Коли я пишу коментарі, що стосуються політики сьогоднішніх політичних лідерів Росії, у тому числі по відношенню до України, обов'язково знайдуться ті, хто звинуватить мене у русофобстві. Але це не відповідає дійсності. У мене в Росії живуть родичі, є багато друзів і просто гарних знайомих. Насправді я досить критично відношусь не до росіян, а саме до імперські налаштованого вищого керівництва Росії, яке корумповано не менше, а скоріше навіть більше ніж українське. Те, що в самій Росії теж не мало таких, хто вкрай критично відноситься до Путіна та його оточення, не є секретом. От, наприклад, пояснення такого відношення до Путіна з боку відомої російської журналістки Юлії Латиніної можна знайти у її статті "Однополярные друзья Путина". Розмістив би цю статтю повністю на "УП", але повага до авторських прав ЗАТ Газета.Ру не дозволяє, тому переходьте по лінку і читайте її на http://www.gazeta.ru/column/latynina/2798683.shtml.
Усім привіт, особливо нашим завзятим "русофілам"!:-)
А ось віршик Іртєньєва з тієї ж Гаzети.
ЗАМЕТКИ ОТДОХНУВШЕГО.
Похватав пожитки скромные свои,
Населения широкие слои,
Покидая, нах, родные берега,
На чужие устремляются юга.
Хоть народ у нас, как пишут, патриот,
Но при этом далеко не идиот,
И народам прочим будучи подстать,
Научился свои кровные считать.
Что забот ему до нужд родной страны
И доходов государственной казны,
Если даже на Канарах пузо греть
Экономней получается на треть.
Я и сам, пока мой бизнес не зачах,
Отдыхал по преимуществу в Сочах,
А теперь ни калачом, ни кирпичом,
Не загнать меня в те Сочи нипочем.
Побросаю я вещички в чемодан
И рвану хоть на Таити, хоть в Судан,
Две недели с полным кайфом оттянусь
И на родину суровую вернусь.
Отряхнувши прах далеких заграниц,
Сжатым колосом паду я, грешный, ниц:
"Принимай меня назад, Россия-мать,
Ты на то мне и дана, чтоб кайф ломать".
И продолжу, посыпая пеплом плешь:
"Не пускай меня ты больше за рубеж.
Лучше сдохнуть мне в березовом краю,
Чем в банановом их мучаться раю".