Борис Кушнірук Економіст. Член Центрального проводу Народного Руху України

Яка різниця між Косово і Південною Осетією

04 вересня 2008, 00:42

Свій коментар щодо події, які відбуваються цими днями в України, я повішу на своєму блозі в "УП" завтра, а сьогодні я розміщую статтю, яку я написав для УНІАН у вівторок. У зв'язку з тим, що вона викликала критику з боку дописувачів з Росії, у середу я написав ще коротеньку репліку, яку теж розміщую тут.

Яка різниця між Косово і Південною Осетією

Якщо визнання незалежності Косово – це особливий випадок, то чому Південна Осетія та Абхазія не можуть бути таким самим особливим випадком, заявляють на весь світ кремлівські вожді. Їхні аргументи слово в слово повторюють члени Партії регіонів, які насправді часто плутають Південну Осетію з Північною...

Спробуємо порівняти косовський прецедент із тим, що діється навколо Грузії.



Як починалися конфлікти

Сучасна історія конфліктів у Косово, Абхазії та Південній Осетії починалася приблизно в один і той самий час – наприкінці 80-х років минулого століття.

На той момент національна структура населення цих регіонів була така. У Косово, за переписом 1991 року (яку косовські албанці бойкотували, що дещо підриває довіру до цих даних), із загальної чисельності 1954747 жителів албанців налічувалося 1607690 осіб (82,2%), а сербів – 195301 (10%). Населення Абхазії (за переписом 1989 року) становило 525061 чоловік, з яких близько 46% (239872 осіб) – грузини, близько 18% (93 267) – абхазці, 14% – росіяни та приблизно стільки ж вірменів. Населення Південної Осетії (за тим самим переписом 1989 року) складалося з 65233 осетинів (66,2 %) і 28544 грузинів (28,9 %) та 4-5 тисяч осіб інших національностей.

Косово

У 1989 році в Сербії відбувся референдум, який затвердив нову конституцію, що радикально обрізала автономію національного краю Косово. Косовські албанці бойкотували референдум. За його результатами в Косово було розпущено парламент, на державному радіо та телевізійних станціях припинилося мовлення албанською мовою.

З 1991 року сербський уряд заборонив вживати албанську мову в усіх державних, навчальних, лікувальних та інших установах, почалися звільнення албанців з державних структур. У відповідь прокотилися масові страйки, акції протесту.

Ще раніше, у 1990 році, косовські албанці створили паралельну систему органів державної влади (у тому числі поліцію, фактично народні дружини, бо зброї при собі не мали) і навчальних закладів (середніх та вищих), які діяли протягом усіх дев'яностих років минулого століття.

У 1991 році було проголошено про створення незалежної республіки Косово, а потім пройшли вибори, на яких президентом був обраний Ібрагім Ругова. При цьому лідери західних країн, підтримуючи Ругову та особливо його методи ненасильницького спротиву, виступали за надання більшої автономії краю Косово, але в межах Югославії. Формально вся влада в Косово контролювалася Белградом.

Ситуація почалась загострюватись після того, як уряд Югославії у 1996-1997 роках почав переселяти сербських біженців (що стали такими внаслідок конфліктів у Хорватії та Боснії і Герцеговини) на територію Косово. Радикалізації косовських албанців також сприяла пасивність лідерів західних країн та Югославії щодо визначення майбутнього статусу Косово. Це призвело до збройних конфліктів між загонами так званої Визвольної армії Косово (ВАК) та югославською поліцією та армією. З початку 1998 року ці сутички набули характеру військових дій, з боку югославською армії почалися репресії щодо мирного населення, які наприкінці 1998-го та на початку 1999 року мали всі ознаки етнічних чисток.

Незважаючи на різке зростання кількості албанських біженців з кінця 1998-го та на початку 1999 року, що кваліфікувалося як гуманітарна катастрофа, Рада Безпеки ООН в умовах блокування з боку Росії не могла прийняти жодної резолюції, яка б примушувала центральну владу Югославії припинити етнічні чистки й вивести регулярні військові частини з території Косово.

Так, ще до початку операції НАТО, понад 350 тисяч косовських албанців були змушені, зокрема, внаслідок фізичного примусу, покинути територію Косово. Сербська армія продовжувала здійснювати акції примусового виселення албанців, навіть незважаючи на військово-повітряну операцію НАТО. На момент припинення операції НАТО та початку виведення збройних сил Сербії з території Косово понад 800 тисяч албанців, за даними ООН, були змушені залишити свої домівки.

24 березня 1999 року, після декількох попереджувальних заяв лідерів західних країн з вимогою припинити етнічні чистки та вбивств мирного албанського населення, війська НАТО почали, без формальної згоди Ради Безпеки ООН, військову-повітряну операцію в Югославії. Під час майже двомісячних бомбардувань загинуло близько двох тисяч осіб, з яких приблизно тисяча – сербські військові, решта – мирні громадяни різних національностей.

Абхазія

Наприкінці вісімдесятих років минулого століття розпочався процес "малих суверенітетів". Їм передувало доручення Горбачова Комітетові державної безпеки СРСР сприяти міжетнічній дестабілізації в усіх союзних республіках, які потенційно бажатимуть вийти зі складу СРСР. Саме тому, за свідченням колишнього Голови КДБ СРСР Вадима Бакатіна, у свій час у багатьох союзних республіках виникли так звані "інтерфронти". Внутрішні міжетнічні конфлікти в союзних республіках мали дати змогу центральній владі, з одного боку, виступати в ролі "миротворця" й посередника, з другого – погрожувати національним елітам цих республік розколом і відокремленням частини їх територій. Саме за таким сценарієм стали розвиватися події у бунтівних регіонах Грузії.

Ситуація в Абхазії почала загострюватися навесні й улітку 1989 року, після того, як 18 березня в селі Лихни (Гудаутського району) у присутності та з відома вищого партійного керівництва Абхазії на чолі з першим секретарем Абхазького обкому Компартії Грузії Б. Ст. Адлейба, відбулося "всенародне віче" абхазів, яке прийняло "звернення" з вимогою відновлення статусу РСР Абхазії (скасованого 1931 року) та її безпосереднього включення до складу СРСР.

Улітку 1989-го (15-16 липня) сталося перше криваве зіткнення в Сухумі, унаслідок якого загинуло 9 грузинів і 5 абхазів.

Восени 1990 року в Грузії сталася зміна влади. Нове керівництво Грузії на чолі зі Звядом Гамсахурдія зробило спробу порозумітися з абхазьким населенням та її лідерами. З метою розширнення прав абхазів Гамсахурдія погодився на ухвалення апартеїдного виборчого закону, згідно з яким абхази отримали переважне право бути обраними у верховний орган влади автономної республіки – Верховну Раду Абхазії. Абхази, які становили меншість населення (на той час 18%) отримували 28 депутатських місць, а грузини (яких було більшість 45%) – усього – 26. Решту 11 місць пропонувалося віддати представникам некорінних національностей: росіянам, вірменам тощо.

Незважаючи на ці миролюбні кроки грузинської влади, 23 липня 1992 року Верховна Рада Абхазії з грубим порушенням регламенту, за браку кворуму офіційно відновила так звану "Конституцію РСР Абхазії 1925 року", що фактично означало вихід Абхазії зі складу Республіки Грузія. Почалися масові звільнення грузинів із силових структур автономії, а також створення "абхазької гвардії". Це призвело до відкритого конфлікту з центральною владою Грузії. Військові формування Національної гвардії Грузії, очолювані Тенгізом Кітовані, протягом кількох серпневих днів 1992 року, незважаючи на опір абхазьких збройних формувань, практично повністю захопили територію Абхазії, включаючи Сухумі й Гагри. Уряд Абхазії на чолі з головою Верховної Ради Владиславом Ардзінба перебазувався в Гудаутський район. Зупинка цієї військової операції відбулася на пряме прохання Бориса Єльцина до тодішнього президента Грузії Едуарда Шеварднадзе. Досі в Грузії багато тих, хто розцінює це рішення Шеварднадзе як зраду.

Введення грузинських військ призвело до масової втечі абхазького і російськомовного населення, у тому числі на територію Росії.

Протягом 1992 – 1993 років за прямої фінансової та військової допомоги з боку Росії, чеченських бойовиків, очолюваних Шамілем Басаєвим та Русланом Гелаєвим, та "казаків", абхазькому сепаратистському урядові вдалось повністю повернути контроль над територією Абхазії. У результаті цих подій, за різними оцінками, від 10 до 20 тисяч грузинів та абхазів було вбито, понад 200 тисяч грузинів були змушені залишити свої помешкання і стати біженцями в Грузії. Особливо цинічними та злочинними були факти знищення абхазькими бойовиками декількох цивільних транспортних літаків, які вивозили з Сухумі біженців – грузинських жінок та дітей. В умовах громадянської війни, яка в цей час розгорілася в Грузії, президент Шеварднадзе був змушений погодитися на умови Росії та підписав Московську угоду (від 14 травня 1994 року) про припинення вогню, згідно з якою на території Абхазії вводилися миротворці країн СНД (фактично лише військовослужбовці Росії). Їх присутність мала гарантувати безпечне повернення грузинських біженців до своїх домівок в Абхазію. Це зобов'язання Росія та її миротворці відверто блокували протягом 14 років і так і не виконали.

Таким чином, незалежність Абхазії стала можливою лише внаслідок тотальної етнічної чистки грузинів, які були в більшості на цій землі. З 1993 року контроль над територією Абхазії здійснювався не центральною владою Грузії, а абхазьким урядом, фактично Росією.

Південна Осетія

Сучасна історія конфлікту в Південній Осетії розпочалась у 1989 році – після того, як рада народних депутатів Південно-Осетинської автономної області Грузинської РСР прийняла рішення про її перетворення в автономну республіку. Це було важливим кроком до можливого відокремлення від Грузії в разі її виходу зі складу СРСР.

Протягом 1990 – 1992 років міжетнічні зіткнення переросли у відверту війну, у якій були вбиті тисячі людей з обох сторін, а десятки тисяч змушені покинути свої домівки. Ці події, як і в Абхазії, характеризувались активною фінансовою та військовою підтримкою осетин Росією. У 1992 році відкриті бойові зіткнення припинилися після підписання Дагомиської угоди між Росією та Грузією. Ця угода передбачала припинення бойових дій та створення Змішаної контрольної комісії, у яку ввійшли представники Грузії, Росії, Південної Осетії та, на правах окремої сторони, Північної Осетії. Угода була підписана 24 червня, і 14 липня 1992 року в зону конфлікту були введені миротворчі сили в складі трьох батальйонів (російського, грузинського та осетинського). Щоправда, ці миротворчі сили не мали жодного міжнародного статусу, бо перебували там лише на підставі угоди, підписаної Борисом Єльциним та Едуардом Шеварднадзе.

На відміну від ситуації в Косово та кроків західних країн, дії Росії протягом усіх останніх двадцяти років мали на меті цілеспрямовану дестабілізацію Грузії та анексію території Абхазії і Південній Осетії. При цьому російські миротворці фактично не виконували функції реальних посередників між населенням цих бунтівних регіонів та грузинами. Чого варті хоча б факти надання всім бажаючим жителям Південної Осетії та Абхазії російського громадянства... Керівництво Південною Осетією здійснювалося штатними співробітниками спецслужб Росії, які раніше не мали жодного стосунку до цього регіону. Грузинські поліцейські свого часу затримали російських миротворців, які перевозили ящики зі зброєю та боєприпасами, у тому числі з керованими ракетами для південноосетинських бойовиків. Що це була зброя саме для південноосетинських збройних формувань, свідчать хоча б заяви самих російських офіційних осіб, які під час трагічних серпневих подій цього року наголошували, що в російських миротворців нічого, крім стрілецької зброї, не було і не мало бути.

Різні методи і різна мета

Оцінювати та порівнювати військово-повітряну операцію військ НАТО на території Сербії та Косово з діями Росії щодо Грузії, враховуючи окупацію її території, продовження знищення об'єктів військової та цивільної інфраструктури навіть після підписання за посередництвом президента Франції Саркозі угоди з припинення військових дій, кожний може сам. І це без врахування фактів тотальної етнічної чистки грузин та масового мародерства з боку російських військових та банд угруповань, що хлинули в Грузію з території Південної та Північної Осетії і Абхазії.

Яку ж мету переслідували західні країни, визнаючи незалежність Косово, та Росія, яка визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії?

Після завершення військової операції НАТО і переходу контролю за ситуацією в Косово до ООН, країни Євросоюзу опинились в досить незвичній для себе ситуації. З одного боку, Резолюцією ООН N1244 (1999) було підтверджено суверенітет і територіальна цілісність Союзної Республіки Югославії, з іншого – чим далі, тим більше ставало зрозумілим, що після тих масових чисток з боку сербів та злочинів з боку албанців, жити в рамках однієї держави вони не зможуть. І це за умов, що на момент визнання незалежності приблизно 93% мешканців Косово були албанцями, і лише 5% – серби. Невизначеність статусу Косово призводила до постійної політичної та економічної нестабільності в краї, що унеможливлювало залучення інвестицій, без яких працевлаштувати місцеве населення та надати хоча б мінімальний соціальний захист було дуже складно. Це зумовлювало як масові спроби косовських албанців незаконно проникати до країн Євросоюзу, так і деградацію та криміналізацію самого Косово. Усе це не могло не провокувати постійну нестабільність під боком Євросоюзу.

