Вчить матчастину, пане Ройтбурд!

Прочитав статтю пана Ройтбурда, присвячену мовному питанню, і прийшла на згадку інша стаття – Сергія Грабовського "Звичайне фальшування". В ній пан Грабовський звертає увагу на факт пересмикування, до якого припустилась Аксиня Куріна в статті "Звичайний нацизм".
Вона дала відверто некоректне цитування сумнівно відомого "Mein Kampf" Адольфа Гітлера. Причин, з яких пані Куріна вдалась до подібного кроку, може бути дві. Одна, більш сумна, пов'язана з тим, що вона це зробила навмисно, інша – банальна студентська звичка читати не першоджерела, а чиїсь перекази чи конспекти.

Я хочу думати краще про пані Куріну і тому схиляюсь саме до другої версії. Ось чому, коли я читаю розмірковування пана Ройтбурда, я майже переконаний, що він особисто рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію" (справа про розповсюдження іноземних фільмів) не читав, але, за радянською звичкою, захотів його засудити, бо хтось йому сказав, що рішення це погане. Кожний може сам прочитати це рішення , я ж наведу лише його результативну частину:

"враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153

Конституції України, статтями 13, 39, 51, 62, 63, 65, 93, 95

Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

вирішив:

1. В аспекті конституційного подання положення частини

другої статті 14 Закону України "Про кінематографію" "іноземні

фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку

повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані (виділене мною – Б.К) державною мовою..."необхідно розуміти так, що іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені чи не субтитровані державною мовою, а центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії не має права надавати суб'єктам кінематографії право на розповсюдження і демонстрування таких фільмів та видавати відповідне державне посвідчення".

Я навмисно виділив слово "субтитровані", бо саме це слово повністю дає відповідь на усі питання, які ставить пан Ройтбурд та багато хто з ним.

Досить велика частина іноземних фільмів в країнах Європи не дублюється та не озвучується, а лише субтитрується. Особливо це стосується, так званих, некомерційних, артхаузних фільмів.

І це зрозуміло, бо витрати на субтитрування досить незначні, навіть якщо мова йде про розповсюдження лише декількох фільмокопій.

Ба, більш того, саме такий підхід багатьом, особливо молоді, дає суттєві переваги – вони мають можливість практикувати свої знаннях іноземних мов. Слухаючи, вони зразу ж можуть прочитати рядок з перекладом та перевірити, наскільки вони правильно все зрозуміли.

Що ж стосується шанованої мною Кіри Муратової та її фільмів, а також інших російськомовних фільмів, то впевнений, що ніхто не буде робити дурниць та дублювати чи озвучувати їх українською, а їх субтитрування не буде великою проблемою. Хоча, на мій погляд, воно є зайвим.

Що ж стосується дублювання або озвучування іноземних фільмів російською та мовами інших національних меншин, то ніхто не забороняв цього робити. Це випливає, як з норм частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію", в якій вказано таке:

"Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в

обов'язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи

субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин" (виділене мною Б.К.), так і з пункту 5.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України:

"Положення статті 14 Закону щодо обов'язкового дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів перед їх розповсюдженням в Україні повинні застосовуватися до всіх фільмокопій, які розповсюджуються в Україні (виділено мною – К.Б.), у тому числі й до тих, які використовуються для демонстрування таких фільмів".

Тобто у разі, якщо іноземний фільм дубльований або озвучений, наприклад, російською мовою, то це означає, що цей же фільм має бути обов'язково субтитрований українською. І навпаки, якщо іноземний фільм дубльований або озвучений українською, то він може бути також субтитрований російською.

Із всього роз'ясненого, чи, якщо хочете, "розжованого" мною, можна зробити простий висновок. Перед тим, як кричати про утиск чиїхось прав, загляньте, пане Ройтбурд та пані Куріна, спочатку у першоджерела. Може тоді виявиться, що жодних резервацій створювати в Україні не має потреби, навіть для кожного з Вас.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.