з переляку обрали інший шлях: своїми задами забрали шанс в нових політиків, які природно підросли за останні 5 років, проте в яких для мажоритарки немає ані грошей, ані політичного досвіду.
Так от...
Щиро не розумію, що у списку об'єднаної опозиції роблять Борис Тарасюк, Микола Томенко, Мустафа Джемілєв, Геннадій Москаль, Андрій Шкіль, Микола Мартиненко, Олександра Кужель, Андрій Шевченко та деякі інші.
Геть не розумію, що у списках "УДАРу" забули Ірина Геращенко, Віктор Пинзеник, Сергій Куніцин і Едуард Гурвіц.
Аналогічно і у списку ПР чогось тусуються Володимир Бойко, Борис Колесніков, Ганна Герман, Ігор Шаров, Нестор Шуфрич, Олег Зарубинський, Катерина Ващук, Микола Баграєв, Анатолій Кінах, Олександр Стоян і ще з десяток облич.
За умови нашої закритої пропорційної системи саме мажоритарка покликана стати горнилом для політиків і корисним засобом передвиборчого стресу для владних старців (щоб вони геть не забули про польовий контакт з людьми). А от нових і перспективних слід відшуковувати у міжвиборний період, а потім протягати у раду через списки. Дайте молодим карт-бланш у вигляді місця у списку! А ветерани нехай вкалують у полях: виграють – підтвердять повагу людей до себе, продують – так їм і треба!
А у нас так: молоді і невідомі не мають шансу потрапити у список, бо їх не знають і про них не клопочуть перед укладачами. А старі навпаки – майже гарантовано потрапляють у списки – за інерцією. Результат: система гниє і смердить!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