Запропонований європейськими країнами варіант щодо Косово важко назвати таким, що повністю відповідає нормам міжнародного права, але чи міг хтось без зайвих емоцій запропонувати європейцям інший вихід? Цей варіант передбачав визнання незалежності Косово та надання максимальної фінансової та організаційної підтримки як Косово, так і Сербії, аби підтягнути ці країни до рівня, який би дав змогу вступити їм до Євросоюзу. – з фактично загальноєвропейським громадянством, соціальним та національно-культурним захистом.

Що ж до мого бачення реальних причин та мету дій Росії в Грузії протягом останніх років, то про них я писав у статті для УНІАН "Російсько-грузинська війна: причини та наслідки" і повторюватись не бачу сенсу. Можу лише додати, що серйозно говорити, наприклад, про можливість і реальність функціонування а-ля "держави Південна Осетія", з населенням в сорок – п'ятдесят тисяч осіб, з десятком сіл та чотирма населеними пунктами селищного типу, навряд чи можливо. А подальше включення цієї території до складу Росії буде небажаним для сьогоднішніх кремлівських можновладців, бо анексійний характер усіх останніх дій Росії стане вже надто очевидним. Тобто протягом дуже багатьох років Південна Осетія залишатиметься депресивною, криміналізованою територією, яка використовуватиметься для відмивання коштів російського бюджету та спроб дестабілізації в Грузії.

Порівнюючи події навколо Косово та Південної Осетії, хотів би також звернути увагу, що визнання Косово відбулося через дев'ять років після військової операції військ НАТО та введення міжнародних миротворців під егідою ООН. Протягом цього часу відбувалось ретельне розслідування всіх фактів військових злочинів та геноциду. Чітко встановлені поіменно всі загиблі та постраждалі під час подій 1998 – 1999 років. Визнання ж незалежності Абхазії та Південної Осетії з боку Росії відбулося фактично негайно після серпневих подій і всупереч домовленостям між президентами Франції і Росії.

Досі – при відвертій протидії з боку Росії, яка є учасником конфлікту, – не проведено незалежного міжнародного розслідування щодо подій у Південній Осетії, починаючи з 1 серпня 2008 року (насправді саме з цього дня відбулось різке загострення конфлікту). Досі немає незалежного підтвердження фактів убивства миротворців. Принаймні Росія не оприлюднила прізвища цих військових, місце та обставини їх загибелі, що ставить під серйозні сумніви взагалі факт загибелі саме миротворців, а не військових регулярних військових частин Росії. Не встановлено і не підтверджено чисельність та поіменний склад загиблих цього конфлікту, місце та час загибелі, а також не визначено, хто з них справді був мирним жителем, а хто – військовим ополченцем і чи взагалі мав право перебувати на території Південної Осетії.

Отже, визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії з боку Росії викликає в міжнародної громадськості та лідерів західних країн справедливі сумніви щодо реальних обставин подій та реальної ролі в них Росії. І те, що там відбувалося в останні роки, аж ніяк не можна порівнювати з косовським випадком.

Де ж імена загиблих російських миротворців?

Репліка

Моя стаття в УНІАН "Яка різниця між Косово і Південною Осетією" викликала зливу недоброзичливих коментарів з Росії. У статті я доводжу, чому косовський випадок не можна ставити на один рівень із тим, що діється сьогодні в Грузії. Коментарі з Росії (відомого походження) написані наче під копірку: автор дурень і свиня, тому він неправий. Жодного аргументу мені наведено не було, крім одного.

У своїй статті я написав, що досі не оприлюднено прізвища загиблих миротворців. Мені закидають, що такі імена Росія назвала...

Але я маю на увазі не загиблих у війні російських військовослужбовців, а саме тих осіб, котрі справді були в Південній Осетії як миротворці до 8 серпня.

Тобто немає офіційної інформації та незалежного (за участю міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ тощо) розслідування щодо того, коли названі особи, що загинули у війні, були взяті на контрактну службу, коли потрапили в ролі миротворців у Південну Осетію, час, місце та обставини їхньої загибелі.

Без цих даних говорити про вбивство грузинськими військами саме миротворців можуть лише ті, хто готовий беззастережно вірити будь-якій інформації російської влади. Але тієї інформації, про яку я кажу, досі немає, хоча минуло вже 25 днів від початку подій у Південній Осетії і 23 дні, як військові дії припинились безпосередньо на території невизначеної республіки.

Ось тому в мене є сумніви щодо істерії в російських ЗМІ стосовно загибелі миротворців. Якщо хтось із дописувачів надасть посилання саме на достовірну інформацію, буду готовий визнати свою помилку.

powered by lun.ua
Коментарі — 60
FUTURIST _ 05.09.2008 10:04
IP: 92.113.68.---
СХІД І ЗАХОД РАЗОМ...ОТКАЗАЛИ В ДОВЕРИИ ВИКТОРУ ЮЩЕНКУ

КОНСЕРВАТИВНАЯ СОЦИАЛЬНО-ЛИБЕРАЛЬНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ ОТ ЮЛИИ ТИМОШЕНКО ИЛИ БАЛЛАДА О ВОСТОКЕ И ЗАПАДЕ.

Со времен Мария и Сулы и сответсвенно "марианцев" и "суланцев", "вигов" и "тори", "республиканцов" и "демократов" разного рода лузеры (типа Бориса КУШНИРУКА) волали о... несовершенном усройстве мира
и наконец ГЛАВНОЕ:

О, Запад есть Запад, Восток есть Восток, и с мест они не сойдут,
Пока не предстанет Небо с Землей на Страшный Господень суд.

эти строчки знаменитой баллады Джозефа Редьярда Киплинга стали афоризмом но при этом остались забытыми две следующие строки:

Но нет Востока, и Запада нет, что племя, родина, род,
Если сильный с сильным лицом к лицу у края земли встает...
Wolfy _ 04.09.2008 21:28
IP: 77.122.113.---
Боря молодец, сделал нам отличный экскурс в историю. Но выводы сделал неправильные. Представьте себе мирного албанца, бросающимся с ножом на своего соседа серба, просто из-за плохого настроения (т.е. из-за политики). Детализируем картинку: соседи не просто друг друга знают, а знакомы до такой степени что их прапрадеды вместе самогон варили. Косовский конфликт без внешнего подогрева был невозможен. Подогревали население и занимались бесструктурным управлением процессов в Косово те же немцы с америкосами. Зачем? Во-первых развалить славянскую страну с потенциально лучшей экономикой адриатики под самым боком Германии и Италии. Во-вторых раздеребанить обломки этой страны по частям и подготовить почву для последующей эксплуатации ее ресурсов на пользу западноому капиталу.

Боря, я украинец, на русских не работаю, мы одно время работали с тобой в Транскредобанке. Русские с Осетией конечно не правы, но с Косово поступили не лучше а только одели маску пориличнее, сработали тоньше, чтобы не так гадко выглядеть потом по телевизору, оправдывая бомбежки. Но результат один.

Поэтому не смей выставлять Косово как пример победившей демократии, а только как пример НАТОвской демо версии.
kod123 _ 04.09.2008 21:20
IP: 193.124.59.---
"Наш блок може об'єднатися з "Регіонами" тільки за умов, якщо НЛО забере мене на тарілку, проведе наді мною незаконні дослідження та позбавить мене пам'яті та розуму. Інших обставин для такого об'єднання не існує" ("Українська правда", 13 січня 2006 року).
Ю.Григян (Тимошенко)
vagabond _ 04.09.2008 20:56
IP: 81.30.165.---
suspiria

Особенно интересно Вам было бы узнать, что исторически ни Галиция, ни Донбасс, ни Крым никогда не входили в состав украинских территорий.
Как же вы, блин, боты инкубаторские, достали своей не входившей в состав Галции.
Мы страна молодая и нам достаточно того, что все эти территории входят в наш состав с момента провозглашения незавивимости вот уже 17 лет.

А ваши попытки копания в более древней истории просто смешны, так как когда-то и Московия в Русь не входила
oleganole _ 04.09.2008 20:44
IP: 212.1.95.---
04.09.2008 20:15___ suspiria
oleganole
Особенно интересно Вам было бы узнать, что исторически ни Галиция, ни Донбасс, ни Крым никогда не входили в состав украинских территорий, и получив их в наследство от СССР, нужно найти национальную идею объединения, способную сплотить граждан единой державы.
А считать своих соотечественников "пятой колонной", агентами ФСБ и прочее и прочее, за инакомыслие – это путь в никуда, и Ваши идиотские комментарии отлично показывают интеллектуальный уровень свiдомого украинца.

белены объелись? это какие мои комментарии??? Читайте внимательно что люди пишут плиз...
oleganole _ 04.09.2008 20:42
IP: 212.1.95.---
04.09.2008 20:03___ vagabond
oleganole

вы и сейчас не вникли в детали... так как деталей в этом опусе просто нет
Если бы там не было деталей, то такие как вы не сидели бы тут и не гадили бы свои словесным поносом, в котором уж точно нет НИ ОДНОГО ФАКТА, НИ ОДНОГО АРГУМЕНТА и НИ ОДНОЙ ДЕТАЛИ?;)

Вопросы?

тут не к чему приводить факты, просто не с чем спорить... все нужно заново писать, полностью переписывать, тут отсутствует большинство фактов, которые данный эксперт нечаянно упустил, так как они ему мешали (я имею в виду Осетию). Я не журналист и делать это не буду. Пусть все это останется на совести тов. Кушнирука. Блин... но миротворец Гамсахурдия... это еще нужно было иметь силу воли написать... Следующий президент Шеварднадзе (не ангел кстати) За гамсахурдию просил извинения и называл его действия "провинциальным ФАШИЗМОМ"...
suspiria _ 04.09.2008 20:15
IP: 77.222.144.---
oleganole
Особенно интересно Вам было бы узнать, что исторически ни Галиция, ни Донбасс, ни Крым никогда не входили в состав украинских территорий, и получив их в наследство от СССР, нужно найти национальную идею объединения, способную сплотить граждан единой державы.
А считать своих соотечественников "пятой колонной", агентами ФСБ и прочее и прочее, за инакомыслие – это путь в никуда, и Ваши идиотские комментарии отлично показывают интеллектуальный уровень свiдомого украинца.
vagabond _ 04.09.2008 20:15
IP: 81.30.165.---
suspiria

У Вас, г-н Кушнирук, всегда и во всем видна волосатая рука России.
А что нужно сильно напрягаться чтобы увидеть руку Москвы в данном случае?
Ну если окупацией Грузии российскими танками и бомбежками их городов руководили не из Москвы, то вы нас тогда просветите откуда. Из Владикавказа?
suspiria _ 04.09.2008 20:05
IP: 77.222.144.---
У Вас, г-н Кушнирук, всегда и во всем видна волосатая рука России. Можно даже не читать до конца Ваши статьи – вывод всегда один. Оказывается миролюбивые грузинские военные херачили по Цхинвали из минометов и гаубиц исключительно из желания "поразумитися iз осетинами".
И тут русские негодяи помешали спокойно довыяснить отношения братским и дружным народам.
А Косово – это да. Большая разница. Косовары особенно отличаются по национальным признакам от албанцев. И язык и религия и ментальность – ну просто все другое, г-н Кушнирук, не так ли?
vagabond _ 04.09.2008 20:03
IP: 81.30.165.---
oleganole

вы и сейчас не вникли в детали... так как деталей в этом опусе просто нет
Если бы там не было деталей, то такие как вы не сидели бы тут и не гадили бы свои словесным поносом, в котором уж точно нет НИ ОДНОГО ФАКТА, НИ ОДНОГО АРГУМЕНТА и НИ ОДНОЙ ДЕТАЛИ?;)

Вопросы?
oleganole _ 04.09.2008 19:42
IP: 212.1.95.---
04.09.2008 19:05___ vagabond
Борис спасибо!
Раньше как-то не особо вникал в детали, но теперь вижу, что Косово и ЮО это действительно ДВЕ БОЛЬШИЕ РАЗНИЦЫ.

вы и сейчас не вникли в детали... так как деталей в этом опусе просто нет (они или искажены или недосказаны)... поэтому если вы не видели раньше разницы, то теперь видите искаженную кушнаруком разницу.
Если честно... удивлен, как взрослый человек, не умеет анализировать и делать выводы самостоятельно... ждет пока ему или кушнарук разжует (кто он такой кстати? эксперт в этом вопросе?), ну или какая нибудь московская правда.
Вы хоть бы постеснялись в этом признаваться блин...
vagabond _ 04.09.2008 19:05
IP: 81.30.165.---
Борис спасибо!
Раньше как-то не особо вникал в детали, но теперь вижу, что Косово и ЮО это действительно ДВЕ БОЛЬШИЕ РАЗНИЦЫ.
Ну а красноречивое молчание по поводу всего нескольких фамилий якобы погибших миротворцев – легко объяснимо.
Пипл внутри России все схавал уже и так без всяких фамилий.
А убеждать весь остальной мир у кремлевских СМИ нет ни сил ни возможности ни желания. В условиях грядущей самоизоляции это не нужно.
oleganole _ 04.09.2008 18:21
IP: 212.1.95.---
04.09.2008 16:19___ bmi
04.09.2008 15:45___ иван-калина – нєуважаємий! – можу багато таким переказувать як тут (в Україні) жили, які традиції, і т. і. Ті ж байстрюки, переселенці, гєбісти- вєртухаї (Що виходили у відставку),на жаль- сироти виховані в савєцкіх дєтдамах," прості" люде-в голові з комуняцьким лайном, просто хворі -яку вони Україну розбудовують, і чи випів піва+200водкі, паслушав шянсон,пасматрєв по ТБ Пуціна – за кого, за що голосують на виборах???!!!А трохи буйніші – на хворум вилазять, патякають, про бачення і другими! українцями!!! Або ви український народ – або савєцкій... Пуцін вже давно кличе в РФ...


вы родственник Гамсахурдия??? или Тягнибока?
bmi _ 04.09.2008 16:19
IP: 195.24.131.---
04.09.2008 15:45___ иван-калина – нєуважаємий! – можу багато таким переказувать як тут (в Україні) жили, які традиції, і т. і. Ті ж байстрюки, переселенці, гєбісти- вєртухаї (Що виходили у відставку),на жаль- сироти виховані в савєцкіх дєтдамах," прості" люде-в голові з комуняцьким лайном, просто хворі -яку вони Україну розбудовують, і чи випів піва+200водкі, паслушав шянсон,пасматрєв по ТБ Пуціна – за кого, за що голосують на виборах???!!!А трохи буйніші – на хворум вилазять, патякають, про бачення і другими! українцями!!! Або ви український народ – або савєцкій... Пуцін вже давно кличе в РФ...
true _ 04.09.2008 15:53
IP: 93.74.170.---
04.09.2008 15:16___ Vlad2008_1
Ви малюєте фантастичну картину. Отже, маємо Басаєва, який, будучи фактично керівником організації по відделенню Кавказа від Росії, насправді є агентом ФСБ. Будь-яка спецслужба контролює своїх агентів та має дуже серйозні важелі впливу на них. Але чомусь не на Басаєва, який майже відразу почав у Чечні воювати з російськими військами, та був самим активним бійцем. Дуже дивна та фантастична історія, в неї повірити не можна.

Насправді, якщо поміркувати трошки детальніше, то дійсно, ФСБ розповсюджувало чутки про те, що Басаєв – їх агент. Але робила це виключно з метою, щоб підірвати авторитет Басаєва у чеченців. Басаєв же, насправді, був самим серйозним ворогом Росії, який був врешті-решт вбитий за допомогою спецоперації ФСБ.
иван-калина _ 04.09.2008 15:45
IP: 213.199.128.---
Дорогой Всеволод!
Конечно же я Вам не угрожаю, не представляю отчего Вы так подумали.
Но, Вам и всем украинцам, которые хотят изгнать не-украинцев, угрожает сама история. Повторяю, странно что вы не знаете: тут ведь дело не в противостоянии через баррикаду. Вдумайтесь: один украинец считает другого недостаточным патриотом: вот и все, одному из них конец.
Кроме того, видите ли, кто кого как вы выразились "завалит" – это кто первый возьмет автомат (возможны конечно счастливые случайности, но как правило – скорее всего, так). Если будете ждать дома – оставляете себе меньше шансов, имейте мужество признать.
Кстати это я и у автора спрашиваю: "грузия для грузин" – он это знает или нет? Имейте же смелость определиться и сделать соответствующие выводы.
Кстати, вот лично я надеюсь и верю что Укриана для всех – и для вас, и для русских, и для грузин и даже американцов; это дает мне моральную возможность спокойно сидеть дома без автомата и ничего не опасаться:)
bmi _ 04.09.2008 15:43
IP: 195.24.131.---
Ф-Всеволод -- +100!!! Підтримую.
oleganole _ 04.09.2008 15:27
IP: 212.1.95.---
__ Vlad2008_1

я понимаю... тема интересная басаев и тому подобное, но какое отношение она имеет вообще к теме: Яка різниця між Косово і Південною Осетією
вопрос кстати и самому кушнаруку, чего он к этой заявленной теме еще и абхазию приплел?
Vlad2008_1 _ 04.09.2008 15:16
IP: 194.44.242.---
>>04.09.2008 14:42___ true
>>США підтримувало Бен Ладена у 80 -х, а воювати з ним почало через 2 десятиріччя – у 2000-х. Басаєв ж відразу після того, як повернувся з Абхазії сформував абхазський батальон, та почав воювати з Росією (там не було ніякого суттєвого проміжку часу).
Ви вважаєте, що те що один відбився від рук одразу а другий через кільканадцять років робить ситуації кардинально різними і аналогії немає? Я так не вважаю.
>>Більше того – Басаєв воював в Абхазії як представник "Конфедерації Горських Народів"
Здається Бен Ладен в Афгані теж воював не під прапором США чи ЦРУ:-))
>>метою створення якої було відділення від Росії Кавказу
Уявити собі, що організація на кшталт ФСБ залишила без уваги (і відповідно без своїх агентів) організацію, яка ставить за мету відділити щось від Москви, я не можу. Це звістно якщо вся ця "Конфедерація", не є проектом ФСБ, призначеним для "прививання" гірським народам відрази до "незалежності від Россії". Бо відомо, що щоб загубити якусь справу на корню її треба очолити.
Ф-Всеволод _ 04.09.2008 15:06
IP: 195.93.190.---
04.09.2008 14:24___ иван-калина
Вам же самим лучше, верьте мне.

Вы мне угрожаете? Так я в вашу кацапурскую "доброту" не верю. История хорошо показывает, чем "добрость" вашей кровавой империи всегда оборачивалась для украинцев.
И не думайте, что случай чего плохо будет только таким как я. Попробуйте суньтесь. Для того, чтобы завалить с десяток "миротворцев" и таких соседей как вы, много усилий не надо. И заваливать есть чем. И я прекрасно осознаю, что с таким же успехом могут завалить и меня.
Ф-Всеволод _ 04.09.2008 15:00
IP: 195.93.190.---
04.09.2008 14:24___ иван-калина

Ну я понял. Для меня только Украина, а для вас Украина в составе великой Кацапурии. Моя Украина – это независимое и суверенное государство, а ваша на самом деле это Хахлокацапия малоросийская – колония паРаши. В лучшем случае доминион с фиктивными признаками суверинитета.
oleganole _ 04.09.2008 14:59
IP: 212.1.95.---
Пане Кушнірук, не звертайте, будь ласка, особливу увагу на коментарі заядлих спеців з такого роду дій.
Стаття Ваша об'єктивна і корисна.
Я слідкую за описаними подіями давно і моє бачення співпадає з Вашим.
Дякую.

вы зря это советуете, этот человек точно НЕ ОБРАЩАЕТ ВНИМАНИЕ ни на что... следует или в рамках заказа, или в рамках своего однобокого подхода. так что ваш совет г-ну кушнируку и не требуется. Ну и статья его конечно предназначена для вас, для вас он ее и написал.
иван-калина _ 04.09.2008 14:57
IP: 213.199.128.---
Уважаемому автору. где же вы, товарищ? это же блог, вы не можете не появляться и не отвечать. не надо бояться прошу.
признайте без страха: "грузия для грузин", или нет? и почему вы об этом ничего не написали? И то же ли самое вы думаете в отношении нас: украина для украинцев, или украина для всех?
Заранее благодарен.
И еще кое что
Де ж імена загиблих російських миротворців?
сейчас публиковать имена солдат неэтично! вы что, хотите чтобы беззащитные (тем более после их гибели) семьи пали жертвой картвельских мстителей?
BubaKarabas _ 04.09.2008 14:50
IP: 77.47.128.---
Пане Кушнірук, не звертайте, будь ласка, особливу увагу на коментарі заядлих спеців з такого роду дій.
Стаття Ваша об'єктивна і корисна.
Я слідкую за описаними подіями давно і моє бачення співпадає з Вашим.
Дякую.
true _ 04.09.2008 14:42
IP: 93.74.170.---
04.09.2008 13:30___ Vlad2008_1
>>04.09.2008 02:58___ true
>>Як і те, що на боці Абхазії воювали не російські солдати, а російські сепаратисти на чолі з Басаєвим, що потім воювали з військами Росії у Чечні
Це все одно, що казати, що США підтримувало СРСР в Афгані в 80х, бо зараз воює з Бен Ладеном, який тоді партизанив проти СРСР. Алеж дійсність трохи інша – ЦPУ само випестувало Бен Ладена в Афгані, так як і ФСБ Басаєва в Грузії

Ні ви не праві. США підтримувало Бен Ладена у 80 -х, а воювати з ним почало через 2 десятиріччя – у 2000-х. Басаєв ж відразу після того, як повернувся з Абхазії сформував абхазський батальон, та почав воювати з Росією (там не було ніякого суттєвого проміжку часу). Отже, це дає всі підстави стверджувати, що аналогії тут немає. Навпаки. Більше того – Басаєв воював в Абхазії як представник "Конфедерації Горських Народів", метою створення якої було відділення від Росії Кавказу. Тобто взагалі немає ніяких аналогій – вони є тількци у хворій свідомості грузинської влади та їх прихильників.
Україна та Європа1027 Уряд реформ375 Корупція1261 Aтака Путіна1171 тітушки14
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter