Борис Кушнірук Економіст. Член Центрального проводу Народного Руху України

Російсько-грузинська війна: причини та наслідки

18 серпня 2008, 23:20

Сьогодні на вебсторінці УНІАН розміщена моя стаття, присвячена російсько-грузинській війні.

За традицією розміщую її і в своєму блозі в УП. Враховуючи, що декілька днів я не буду мати доступу до Інтернету, прокльони на мою адресу можна не писати. Все-рівно не зможу прочитати і відреагувати на них.:-)



Російсько-грузинська війна: причини та наслідки

http://unian.net/ukr/news/news-267814.html

Протягом цих днів уже була безліч коментарів на тему грузинсько-російської війни: чому саме зараз, навіщо та хто і чого досяг. Без розуміння того, які цілі переслідували Саакашвілі та Путін (зрозуміло, що саме Путін нині є головним на російському владному олімпі) у цій війні, важко зрозуміти, чи досягли вони тієї мети, яку ставили перед собою.

Але спочатку потрібно, мабуть, нагадати історію конфлікту.

Сучасна історія конфлікту розпочалась у 1989 році – після того, як рада народних депутатів Південно-осетинської автономної області Грузинської РСР прийняла рішення про її перетворення в автономну республіку. А вже у вересні 1990 року рада народних депутатів Південно-осетинської автономної області проголосила Південно-осетинську Радянську Демократичну Республіку (з 1 вересня 1991 року її перейменовано в Республіку Південна Осетія). Слід зазначити, що параду "маленьких суверенітетів" передувало, як пишуть деякі видання, віддане у 1988 році Горбачовим доручення КДБ сприяти міжетнічній дестабілізації в усіх союзних республіках, які потенційно бажатимуть вийти зі складу СРСР. Внутрішні міжетнічні конфлікти в союзних республіках мали дати змогу центральній владі, з одного боку, виступати в ролі "миротворця" й посередника, з другого – погрожувати національним елітам цих республік розколом і відокремленням частини їх територій.

Це дуже схоже на правду, якщо врахувати як одночасне різке зростання міжетнічних конфліктів у межах союзних республік у 1988-1990 роках, так і інтерв'ю, яке Горбачов, ще будучи Президентом СРСР, дав українському телебаченню восени 1991 року. У ньому він відверто залякував розколом України. На щастя, цьому сценарію тоді не судилося бути реалізованим. Значною мірою не стільки у зв'язку з толерантністю і мудрістю української еліти, а тому, що російські спецслужби були втягнуті в боротьбу за владу та гроші в самій Росії, і їм було не до України.

Але повернемося до Південної Осетії.

Протягом 1990 – 1992 років міжетнічні зіткнення переросли у відверту війну, у якій були вбиті тисячі людей з обох сторін, а десятки тисяч змушені покинути свої домівки. У 1992 році відкриті бойові зіткнення припинилися після підписання так званої Дагомиської угоди між Росією та Грузією. Ця угода передбачала припинення бойових дій, створення Змішаної контрольної комісії, у яку увійшли представники Грузії, Росії, Південної Осетії та, на правах окремої сторони, Північної Осетії. Угода була підписана 24 червня, а вже 14 липня 1992 в зону конфлікту були введені миротворчі сили у складі трьох батальйонів (російського, грузинського та осетинського).

І хоча головною метою цієї угоди мали стати кроки з припинення бойових дій та економічного відновлення районів, що перебувають у зоні конфлікту, та створення умов для повернення біженців, ситуація перманентно загострювалась. Наявність великої кількості зброї у жителів Цхінвальського району, а головне – небажання Росії сприяти стабілізації Грузії, не давала жодних шансів на мирне вирішення цього конфлікту.

Миротворчі сили з боку Росії, були скоріше постійними підбурювачами конфлікту. Російських миротворців неодноразово ловили на перевезенні зброї для південно-осетинських військових формувань. Майже все керівництво цього бунтівного регіону складалося фактично зі штатних співробітників спецслужб Росії, які раніше не мали жодного стосунку до цього регіону і метою яких було все що завгодно, тільки не стабілізація ситуації. Підливало олії у вогонь безпрецедентне за своїм цинізмом та брутальним нехтуванням нормам міжнародного права рішення російської влади надати всім бажаючим жителям регіону російське громадянство. В умовах постійного підтримування нестабільності з боку Росії, коли в Південній Осетії майже не було можливостей для працевлаштування та заробітку, надання російською владою соціальної допомоги лише особам, котрі прийняли російське громадянство, було кроком, відверто спрямованим на анексію цієї території Грузії. І це все на тлі постійних обстрілів сіл – як із грузинського, так і з південно-осетинського боку. Суттєвим чинником було також небажання західних країн втручатись у проблеми вибухонебезпечного регіону. Умовно спокійна ситуація за наявності там російських умовно "миротворців", давала їм змогу їм не напружуватись і не перейматися проблемами Грузії.

