Ксенофобії не місце на сторінках ''Української правди''
Трохи зайнятий своїми справами я пропустив інформацію Руслана Кухарчука про акцію, що мала відбутись 20 вересня на Майдані, та реакцію на це Євгена Іхельзона.
Коли вже побачив її, то не вважав за потрібне щось додавати від себе, бо Євген, на мій погляд, все що потрібно і так написав. Але пан Кухарчук не заспокоївся і розмістив у себе в блозі ще текст з офіційного сайту руху "Любов проти гомосексуалізму". Після цього я зрозумів, що без коментарів не обійтись.
Бажання сприяти пропаганді родинних цінностей та зростання народжуваності можна лише вітати. Державі необхідно ще дуже багато зробити задля підтримки народжуваності і виховання дітей, здорових фізично та морально, у тому числі і в питаннях пропагування сімейних цінностей, поваги до матерів та в цілому до жінок. Роль громадськості в цьому непересічна. Але найгірше, що може бути, це коли свою пропаганду деякі представники громадськості будують не на позитиві, а на агресивній гомофобії. Коментувати дурість на кшталт "Гомосексуалізм = СПІД" навіть не має бажання. Можу лише порадити зайти в будь-який центр лікування ВІЛ інфікованих і дізнайтесь, яка зараз структура хворих на СНІД.
В цьому випадку проблема не в чиїхось забобонах. Проблема в агресивній, неприпустимій в цивілізованому, демократичному суспільстві, нетерпимості. Коли публічно наголошують, "ми захищаємо право кожного вільно і привселюдно говорити, що гомосексуалізм – це збочення і зло", то з таким же успіхом можуть вимагати права вільно проголошувати, що "африканці або євреї – "недолюдини".
У себе в блозі я закликаю усіх утримуватись від будь-яких ксенофобських висловів поза залежності від їх національного, релігійного чи сексуального спрямування. І тому було дуже неприємно читати відверті заклики до сегрегації за сексуальною ознакою на сторінках одного з блогерів УП. На моє переконання свобода слова – це не свобода на висловлювання расистських чи ксенофобських закликів. На "Українській правді", як одному з перших осередків демократичної думки в українському сегменті Інтернету, лежить певна моральна відповідальність за дотримання не тільки рівня свободи висловлення свої думок, але і обмежень пропаганди усіх складових нацистської ідеології, у тому числі ксенофобії, в усіх її проявах.
Ось чому я публічно звертаюсь до Олени Притули, як головного редактора УП, з проханням посилити контроль модератора за недопущенням пропагування ксенофобії на форумах, а також попередити Руслана Кухарчука про неприпустимість використання свого блогу для пропагування закликів до сегрегації за сексуальною ознакою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
