Штучний інтелект, Путін і ми
Нещодавня репліка Путіна "Штучний інтелект – це майбутнє не тільки Росії, це майбутнє всього людства. Той, хто стане лідером в цій сфері, буде володарем світу" явно не була імпровізацією. Він про це думає. Йому це болить.
Підозрюю, що він серйозно мріє про владарювання над світом. І точно не хоче, щоб хтось в цьому світі владарював над ним.
Сьогодні мала б жваво обговорюватися новина про те, що тролеферма з Петербурга купувала рекламу у ФБ, таргетовану на американську аудиторію. ФБ вчора в Конгресі доповів.
Там найцікавіше в тому, що прямо про вибори контент нічого не говорив. Мета рекламодавця була інша – "підсилити соціальні та політичні сигнали, що роз'єднують суспільство". Тобто, це та ж сама технологія, яку Росія застосовує у нас, зокрема, розбиваючи українців на полюси зради і перемоги. І яку ми радісно підхоплюємо.
Divide et impera завжди було актуальне. Просто тепер це можна ефективно робити за допомогою комп'ютера і смартфона.
Росія дійсно навчилася використовувати технології створення і поширення контенту, щоб пробувати впливати на ситуацію в різних країнах світу. Вона як риба у воді почувається у всвесвітньому інформаційному потопі.
Переконливого незворотного результату з низки причин (про них треба окремо) поки немає. Але технологія у Росії є. А значить є ризик, що одного дня буде і результат.
У березні 2017 року одні дослідники з'ясували, що від 9 до 15% користувачів Twitter є ботами. Інші – що 70% користувачів, які твітили російською мовою про діяльність НАТО в країнах Балтії та Польщі, виявилися ботами (тобто машинами, а не людьми).
А тепер увага: вони згенерували близько 84% твітів на цю тему. Іншими словами, російськомовна комунікація у цьому сегменті практично повністю контролюється тими, хто контролює цих ботів.
Непідготовлена людина цілком може повірити, що твіт, який зібрав 80000 ретвітів, є думкою більшості. І пристати до неї. Так можна керувати суспільною думкою, не даючи людині розуміння, що усі ті ретвіти створили керовані кимось боти.
Бот – це власне і є один з прикладів штучного інтелекту. Бот – це вже зручно і корисно. Бот, який опанує мистецтво управління емоціями людини, зможе її контролювати і спрямовувати її дії (тільки не треба думати, що ви достатньо сильні, щоб протидіяти цьому впливу).
І це вже відбувається. Гугльніть про прогрес DeepMoji, блефування Libratus під час гри в покер, задушевні розмови з чат-ботом "Анонімний друг", якого створили для Анонімних Алкоголіків Бразилії, або сумну історію бота Тay.
Якщо бота контролюватимуть гарні люди, він спрямовуватиме людину в гарному напрямку. А якщо це будуть погані люди?
Факт: сьогодні Росія має перевагу у використанні тролів та ботів в комунікативній війні. Це дозволяє їй створювати реальні штурми і перемагати в окремих боях. Інші лише приходять до тями і намагаються протидіяти цьому.
Росія розуміє, що наявних ресурсів замало для стратегічної перемоги. На ботах, які просто аналізують ситуацію і розганяють контент, не переможеш. Навіть якщо забезпечити їх синергію телебаченням та соцмережами. Потрібні боти, які зможуть впливати на людину, взаємодіючи з нею. Потрібні алгоритми, які не лише плануватимуть бойові операції, а й керуватимуть ними.
Тому Путін і покладає такі надії на розвиток штучного інтелекту. Так само як Гітлер покладав надії на те, що якісно нова технологія – ракета Фау – створить йому стратегічну перевагу і допоможе виграти у війні, яку він на той момент вже програвав.
Лідерство у розробці штучного інтелекту міцно тримають США і Китай. Пекін до 2025 року планує підняти витрати до 60 мільярдів доларів щорічно. Росії ці перегони озброєнь просто не під силу, щоб перемогти у світі.
Ілон Маск, як пророк організованого штучним інтелектом апокаліпсису, одразу відреагував на слова Путіна: "Конкуренція між країнами у сфері штучного інтелекту, ймовірно, стане причиною Третьої світової війни".
Але Росії ця війна не потрібна, тому що вона не виграє в цій конкуренції. Війна, якою вона займається зараз з надією перемогти, це війна, в якій штучний інтелект вже використовують, щоб втягувати людей в конфлікт, провокувати їх та керувати ними.
Росія стала лідером у використанні наявних технологій, розуміючи, що світове лідерство в розробці нових технологій їй не світить.
Але в Україні росіяни розгорнулися на повну. Всі технології, що є в їх наявності, тестуються і запускаються в тираж у нас та деінде. Ми потроху почали помічати їх і протидіяти їм. І це унікальний для світу досвід.
Та цього замало, щоб не дозволити себе знищити.
Ми маємо покласти в основу нашої комунікативної політики науку і високі технології. Машини, засновані на технології штучного інтелекту, мають стати на захисті нашої національної безпеки.
Ручні комунікації, якими зараз займається держава, це набагато краще, ніж було до 2014 року, це корисно і місцями симпатично. Але безперспективно. Сподіваюся, у нас десь хтось вже займається вирішенням цієї проблеми. Тому що часу у нас обмаль.