Водночас для центральної влади Грузії неврегульованість проблеми бунтівних регіонів була постійним подразником для політичних еліт. Звинувачення в зраді через неспроможність повернути біженців з Абхазії та Південної Осетії і протидіяти постійним обстрілам грузинських селищ в Південній Осетії стало зручним аргументом у політичній боротьбі. Обіцянка Саакашвілі відновити контроль над Абхазією та Південною Осетією була важливим фактором у його перемозі в першій та другій президентській виборчій кампанії.

Саме такою була ситуація напередодні серпневих подій. Але все ж таки виникає запитання, чому саме зараз і чому саме в силовий спосіб спробував розв'язати цю проблему Саакашвілі?

Аналізуючи велику кількість коментарів щодо цих подій, у тому числі в російських та західних ЗМІ, можу зробити певні припущення про складну і відверто цинічну гру декількох ключових гравців – Росії, США та самого Саакашвілі, – у якій про долю і життя простих людей ніхто навіть не замислювався.

Так, Саакашвілі, безперечно, бажав повернути контроль над владою у Цхінвалі.

Головною метою Росії було й залишається недопущення вступу Грузії в НАТО та появи нових гравців у регіоні, який забезпечує транзит каспійської нафти на світові ринки.

Для Сполучених Штатів важливим є, навпаки, сприяння вступові Грузії в НАТО та забезпечення легітимізації своєї присутності на Кавказі.

Складається враження, що кремлівські можновладці, граючи на амбіціях Саакашвілі, не тільки провокували його на прийняття рішення про силове вирішення цхінвальської проблеми (так, протягом травня-липня різко зросла кількість випадків обстрілу грузинських поселень та вбивства грузинів), а й навмисно, через різні джерела, у тому числі у вигляді аналітичних статей у ЗМІ, надсилали хибні сигнали у Тбілісі про своє небажання займатись південно-осетинською проблемою і готовністю віддати контроль над цим регіоном. Метою цієї дезінформації було втягнути Саакашвілі у війну, що давало Росії можливість прямо втрутитися в бойові дії з подальшим повним розгромом збройних сил та усієї інфраструктури Грузії. Аби лиш максимально ускладнити будь-які подальші кроки, пов'язані зі вступом Грузії в НАТО.

Показово, у зв'язку з цим, що одна з перших чи, може, навіть найперша заява (уночі з 7 на 8 серпня) високопосадовця МЗС Росії стосувалися не загибелі мирних жителів, а перегляду західними країнами питання щодо членства Грузії в НАТО.

Чи здогадувався Саакашвілі, що його хочуть обдурити, сказати важко. Але не можна не відзначити, що в бойових діях у Південній Осетії брало участь лише 3-5 тисяч грузинських військових, тобто Саакашвілі не кинув туди всі наявні сили. Більш того, коли наземні російські війська почали воєнні дії вже на території Грузії, він відвів усі сили до Тбілісі, не даючи можливості нав'язати бойові дії, які б призвели до великих втрат військових. Водночас російські війська цими днями, вже після підписання угод про припинення бойових дій, займаються не тільки банальним мародерством, а й цілеспрямованим нищенням усієї інфраструктури Грузії. Підриваються військові бази, мости, інші об'єкти життєзабезпечення. Тобто вирішують ті завдання, заради якого Росія цю війну й починала.

Але чи можна вважати, що Саакашвілі все програв, а Росія усе виграла? З одного боку, Саакашвілі програв війну, його рішення про силове розв'зання південно-осетинської проблеми призвело до значних людських втрат з боку як Грузії, так і Південної Осетії. Повністю знищено грузинські поселення на території Південної Осетії, і вже прозвучала заява президента невизнаної республіки Кокойти, що про повернення грузин у їхні домівки не може бути й мови. До того ж очевидно, що й повертатися їм нікуди. Крім того, використання некерованих ракет "Град" для обстрілу Цхінвалі, що є беззаперечним військовим злочином, може в майбутньому спричинити небажання західних політиків мати справи з Саакашвілі, навіть якщо виявиться, що безпосередньо сам він такого наказу не віддавав.

Але при всьому цьому Саакашвілі, розпочавши військову операцію, насправді вирішив інші завдання. Можливо, якраз вони насправді й були її головною метою.

Фото АР

По-перше, він змусив західні країни втрутитися в цей конфлікт, тобто інтернаціоналізувати його. Уже очевидно, що ці події змусять західні країни прислати міжнародних миротворців для забезпечення контролю над ситуацією на кордоні з Південною Осетією та Абхазією. А Росія усі ці роки була зацікавлена, аби Кавказ залишався виключно під її впливом – з присутністю там лише її військових.

По-друге, можливо, Саакашвілі чудово розумів, що доки Росія існує в сьогоднішньому вигляді, вона не допустить повернення цих регіонів під контроль Грузії, і, у свою чергу, грузинська влада не зможе виконати обіцянку щодо повернення грузинських біженців у Абхазію та припинення обстрілу грузинських поселень на території Південної Осетії. Водночас публічно визнати цей факт ніколи б не наважився жоден грузинський політик. Перевівши ж протистояння з Росією у відкриту форму, Саакашвілі вже руками російської сторони змусив грузинів залишити землі в Південній Осетії та Верхнього Кодорі на території Абхазії. Таким чином, оголошуючи ці території окупованими Росією, він, з одного боку, не відмовляється від своєї обіцянки повернути їх Грузії, з другого – ліквідує постійний внутрішньополітичний подразник, пов'язаний з обстрілами грузинських поселень, що дає змогу, у тому числі за допомогою великої фінансової підтримки західних країн, облаштувати біженців на території інших регіонів Грузії. При цьому відсутність відкритих збройних конфліктів відкриває Грузії дорогу до НАТО. Запорукою цьому слугує зацікавленість західноєвропейських країн та США у стабільному транзиті каспійської нафти по незалежних від Росії трубопроводах.

Якщо буде реалізовано саме цей сценарій, то можна вважати, що Росія насправді не виграла, а програла війну, бо мети, яку вона ставила перед собою, вона не досягла. А облаштування Абхазії, керівництво якої не поспішає стати адміністративним регіоном Росії, й особливо Південної Осетії, стане вже проблемою Кремля. Хоча самі по собі ці грузинські регіони Росії не настільки цікаві і будуть тією валізою без ручки, яку й нести важко, і кинути не можна.

Усі ті процеси, що відбуваються сьогодні на території всього багатонаціонального Кавказу, ще відгукнуться Кремлю дуже непередбачуваним чином.

powered by lun.ua
Коментарі — 180
Max_Chernigov _ 27.08.2008 23:49
IP: 195.60.174.---
С первой частью выводов согласен, со второй – почти нет... но статья всё равно хорошая, здесь уже кто как думает.
Vladislaff-V _ 24.08.2008 23:12
IP: 78.111.185.---
Комиссар СЕ по правам человека об увиденном в Цхинвале: "Это оскорбление человечества"
Комиссар по правам человека Совета Европы Томас Хаммарберг назвал то, что увидел в Цхинвале, "результатом безумия войны". "Я прибыл в Южную Осетию, чтобы увидеть, что произошло и как нарушались права людей, – сказал он 24 августа журналистам в Цхинвале. – То, что здесь произошло две недели назад, не должно повториться. Это оскорбление человечества. Оскорбление человеческих прав".

Хаммарберг сообщил, что продолжит свою миссию по изучению фактов нарушения прав человека во время грузино-осетинского конфликта. "После этого я подготовлю доклад, который будет опубликован для того, чтобы вся Европа поняла, что произошло и что необходимо сделать, чтобы залечить раны войны и исправить положение, сложившееся в результате войны", – сказал комиссар по правам человека.

8 августа Грузия начала активные боевые действия против Южной Осетии. Город Цхинвал, столица непризнанной республики, был практически полностью разрушен. Жертвами вооруженного конфликта, по данным югоосетинских властей, стали 2100 человек. Для защиты жителей Южной Осетии, многие из которых являются российскими гражданами, и в помощь расквартированным там миротворцам Россия вела в Южную Осетию войска. 12 августа операция по принуждению Грузии к миру была завершена.
...http://www.regnum.ru/news/1045623.html
димко _ 23.08.2008 15:55
IP: 91.124.76.---
20.08.2008 19:24___ Хренопотам
Он правильно пишет. Для нас действия РФ несравнимо важнее.
Хренопотам _ 20.08.2008 19:24
IP: 193.33.231.---
"...наша задача – разобраться, каким образом дальнобойная артиллерия, тяжелая артиллерия, которая запрещена к размещению в зоне конфликта, там оказалась, и какую роль сыграли российские миротворцы, которые допустили размещение этих орудий на территории, находившейся под этим контролем..."
***
отлично сказано. разбираться в действиях грузинской стороны – не ваша задача)))))
командор _ 20.08.2008 19:01
IP: 77.122.4.---
20.08.2008 11:59___ Игрек-минус

Спасибо. Очень похоже на правду.
Eretik _ 20.08.2008 13:50
IP: 77.122.185.---
18.08.2008 23:20___Борис Кушнирук
Підриваються військові бази, мости, інші об'єкти життєзабезпечення
С каких пор военные базы входят в разряд "об'єкти життєзабезпечення"??? Военная база -это объект жизнеуничтожения.
Eretik _ 20.08.2008 13:47
IP: 77.122.185.---
ТАК НАЧАЛАСЬ ВОЙНА:
"ГРУЗИНСКИХ ТАНКИСТОВ ДОБИВАЛИ ПРИКЛАДАМИ... ЗА ТО, ЧТО ОНИ РАССТРЕЛЯЛИ СЕМЬЮ С ДЕТЬМИ"
Журналист канала "Интер" – очевидец грузинско-осетинско-российского вооруженного конфликта – рассказал о том, что пережил, находясь в эпицентре боевых действий – столице непризнанной республики Южная Осетия.
Журналист компании "НИС" (новости для канала "Интер") Руслан Ярмолюк находился в Цхинвали – столице непризнанной республики Южная Осетия – в то время, как там разгорелась война. Возможность судить об объективности этих записок оставляем нашим читателям.
Полностью тут http://mmc.nnm.ru/tak_nachalas_vojna_
Игрек-минус _ 20.08.2008 11:59
IP: 85.90.202.---
ОКОНЧАНИЕ цитат из интервью Андрея Илларионова.

"...Официальные сообщения государственного комитета по информации и печати республики Южная Осетия в течение всего начала августа сообщали о подготовке войны..."

"...сообщения многих жителей или лиц, которые находились на территории Цхинвали, говорили о том, что будет война..."

"...обе стороны применяли системы залпового огня, со стороны осетинской применялась тяжелая артиллерия, которая запрещена была там, которая не должна была там находиться. Из этих дальнобойных орудий происходил обстрел грузинских позиций в течение недели, с 1 по 7 августа..."

"...Официальная позиция грузинской стороны, что их рейд на Цхинвали и на окружающие высоты был связан с тем, чтобы заставить замолчать эти батареи..."

"...наша задача – разобраться, каким образом дальнобойная артиллерия, тяжелая артиллерия, которая запрещена к размещению в зоне конфликта, там оказалась, и какую роль сыграли российские миротворцы, которые допустили размещение этих орудий на территории, находившейся под этим контролем..."

Если принять во внимание эту информацию Илларионова, то становится понятным многое из того, что произошло – и почему Грузия начала обстрел Цхинвали, и почему грузинская армия не смогла блокировать Рокский тоннель, и почему так быстро российская армия (две дивизии!) оказались на территории Грузии.

Всё уже было готово к "освобождению братского осетинского народа"...
Игрек-минус _ 20.08.2008 11:59
IP: 85.90.202.---
ПРОДОЛЖЕНИЕ цитат из интервью Андрея Илларионова.

А. ИЛЛАРИОНОВ:
"...Еще раз скажу, я не утверждаю, что эта информация является верной, надо проверять, тем не менее, они утверждают, наконец, есть достаточно большое количество подтверждений того, что, по крайней мере, передовые части 58-й армии находились в Цхинвали уже 7 августа..."

"...выясняется, что со стороны не России, не со стороны Грузии, а со стороны представителей Южной Осетии заявления о том, что началась война, прозвучали 4 августа, неоднократно, 3 августа, 3, 4, 5 августа на территории Цхинвали оказалось большое количество людей, которых там никогда не было, которые сообщали о том, что они приехали туда для того, чтобы участвовать в войне..."

"...есть достаточно большое количество информации, которое говорит о том, что многие люди, находившиеся на территории Осетии, с конца июля – начала августа этого года, были уверены в том, что начнется война, и они приехали туда для участия в войне..."

"...Есть, например, такой известный сайт, не сайт, а блог, Живой журнал, "Рупор народа", блоггеры уже идентифицировали, что этот блог был создан российскими спецслужбами..."

"...от имени якобы автора этого блога 4 августа была размещена информация о том, что будет война..."
Игрек-минус _ 20.08.2008 11:58
IP: 85.90.202.---
Господин Кушнірук, Вы написали интересную статью – многие факты и их хронология подтверждают вашу версию.

Относительно того, кто первым начал военные действия.

Вчера на "Радио Эхо Москвы" Андрей Илларионов, быший советник Путина, дал чрезвычайно интересную информацию

http://www.echo.msk.ru/programs/personalno/534948-echo/

А. ИЛЛАРИОНОВ:

"...я немножко более подробно скажу сейчас, один из важнейших вопросов, который требует просто фактического уточнения для всей российской общественности, это вопрос о том, когда началась война..."

"...Официальные власти объявили, по сути дела, начало военных действий со стороны России после того, как прошло заседание СБ, на котором президент страны принял соответствующее решение, которое было также обнародовано по телевидению..."

"...На самом деле, существует огромное количество фактических подтверждений, которые, собственно, не опровергаются никем, что ввод первой колонны российских танков начался гораздо раньше..."

"...Есть просто факты о том, что бои под Джавой, за ключевой мост между Рокским перевалом и Джавой, по которым шли танки, шли в четыре утра, а по данным грузинским, их надо, конечно, проверять, но, тем не менее, они утверждают, что первая колонна из 150 танков и бронемашин пересекла границу в 23 часа 30 минут..."
Seva1964 _ 19.08.2008 22:21
IP: 83.170.251.---
Неплохая статья. Но пропущен довольно существенный период "звиадизма".
димко _ 19.08.2008 22:17
IP: 92.112.33.---
Нормальная такая статья.
Трезвые рассуждения.
Разумеется, при условии, что фактаж, на котором они основаны – достоверный.

Следующую статью про события в Грузии, пожалуйста, напишите в контексте наших украинских интересов: в чем они там состояли и как именно политическое руководство и МЗС их там защищали.
командор _ 19.08.2008 21:50
IP: 77.122.4.---
19.08.2008 20:37___ Ф-Всеволод

Уважаемый Ф-Всеволод! Не переймайтесь IQ. Это новая фишка ФСБшной братии. К клаве видать допускают только с определенным IQ. Если ниже – ружье в руки и доказывай свой патриотизм и любовь к отечеству в горах Чечни или Грузии. Поэтому эта братия будет стараться изо всех сил до мозолей на пальцах и в мозгах. Но самое страшное,что ему бедному, приходится ту хрень которую прикажут завернуть в обертку от конфеты и доказывать,что это конфета.,хотя вонь и остаетсяв. И шаг влево,шаг вправо побег,ружье в руки... Пожалейте их,убогих
Историчка _ 19.08.2008 21:08
IP: 91.124.208.---
19.08.2008 20:37___ Ф-Всеволод -----Да у моего кота АйКю выше чем у тебя, примитивный.

Так Вы, уважаемый Ф-Всеволод, больше времени проводите со своим умным котом. Может и сами поумнеете.
Unique _ 19.08.2008 20:53
IP: 91.124.6.---
19.08.2008 18:14___ ТРАХТЕНБЕРГ
А як би тебе здихатися? Ти ж як муха приморожена, надоїдливо дзижчиш, думки власної не маєш, прибити – дуже легко, але ж гидко.
Хоружоїди нічим не кращі путіноїдів...
Unique _ 19.08.2008 20:50
IP: 91.124.6.---
Москва, которая еще в мае отказалась признать геноцидом уничтожение миллионов украинцев, назвала действия Грузии... геноцидом.
TP _ 19.08.2008 20:42
IP: 93.73.155.---
19.08.2008 16:58___ Nedos78rus
_Неверный а Путину не надо наступать кому либо на хвост да и демократии мы Грузию не учили, на это у саакашвили есть учителя на другом континенте...:)
Вы лучше расскажите, отчего вдруг такая нелюбовь к путину?:) Вам лично он что-то плохое сделал? не, ну просто интересно:)

У Россия своя особая "демократия". Также, как и путь свой, особый...И это мы знаем, видим и слышим...
А нелюбовь к Путину у украинцев особенно проявилась в предвыборные месяцы 2004 года, когда он нагло и без стеснения поддержал Януковича.Он, видать, возомнил себя великим "духовником" славянских народов...Или решил, что его великий авторитет в России распространяется и на Украину...Но факт остается фактом – с тех пор Путина не любят в Украине.Конечно, за исключением некоторых регионов...Там любят все российское безоглядно и фанатично. Опять таки, до определенного момента. До момента, пока ненужно подставлять свою "шкуру" ради России. Потому что, если спросить этих почитателей России: готовы ли они пожертвовать хоть чем-то ради России, то их любовь и почитание развеется, как туман над озером...А если, не дай бог, здоровьем пришлось бы пожертвовать, то тут же пошлют Рассею- матушку оч-е-е-нь далеко и однозначно.
Ф-Всеволод _ 19.08.2008 20:37
IP: 195.93.190.---
19.08.2008 20:12___ true

Еще один кацапоид вылез. Да у моего кота АйКю выше чем у тебя, примитивный.
Ф-Всеволод _ 19.08.2008 20:35
IP: 195.93.190.---
19.08.2008 14:48___ Неверный

А ведь все верно вы написали, если спокойно обдумать. Сидит какой-то говнюк, изображающий из себя украинца, целый божий день на комментариях к одной статье и БЕСПРЕРЫВНО строчит свои многословные кацаполюбивые опусы. Такое впечатление, что он не кушает и в туалет не ходит. Может андроид какой-то.
true _ 19.08.2008 20:12
IP: 93.74.170.---
Чудо. Військова база у тебя перечислена как "об'єкт життєзабезпечення". Вот что обращает на себя внимание – полная убогость грузинской и прогрузинской пропаганды. Ситуация такая, что мир будет делиться не только на пророссийский и проамериканский, а и просто на умный и глупый, так как интеллектуал в любой из самых западных и демократических стран никогда не станет нормально реагировать на прогрузинский бред.
Конечно, дураков везде больше, чем умных, но тем не менее, радует, что вся прогрузинская пропаганда рассчитана на людей с убийственно низким IQ:-)
Ф-Всеволод _ 19.08.2008 20:05
IP: 195.93.190.---
19.08.2008 18:12___ zinik

Чувствуется опыт и практика стукачки.
Ф-Всеволод _ 19.08.2008 20:02
IP: 195.93.190.---
19.08.2008 17:11___ Nedos78rus
Мы не учим вобще кого либо демократии, хотя у нас её гораздо больше, чем в тех же США. Можете поверить, можете проверить... Благо это просто сделать если у вас на плечах голова, а не то место которым сидят.;)

И за кого этот гнилой фрукт с мавзолейным запахом считает остальных читателей блогов? Совсем уже охренел говнюк от кацапской пропаганды. Вот уж у кого жопа вместо головы. Даже не жопа а самая настоящая срака.
Volosi _ 19.08.2008 18:24
IP: 92.113.37.---
___ Неверный и вам удачи та квітучої України... (було бажання написати НАШОЇ України, але... рука здригнулась... це вже хтось використав:) во благо? сподіваюсь......
ТРАХТЕНБЕРГ _ 19.08.2008 18:14
IP: 81.23.24.---
ЗАКАЗУХА ПРЕ АЖ ЧЕРЕЗ ВЕРХ. Є ВИХІД – ІГНОРУВАТИ ЗАМОВНИКІВ. ПРОПОЗИЦІЯ ВСІМ ВСІМ ВСІМ. БЕРІТЬ НА ІГНОР ПАРТКОМЕНТАРІ. ТРЕБА Ж ЯКОСЬ ЗДИХАТИСЬ ЦИХ ПИСАРЧУКІВ
zinik _ 19.08.2008 18:12
IP: 99.255.215.---
19.08.2008 17:56___ ТРАХТЕНБЕРГ
ЗАКАЗУХА ПРЕ АЖ ЧЕРЕЗ ВЕРХ. Є ВИХІД – ІГНОРУВАТИ ЗАМОВНИКІВ. ПРОПОЗИЦІЯ ВСІМ ВСІМ ВСІМ. БЕРІТЬ НА ІГНОР ПАРТКОМЕНТАРІ. ТРЕБА Ж ЯКОСЬ ЗДИХАТИСЬ ЦИХ ПИСАРЧУКІВ

Вы что не можете определить их IP? IP вам скажет конкретно, какой город, страна, кто провайдер, а если повезёт и получите разрешение спецслужб, можете и адрес вычислить, и, если это представляет угрозу целостности страны,то можно и накостылять. Вот, предположим Ф-Всеволод или Unique, к чему они призывают людей? К реформам или беспорядкам? Какой смысл писать заказуха, если есть др.методы борьбы, более современные.
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter