Ще раз пояснюю пані Тимошенко та її урядовим проФФесіоналам
За наполяганням пані Притули вже з вересня минулого року я не розміщую свої статті з інших видань у блозі. Правда, слід зазначити, що ця вимога, або розповсюджується лише на мене, або інші блогери її не дотримуються. Але між тим, враховуючи сьогоднішнє повідомлення щодо "геніальної" ідеї пані Тимошенко підживлювати активність будівельної галузі шляхом видачі іпотечних кредитів фізичним особам з боку держбанків і Державної іпотечної установи, дозволю собі процитувати частину своєї статті "Антикризові заходи влади: аналіз дурниць і непрофесійності", надрукованої ще 4 грудня 2008 року в УНІАН.
Молодіжне будівництво? А хто віддаватиме кредити?
Коментуючи "розумні" ідеї, що їх висловлюють Президент України, урядовці й народні депутати, не можу обійти увагою пропозицію щодо сприяння так званому "молодіжному будівництву" шляхом надання бюджетної допомоги молоді з першого внеску за іпотечними кредитами.
І річ не тільки в тому, що спочатку потрібно сформулювати й реалізувати на загальнодержавному рівні політику розвитку регіонів і малих міст та поселень, де ці молоді люди матимуть роботу й зарплату, достатню не тільки для виживання, а й для обслуговування зобов'язань за кредитами. Необхідно також кардинально змінити містобудівельну політику щодо житлового будівництва. Не подолавши тотальну корупцію в цій сфері, ми завжди матимемо захмарні ціни на житло, і ніколи не зможемо зробити його доступним мільйонам громадян України.
Неефективність та навіть шкідливість цього кроку на нинішньому етапі полягає ще й у тому, що в умовах кризи та зростання безробіття в країні майже не буде молодих людей, котрі матимуть стабільну роботу й зарплату, і зможуть вважатися хоча б умовно кредитоспроможними.
Якщо мова йде про стимулювання інвестиційного попиту в будівельній галузі, то потрібно чітко й правильно сформулювати пріоритети. На цьому етапі про стимулювання розвитку іпотеки потрібно забути. Зараз потрібно хоч би якось владнати ситуацію з наявними іпотечними кредитами та масовою неплатоспроможністю позичальників.
На мою думку, досить обмежені бюджетні інвестиції необхідно спрямувати лише на реалізацію будівельних проектів, пов'язаних з підготовкою до "Євро-2012", та заходи утеплення житлового фонду й заміну вкрай застарілих тепломереж. Але два останніх кроки доцільно робити, лише розпочавши комунальну реформу з масовою передачею всіх водо- та тепломереж у концесію. І тоді може бути реалізована політика цільової кредитної підтримки за рахунок коштів Національного банку та спільного фінансування як центральними й місцевими органами влади, так і за рахунок приватних інвестицій.
P.S.
До речі, коли шукав цю статтю в Інтернеті, то несподівано побачив, що її у себе на вебсторінці розмістила Олександра Кужель. Не виключаю, що за таку "жахливу" нелояльність і сама пані Кужель може бути оголошена "засланим козачком", з відповідними наслідками.:-)