Борис Кушнірук Економіст. Член Центрального проводу Народного Руху України

Совєтський ґеноцид в Україні

22 листопада 2008, 20:26

Після статті Сергія Грабовського "Голодомор, геноцид, істина: погляд третейського судді", яка була розміщена у мене в блозі, додавався текст статті Рафаеля Лемкіна "Совєтський геноцид в Україні" англійською мовою. На прохання читачів пан Грабовський сьогодні люб'язно надіслав мені український переклад цієї статті, який я тут і розміщую.



СОВЄТСЬКИЙ ҐЕНОЦИД В УКРАЇНІ



...Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!...

(З вірша В. Сосюри "Любіть Україну")

Масове вбивство народів і націй, яке характеризувало просування Совєтського Союзу в Європу, не є новою ознакою його політики експансії. Не є воно і нововведенням, вигаданим просто для того, щоб створити однорідність з відмінностей поляків, угорців, балтійців, румунів, які тепер залишаються на окраїнах совєтської імперії. Замість того, це була довгострокова характеристика навіть внутрішньої політики Кремля, для якої теперішні можновладці мали достатній прецедент в діях царської Росії. Це справді необхідний крок у процесі "з'єднання", що, як гаряче сподіваються совєтські вожді, створить "совєтську людину", "совєтську націю". Щоб осягнути ту ціль, ту об'єднану націю, кремлівські вожді радо знищать нації і культури, які здавна заселювали Східну Європу.

Те, про що я хочу говорити, це, мабуть, класичний приклад совєтського ґеноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації, а саме – винищення української нації. Як я сказав раніше, це тільки логічний наступник таких царських злочинів, як потоплення 10 000 кримських татар на наказ Єкатерини Великої, масові вбивства Івана Ґрозного при допомозі "відділів СС-ів" – Опричнини, винищення царем Миколою І польських національних лідерів і українських католиків, і ряд єврейських погромів, які періодично плямували російську історію. Все це мало свої відповідники в межах Совєтського Союзу – нищення інґерманландців [Ingerian nation], донських і кубанських козаків, республіки кримських татар, балтійських націй Литви, Естонії і Латвії. В кожному випадку це вияв тривалої політики ліквідації неросійських народів шляхом усування вибраних частин суспільства.

Україна становить частину південно-східного СССР, яка дорівнює просторам Франції й Італії, і має населення приблизно 30 [описка у тексті: правильно – 40] мільйонів. Будучи російською житницею, із-за свого географічного положення, вона стала стратегічним ключем до нафти Кавказу й Ірану та до всього арабського світу. На півночі вона межує з Росією. Доки Україна зберігає свою національну єдність, доки її народ продовжує думати про себе як про українців і домагається незалежности, доти вона становить серйозну загрозу для самого серця совєтизму. Нічого дивного, що комуністичні вожді надавали якнайбільшого значення русифікації цього самостійно мислячого члена їхнього "Союзу Республік" і вирішили переробити його і пристосувати до свого зразка єдиної російської нації. Бо українець не є і ніколи не був росіянином. Його культура, його темперамент, його мова, його релігія – все є інакше. При бічних дверях Москви, він відмовлявся від колективізації, приймаючи радше депортацію і навіть смерть. Тому було особливо важливо пристосувати українця до прокрустового зразка ідеальної совєтської людини.

Українське населення є дуже вразливе на расове вбивство його вибраних частин, отже комуністична тактика не наслідувала взірця німецьких нападів проти євреїв. Українська нація є надто багатолюдна, щоб можна було її цілковито знищити ефективним способом. Однак, її релігійне, інтелектуальне і політичне керівництво, її вибрані і вирішальні частини є доволі малі, і тому їх легко ліквідувати. Саме тому совєтська сокира з повною силою впала на ці групи за допомогою відомих знарядь масового вбивства, депортації і примусової праці, заслання і голоду.

Ця атака виявила систематичний шаблон – увесь процес повторювано знову і знову, щоб протистояти новим спалахам національного духу. Перший удар є спрямований на інтеліґенцію – мозок нації, щоб паралізувати решту організму. У 1920, 1926 і знову в 1930-33 рр. вчителі, письменники, мистці, мислителі і політичні провідники були ліквідовані, ув'язнені або депортовані. Як подає журнал "Ukrainian Quarterly" (Український квартальник) за осінь 1948 року, тільки в одному 1931 році були заслані на Сибір 51 713 інтелектуалів. Така сама доля зустріла принаймні 114 визначних поетів, письменників і мистців – найвидатніших культурних провідників нації. За приблизними підрахунками, принаймні 75% українських інтелектуалів і професіоналів у Західній Україні, на Закарпатті і на Буковині були брутально винищені росіянами. ("Ukrainian Quarterly", літо 1949).

Поряд з атакою на інтеліґенцію ішов наступ на Церкву, священиків і церковну ієрархію – "душу" України. Між 1926 і 1932 рр. було ліквідовано Українську Автокефальну Православну Церкву, її митрополита (Липківського) і 10 000 священиків. У 1945 р., коли совєтська влада булa встановленa в Західній Україні, подібна доля зустрінула Українську Католицьку Церкву. Факт, що перед ліквідацією цієї Церкви їй запропоновано можливість приєднатися до Російського Патріярхату в Москві – політичного знаряддя Кремля – вказує на те, що єдиною ціллю тієї акції була русифікація.

За два тижні перед конференцією у Сан-Франциско 11 квітня 1945 р. загін військ НКВД оточив катедру Св. Юра у Львові та арештував митрополита Сліпого, двох єпископів, двох прелатів і кількох священиків. Всіх студентів міської богословської семінарії було вигнано зі школи, а професорам подано до відома, що Українська Греко-Католицька Церква перестала існувати, що її митрополит арештований, і що його місце посяде єпископ, призначений совєтською владою. Такі акції були повторені всюди в Західній Україні і поза лінією Керзона в Польщі. Принаймні сім єпископів були арештовані або пропали безвісти. На цій території на волі не залишилося жодного єпископа Української Католицької Церкви. 500 священиків, які зібралися, щоб протестувати проти совєтської акції, були розстріляні, або арештовані. По всьому краю було вбито сотні священиків і мирян, а тисячі заслано до таборів примусової праці. Цілі села були обезлюднені. Під час депортації родини було навмисне розділювано: батьків – на Сибір, матерів – до цегельних заводів у Туркестан, а дітей – до комуністичних домів на "виховання". За злочин бути українською Церкву було проголошено організацією, шкідливою для добробуту совєтської держави, а її членів записано в совєтських поліційних досьє як потенційних "ворогів народу". Фактично, за винятком 150 000 членів у Словаччині, Українська Католицька Церква була офіційно ліквідована, її ієрархи ув'язнені, її духовенство розігнано і депортовано.

Ці атаки на "душу народу" мали і матимуть серйозні наслідки для "мозку" України, адже значна частина інтелектуалів традиційно походила з родин духовенства, самі священики були провідниками в селах, а їхні дружини очолювали благодійні організації. Чернецькі чини завідували школами та опікувалися більшістю благодійних організацій.

Третя вістря совєтської атаки було спрямовано проти фермерів – великої маси незалежних селян – зберігачів традицій, фольклору і музики, національної мови та літератури, національного духу України. Зброя, яку вживали проти них, є, мабуть, найстрашнішою з усіх – виморювання голодом. Протягом 1932 і 1933 рр. 5 мільйонів українців померли від голоду; жорстокості, яку 28 травня 1934 року 73-ій Конґрес [США] засудив як нелюдяну. Була спроба схарактеризувати цю кульмінацію совєтської жорстокости як економічну політику, пов'язану з колективізацією пшеничних ланів, отже, з потребою у ліквідації куркулів – незалежних фермерів. Але насправді великомасштабних фермерів в Україні було дуже мало. Совєтський письменник [насправді йшлося про генсека ЦК КП (б) У, який разом із тим був партійним публіцистом, речником] Косіор заявляв у газеті "Ізвєстія" від 2 грудня 1933 р.: "Український націоналізм – це для нас головна небезпека", і щоб викорінити цей націоналізм і встановити жахливу одноманітність совєтської держави, принесено в жертву українське селянство. Метод, застосовуваний в цій частині пляну, не обмежувався якоюсь окремою групою. Страждали всі – чоловіки, жінки, діти. Врожай того року був достатній, щоб нагодувати людей і худобу в Україні, хоча дещо менший ніж попереднього року. Правдоподібно, великою мірою, це було спричинено боротьбою довкала колективізації. Однак, голод був потрібний совєтам, отже вони створили його "на замовлення", накладаючи надзвичайно високу зернову квоту як державний податок. Більше того, на тисячах акрів пшеницю ніколи не було зібрано – врожай залишено гнити на полях. Решту збіжжя звезено до державних зерносховищ для зберігання до часу, поки влада не вирішить, як розподілити зерно. Велику частину цього врожаю, такого життєво важливого для українців, експортовано за кордон щоб дістати кредити.

Зіткнувшись з голодом на фермах, тисячі людей покинули сільські околиці і подалися до міст жебрати за їжею. Коли їх виловлювали і висилали назад у села, вони залишали своїх дітей у містах в надії, що хоча вони зможуть вижити. Таким чином, тільки в Харкові залишено 18 000 дітей. В селах із тисячним населенням виживала сотня; в інших – половина людей зникала. В місцевостях кожного дня гинуло 20-30 людей. Людоїдство стало звичайним явищем.

Московський кореспондент газети "Christian Science Monitor", В. Генрі Чемберлин, писав у 1933 році:

"У цій апатії і зневірі комуністи вбачали саботаж і контрреволюцію та з безжалісністю, притаманною самовдоволеним ідеалістам, вирішили не припиняти голоду, щоб таким чином провчити селян. Допомога колгоспам була надана, але в недостатній мірі і так пізно, що вже загинуло багато людей. Селяни-одноосібники були залишені напризволяще; а далеко вищий рівень смертності серед селян-одноосібників виявився найсильнішим арґументом за вступ до колгоспів".

Четвертим кроком у тому процесі стала фраґментація українського народу шляхом поселення в Україні чужинців і водночас розпорошення українців по цілій Східній Европі. Таким чином була б знищена етнічна єдність та перемішані нації. Між 1926 і 1939 рр. частка українців в населенні України знизилася з 80% до лише 73%. Внаслідок голоду і депортації українське населення зменшилося в абсолютних числах з 23,2 мільйонів до 19,6 мільйонів, тоді як неукраїнське населення зросло на 5,6 мільйонів. Якщо взяти до уваги, що колись Україна мала найбільший рівень приросту населення в Европі, приблизно 800 000 річно, то можна легко побачити, що російська політика досягнула свого.

Такими були головні кроки систематичного нищення української нації, її поступового поглинання новою совєтською нацією. Звертає увагу факт, що не було спроб цілковитого знищення, подібного до німецького методу атаки на євреїв. Все-таки, якщо совєтська програма буде цілком успішна, якщо інтеліґенція, священики і селяни можуть бути еліміновані, Україна загинула б так само, як би було убито кожного українця, бо вона втратила б ту частину народу, яка зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її спільні ідеї, які керували нею і дали їй душу, що, коротко кажучи, зробило її нацією, радше ніж масою людей.

Не обходилося і без масових нерозбірливих убивств – вони просто не були складовою частиною плану, скоріше випадковістю. Тисячі були страчені, а незліченні тисячі були запроторені на певну смерть у сибірських таборах праці.

Місто Вінницю можна назвати українським Дахау. У 91 могилі лежать тіла 9 432 жертв совєтської тиранії, розстріляних НКВД у 1937 або 1938 рр. Тіла лежали приблизно від 1937 року на справжніх кладовищах поміж надгробками, в лісах і (яка страшна іронія!) під танцювальним майданчиком, аж поки їх не відкрили німці в 1943 році. Про багатьох із тих жертв совєтська влада повідомляла, що вони були заслані на Сибір.

Україна має також своє Лідіце – село Завадка [Морохівська], знищене польськими прибічниками Кремля в 1946 р. Польська Друга дивізія атакувала цю місцевість тричі, вбиваючи чоловіків, жінок і дітей, спалюючи житлові будинки і забираючи господарську худобу. Під час другого нападу червоний командир заявив уцілілим мешканцям: "Така сама доля зустріне кожного, хто відмовиться виїжджати в Україну. Отже, я наказую, щоб впродовж трьох днів село було залишене, інакше я вб'ю кожного з вас".

"Death and Devastation on the Curzon Line" by Walter Dushnyk

[Володимир Душник "Смерть і спустошення по Лінії Керзона"].

Коли село було остаточно евакуйоване, серед 78 мешканців, що вижили, було тільки четверо чоловіків. Протягом березня того ж року два інші українські села були заатаковані тим самим червоним загоном, і з ними повелися більш-менш так само.

Те, що ми тут бачили, не стосується виключно України. Плян, що його совєти там використовували, повторювався і далі повторюється. Це є суттєва частина совєтської програми експансії, бо вона пропонує швидкий шлях для уніфікації різноманітних культур і націй, які складають совєтську імперію. Те, що цей метод несе зі собою невимовні страждання мільйонам людей, не завернуло совєтів з їхнього шляху. Навіть якби не було іншої причини, тільки ці людські страждання, ми мусили б засудити той шлях як злочинний. Але це ще не все. Це не просто справа масового вбивства. Це є справа ґеноциду, знищення не лише окремих осіб, але й культури і нації. Навіть якби було можливо досягти [знищення культур і націй] без страждань, ми все-таки були б змушені це засудити, бо все те, що формує націю – споріднення умів, єдність ідей, мови і звичаїв – становить один із найважливіших наших засобів цивілізації і проґресу. Це правда, що нації зливаються і утворюють нові нації (ми маємо приклад цього процесу в нашій власній країні [США]), але це злиття полягає у привнесенні найвищих цінностей, що їх має кожна культура, до спільного фонду благ. Саме таким способом світ посувається вперед. Отже, що ми вважаємо неправильним в совєтських планах, окрім дуже важливих проблем людських страждань і людських прав, є злочинне марнування цивілізації і культури. Бо совєтська національна єдність твориться не об'єднанням ідей і культур, але цілковитим знищенням усіх культур і всіх ідей, за винятком одної – совєтської.

Рафаель Лемкін

Переклад з англійської Романа Сербина

powered by lun.ua
Коментарі — 48
алекс23 _ 24.11.2008 16:01
IP: 213.227.219.---
http://ord-ua.com/categ_1/article_53517.html
Unique _ 24.11.2008 10:37
IP: 91.124.22.---
23.11.2008 22:27___ П-к_Вешняк

До цього ми і йдемо. Повільно і впевнено, тягнучи за собою всю планету.
Нюрнберг Росії – неминучий.
Заради неповторення в майбутньому.
Unique _ 24.11.2008 10:34
IP: 91.124.22.---
22.11.2008 22:27___ Лицар
Тут палка про два кінці:
Ющенко справді нездатен до адекватного трактування такої морально і психологічно знакової теми, важко не погодитися із:http://obkom.net.ua/articles/2008-11/21.1738.shtml
Тим не менше, уникнути вивчення, акцептації та осуду російського фашизму вже неможливо, із усіма від того наслідками.
Адже на підсвідомому рівні навіть розумні та інтелігентні щиро вважають сучасну Росію – зовсім не фашистською країною (23.11.2008 20:48 vpt на http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/492705e072e35).
Будь-які спроби "розвести", заговорити цю тему, заперечити чи оправдати геноцид – злочин, який без осуду і адекватної оцінки може – і вже повторюється – повторитися у м'ягшому, осучасненому і прикрашеному демагогією вигляді.
Проаналізуйте агресію російських фашистів на блогах, інформаційну експансію Росії в українських мас-медіа, не кажучи про зовнішню – відверто фашистську – політику РФ та її інформаційне забезпечення. Нас 90 років дресирували та привчали погоджуватися з усім, опрадовувати будь-що. І деморалізовані та деградовані нащадки тих, хто голод пережив, якраз найактивніше його й заперечують. Російський фашизм успішно змінив генетичний фонд нації і таки створив "совєцьку людину".
Правда, ми їх манкуртами називаємо...
NELLI _ 24.11.2008 10:28
IP: 77.123.111.---
23.11.2008 22:49___ compositor
Последуйте сами своему совету – плюньте на БЮТ, не выставляйте свой ник на посмешище и т.д. В зеркало, любезный, хотя и ваш пост поностью содержится в рекомендациях для бригад, в чем вас уже неоднократно упрекали на УП.
Окаренко _ 24.11.2008 04:21
IP: 194.44.170.---
http://www.mid.ru/ns-arch.nsf/932b471b7dc29104c32572ba00560533/22fa7cb39af8e09ec32574bb003a7f8c?OpenDocument
compositor _ 23.11.2008 22:49
IP: 77.122.55.---
23.11.2008 20:27___ NELLI
На российских сайтах как-то был опубликован для бригад, работающих в инете, набор фраз, который надо использовать к женским никам. Зачем...
Зачем Вы, ___ NELLI, продолжаете свой женский ник выставлять на посмешище. Успокойтесь. Настойка пустырника, настойка валерианы. Оглянитесь по сторонам. Природа, даже сейчас, зимой, прекрасна. Зачем сквернословить и безобразничать. Живите в свое удовольствие, плюньте на балоган.
П-к_Вешняк _ 23.11.2008 22:27
IP: 91.196.80.---
Допоки не відбудеться міжнародний трибунал над комуністичною ідеологією та над комуністичними режимами за злочини проти людства і людяності, доти для всього цивілізованого світу буде існувати реальна загроза нових світових катастроф з сотнями мільйонів жертв.
Холодноярівець _ 23.11.2008 20:48
IP: 193.239.178.---
Коли Лейба Троцький говорив, то їсти не хотілося!

ИЗ НАСЛЕДИЯ:

Лев Троцкий. "Моя жизнь". Глава из книги.
Лев Троцкий. Национальное в Ленине. "Правда", 23 апреля 1920 г.
Лев Троцкий. Терроризм и коммунизм.
Лев Троцкий. Перманентная революция.
Лев Троцкий. Ленинизм и библиотечная работа. (Доклад на І всесоюзном съезде библиотечных работников). Из журнала "Народный учитель". – Москва, 1924, N7
Лев Троцкий. Их мораль и наша. (Памяти Лыва Седова). – "Бюллетень оппозиции". – Париж, 1938.
Лев Троцкий. Германосоветский союз. Эта статья Льва Троцкого была опубликована в "Бюллетене оппозиции (большевиковцев) " N79-80 за август-октябрь 1939 года – журнале, который выходил в Париже под руководством Троцкого. (Орфография и пунктуация подлинника.)

http://library.kr.ua/elmuseum/zem/trotsky/index.html
Холодноярівець _ 23.11.2008 20:48
IP: 193.239.178.---
Коли Лейба Троцький говорив, то їсти не хотілося!

ИЗ НАСЛЕДИЯ:

Лев Троцкий. "Моя жизнь". Глава из книги.
Лев Троцкий. Национальное в Ленине. "Правда", 23 апреля 1920 г.
Лев Троцкий. Терроризм и коммунизм.
Лев Троцкий. Перманентная революция.
Лев Троцкий. Ленинизм и библиотечная работа. (Доклад на І всесоюзном съезде библиотечных работников). Из журнала "Народный учитель". – Москва, 1924, N7
Лев Троцкий. Их мораль и наша. (Памяти Лыва Седова). – "Бюллетень оппозиции". – Париж, 1938.
Лев Троцкий. Германосоветский союз. Эта статья Льва Троцкого была опубликована в "Бюллетене оппозиции (большевиковцев) " N79-80 за август-октябрь 1939 года – журнале, который выходил в Париже под руководством Троцкого. (Орфография и пунктуация подлинника.)

http://library.kr.ua/elmuseum/zem/trotsky/index.html
NELLI _ 23.11.2008 20:27
IP: 77.123.111.---
23.11.2008 01:36___ НЛО
На российских сайтах как-то был опубликован для бригад, работающих в инете, набор фраз, который надо использовать к женским никам. Зачем же так откровенно компрометировать БЮТ, показывая в своих постах кальку с российских рекомендаций. Так что у бютовских политтехнологов, кроме шпаргалок с российскими провокациями не хватает ума на какие-то другие глупости? Или вы уже, как чукча, у которого нет мозгов, поэтому не может получить сотрясение мозга никогда. Забавно, чукча-писатель, без мозгов.
Холодноярівець _ 23.11.2008 19:41
IP: 193.239.178.---
Шумит у ханского шатра позорный праздник вероломства,
Волшба, прелестная игра, сестра насилья, похвальба
Сошлись у жаркого костра, где пляшут похоть и алчба
К стыду и ужасу потомства.
Там льнет блудница к палачу. Руками, скользкими от жира,
Он делит слитки и парчу купца из дальнего Каира.
И, растолкав бесовский круг, пройдя сквозь белый дым огнища,
Хазар вползает, как паук, под своды ханского жилища.
И хан сказал: "Побудь со мной. Ты, верно, ждешь моей награды?
Я все могу. Я бог земной. Но нет в могуществе отрады.
И сердце – как пустой сосуд, вся жизнь моя – вино без пены,
А судьбы наши стерегут драконы злобы и измены.
Велик не я, а Коловрат. О страшной зависти проклятье!
Хазар, ты ждал моих наград? Возьми палаческое платье!"

Сергей Марков
Лицар _ 23.11.2008 19:29
IP: 78.154.161.---
23.11.2008 18:48___ Андрей-с-Востока
Ну лично для вас можно сделать и вышеперечисленное.

""""""""""""""
Особенно большое удовольствие Вы, наверное, получите от "сделать" п.2. "Заборона української мови (конфіскація продовольства) ".

Та Вы, случайно, не наш " славянский брат" – истинно русский интернационалист, он же красно-правосланый адепт, он же подвижник 3-го Рима, ортодоксальный путинист-медведист и т.п
kapitel _ 23.11.2008 19:06
IP: 91.200.8.---
23.11.2008 17:57___ truthful
В 1933 році Росією правили не росіяни
А коли вони нею правили?
kapitel _ 23.11.2008 19:02
IP: 91.200.8.---
23.11.2008 16:28___ Историчка
Як би Историчка" народила сімох доньок, а ті ще по семеро, то була б 57 Историчок – інша арихметика..., а так одна як перст і кругом кровожерливі націоналісти. ЖАХ!!!
Холодноярівець _ 23.11.2008 18:56
IP: 193.239.178.---
Та не однаково мені...
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
Що не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: – Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. –
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Андрей-с-Востока _ 23.11.2008 18:48
IP: 94.178.88.---
23.11.2008 18:23___ Лицар
1. Триколор (червоний прапор).
2. Заборона української мови (конфіскація продовольства).
3. Боже царя храни (союз нєрушимий рєспублік свободних).
Ну лично для вас можно сделать и вышеперечисленное.
Лицар _ 23.11.2008 18:23
IP: 78.154.161.---
22.11.2008 22:59___ Андрей-с-Востока
Вы скоро увидите, о чем я говорю.

"""""""""""""""""""

Ми це вже бачили:
1. Триколор (червоний прапор).
2. Заборона української мови (конфіскація продовольства).
3. Боже царя храни (союз нєрушимий рєспублік свободних).
і т.п.

Саме так з кацапських позицій має виглядати "здоровий український націоналізм".
Холодноярівець _ 23.11.2008 18:05
IP: 193.239.178.---
Правда, мы живем в обстановке тяжкого хозяйственного упадка, истощения, бедности, голода. Каждое классовое общество (рабское, феодальное, капиталистическое), исчерпав себя, не просто сходит со сцены, а насильственно сметается путем напряженной внутренней борьбы, которая непосредственно причиняет участникам нередко больше лишений и страданий, чем те, против которых они восстали... Каутский начисто отвергает диктатуру пролетариата, как "насилие меньшинства над большинством", т. е. характеризует революционный режим пролетариата теми самыми чертами, какими честные социалисты всех стран неизменно характеризовали диктатуру эксплуататоров, хотя бы и прикрытую формами демократии.
Кто отказывается принципиально от ТЕРРОРИЗМА, т. е. от мер подавления и устрашения по отношению к ожесточенной и вооруженной контрреволюции, тот должен отказаться от политического господства рабочего класса, от его революционной диктатуры. Кто отказывается от диктатуры пролетариата, тот отказывается от социальной революции и ставит крест на социализме.

Лев Троцький
truthful _ 23.11.2008 17:57
IP: 78.26.145.---
В 1933 році Росією правили не росіяни, а ті люди які і зараз успішно нацьковують народи для того щоб заробити на цьому. А Украна постраждала якраз із-за відсутності націоналізму із-за свого довірливого і доброго народу який не дав відсічі і зараз знову нам напускають туману. Тільки національна свідомість і згуртованість нас врятує.
алекс23 _ 23.11.2008 17:37
IP: 213.227.219.---
Истоки преступлений 20в находятся в противостоянии античеловеческих догм Талмуда и европейской цивилизации.Попытки списать всю вину за преступления совершенные на территории бывшего СССР, на "ошибки" эффекивного менеджера Сталина, лишь очередная ширма скрыть причины трагических событий. В начале прошлого века началось практическое воплощение "в жизнь" античеловеческих законов этой "книги". Достаточно посмотреть нац. сосав организованных уголовных банд, занимавшихся грабежом и подрывной антигосударственной деятельностью. ВКП (б), ее ЦК 100% евреи с кличками напоминающими русские фамилии. Карательный передовой отряд партии ЧК – 100% евреи, начальники концлагерей совдепии, как и их изобретатели – евреи...Это главная причина почему в мире саботируется процесс над Большевиками. Москва, ФСБ (ЧК) крышует Израэль, Эти два государства главные саботажники для начала такого суда. Спасибо ВАЮ за приложенные усилия по памяти Голодомора, но мне кажется президент и является одним из звеньев по созданию ширмы от полной правды. Как можно говорить о Голодоморе и в тоже время унижать себя и страну,псещать Израэль, одевая кипу биться головой о стену плача, вместо жесткой постановки вопроса об ответственности евреев в преступлениях 20в...Вопрос, почему на УП при затрагивании этой темы, просто удаляются ком-ии? Позвольте узнать чья это инициатива? Инкогнито не принимается.
Историчка _ 23.11.2008 16:28
IP: 91.124.212.---
23.11.2008 13:17___ chg ---------Дура, напиши про необольшевисткий геноцид в Чечне.

Уважаемый chg, 52 млн. – 46 млн. = 6 млн. Отака, любі малята, фігня. А ви помалкиваете в тряпочку.
Северянин _ 23.11.2008 15:25
IP: 217.12.207.---
23.11.2008 09:33___ Yashka –???
sevryuk _ 23.11.2008 15:11
IP: 77.121.155.---
Прикольно. Цей запис у блозі Кушнірука вже не видно на стартовій сторінці УП.
Взагалі – жодного блога не видно...
Чи це означає, що редакція поділяє ставлення до теми голодомору таких "коментаторів" як Историчка та інші шовіністично-комуністичні недобитки?
Бридота філіндашівська – на стартовій, а Грабовського публікує Кушнірук, і то текст ховають від глядача.
З'явилася маса російськомовний текстів – раніше редакція робила переклади.
ЗДАЄТЬСЯ, НА УП ЗМІНИВСЯ РЕДАКТОР... ДЕ ПОЯСНЕННЯ РЕДАКЦІЇ???
Холодноярівець _ 23.11.2008 13:49
IP: 193.239.178.---
Положение о создании и деятельности Особой следственной комиссии по расследованию злодеяний большевиков было подписано еще главноком. ВС генерал-лейтенантом А.И. Деникиным 4 апреля 1919 г. в Екатеринодаре. Ровно через год, Деникин сложил с себя полномочия, Комиссия перешла в подчинение нового главнокома белой армией генерал-лейтенанта П.Н. Врангеля. Согласно Положению, Комиссия была создана "для выявления перед лицом ВСЕГО культурного мира разрушительной деятельности организованного большевизма".
Комиссия руководствовалась последним Уставом уголовного судопроизводства Российской империи (1914). Она имела право вызывать и допрашивать потерпевших и свидетелей, производить
осмотры, обыски, выемки, освидетельствования и др. следственные действия.
Протоколы Комиссии имели силу следственных актов.
Комиссия имела сравнительно широкую программу собирания информации. Ее внимание сосредоточивалось на выявлении данных о политике и конкретных мероприятиях большевистских властей и организаций, направленных на уничтожение демократических организаций и органов и замену их насильственным путем "советскими организациями, основанными на диктатуре меньшинства".
Внимание Комиссии привлекали действия большевиков, связанные с ликвидацией "органов судебной власти, регулируемых законом", и подмену их их "безответственными трибуналами", руководимыми "революционной совестью", порядок и последствия этой подмены, "уничтожение организованной, юридически подготовленной" судебной защиты.
chg _ 23.11.2008 13:17
IP: 212.1.71.---
22.11.2008 23:39___ Историчка А для написания УКРАЇНСЬКИЙ ҐЕНОЦИД В УКРАЇНІ найдется кто-то свой, или опять лемкіних будем приглашатьчерез 75 лет?@
Дура, напиши про необольшевисткий геноцид в Чечне. Заодно посмотри фильм The Soviet Story, перечитай Солженицына.
Уряд реформ366 Україна та Європа1001 Aтака Путіна1153 Корупція1227 Свобода слова561
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter