Публічне звернення до пана Терьохіна
Шановний Сергію Анатолійовичу!
Звернутися до Вас мене змусило інтервью, яке Ви дали "Газеті 24".
Скажу відверто, я критично відношусь до моральних та професійних чеснот пані Тимошенко, хоча абсолютно щиро вважаю, що саме вона повинна очолити наступний уряд. Але при цьому я хочу, щоби політика її уряду була реалістичною і професійною та не перетворювалась на постійно діючу піар кампанію по проведенню президентських виборів. Тому мене вкрай турбують спроби, замість викладення професійних кроків по вирішенню тих чи інших проблем, продовжити обговорення складних питань на примітивному і відверто не професійному популістському рівні. А я впевнений, Сергію Анатолійовичу, що Ви погодитесь зі мною, саме соціальний популізм та непрофесіоналізм завдали економіці нашої країни навіть більшої шкоди ніж тотальна корупція.
Коли пані Тимошенко робила заяви щодо повернення знецінених заощаджень за два роки, це можна було списати на класичні передвиборчі обіцянки, яких робиться в таких випадках досить багато. Хоча слід відзначити, що пані Тимошенко відрізняється вмінням давати найбільш гучні обіцянки, які вражають своїм популізмом, але про які змушена говорити уся Україна. І Вам, і пану Пинзенику вистачало здорового глузду відмовчуватись і не смішити професійних економістів, виправдовуючи цю дурість, якої, до речі, не було у офіційній передвиборчий програмі БЮТ. Але мабуть Юлія Володимирівна не дуже бажає самостійно віддуватись за свої популістські заяви, тому таки змусила Вас брати на себе це невдячне завдання.
Якщо це так, тоді Ви, як людина професійна, дайте, будь ласка, декілька конкретних відповідей на конкретні питання.
1. Чи планує уряд Тимошенко оформити зобов'язання по знеціненим вкладам у вигляді частки внутрішнього державного боргу України.
2. Скільки часу уряду Тимошенко потрібно буде для створення загальнодержавного реєстру постраждалих вкладників та визначення сум, які їм потрібно сплатити.
3. Чи планує уряд Тимошенко повертати знецінені заощадження у відповідності з нормами Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", а якщо так, то чи збирається уряд Тимошенко здійснити компенсаційну індексацію заощаджень до індексу інфляції за десять років, починаючи з 1997 року, як це передбачено частиною другою статті третьої цього закону, та повертати заощадження лише у грошовій формі, як визначено частиною першою статті шостої цього ж таки закону.
4. На чому базується Ваше переконання, що згадувана у Законі України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" сума у 131, 96 млрд. грн скоротиться до 50 млрд. грн., а навпаки не зросте, враховуючи ще і необхідність здійснити індексацію за десять років, і чи планує уряд Тимошенко протягом 2008-2009 років повністю повернути знецінені заощадження у разі, якщо виявиться, що сума необхідних для цього коштів буде все ж таки не 50 млрд грн., а більше 100 млрд грн.
5. Чи планує уряд Тимошенко у 2008 році виплатити половину від хоча б тих самих 50 млрд грн., про які ви кажете.
6. Чи робили Ви оцінку розміру річного рівня інфляції на кінець 2008 та 2009 року у разі спроби виконати рішення Конституційного суду України щодо відновлення усіх соціальних пільг, які з легкістю роздавались народними депутатами протягом 16 років незалежності, та зобов'язання по поверненню знецінених вкладів, і якщо так, то дайте, будь ласка, розрахунок основних монетарних показників, на які ви плануєте при цьому вийти.
Шановний Сергію Анатолійовичу, враховуючи мою впевненість, що якщо не Ви, то хоча б Ваші секретарі читають "УП", мені буде важко повірити, що Ви не прочитали це звернення, а тому переконаний, Вам вистачить професійної гідності публічно відповісти на нього. Впевнений, що Вашої відповіді на мої питання, буду чекати з нетерпінням не тільки я, але і читачі "УП".
Щиро Ваш
Борис Кушнірук
P.S.
З мого боку було б не дуже коректним у тексті звернення пояснювати, з чим пов'язані ті чи інші мої питання, тому що це б виглядало так, начебто я роблю спробу пояснювати свої питання дійсно професійному економісту Терьохіну. В той же час не усі читачі "УП" мають економічну чи юридичну освіту і тому не факт, що усі вони розуміють, у чому полягає сенс тих чи інших моїх питань. Тому деякі пояснення саме для них.
Питання необхідності оформлення зобов'язань по знеціненим вкладам у вигляді частки внутрішнього державного боргу України пов'язане з тим, що тільки в цьому випадку, з одного боку, уряд отримає можливість документально оформити зобов'язання держави перед кожним конкретним громадянином, з іншого – самі громадяни отримають не якісь подачки у вигляді щорічних виплат на кожну ощадну книжку, а конкретний обсяг виплат по офіційно оформленим зобов'язанням держави перед ними, і у разі їх невиконання зможуть домагатись їх виконання у судовому порядку.
Питання створення загальнодержавного реєстру постраждалих вкладників та визначення сум, які їм потрібно сплатити, пов'язане з тим, що за 11 років з моменту прийняття Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" жоден уряд не спромігся створити такий реєстр. В той же час так історично склалось, що в радянські часи в кожній родині, як правило, було декілька ощадних рахунків, які були відкриті в різних ощадних касах. Крім того існують зобов'язання не тільки по знеціненим вкладам, а і по страховим внескам Держстраху СРСР, облігаціям Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігаціям Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державним казначейським зобов'язанням СРСР та сертифікатам Ощадного банку СРСР. Таким чином для того щоби уявляти, скільки у нас потерпілих вкладників і скільки кожному з них держава має повернути коштів, необхідно створити загальнодержавний реєстр. Без створення такого реєстру розмови про реальний обсяг зобов'язань носять досить не професійний характер.
До речі саме у зв'язку з цим було пов'язане моє питання, на чому базується переконання пана Терьохіна щодо розміру коштів, які будуть необхідні для повернення знецінених вкладів.
Питання щодо строків формування згадуваного реєстру пов'язане з тим, що загальна кількість громадян, які мають право на повернення коштів по знеціненим вкладам, оцінюється в декілька мільйонів. При чому скоріше за все, реальна чисельність ближче до верхньої межі зазначеної цифри. У зв'язку з цим логічно випливає питання, скільки буде потрібно часу та людських і фінансових ресурсів для того, щоби держава документально оформила зобов'язання щодо повернення знецінених заощаджень з кожним громадянином, враховуючи, що більшість з цих людей – це особи похилого і дуже похилого віку.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
