Ігри з цифрами?

Сьогоднішня заява голови Держказначейства Тетяна Слюз про те, що "за оперативними даними на 31 січня держбюджет виконано на 101%, доходу отримано 12,2 млрд. гривень, а місцеві бюджети загального фонду отримали на 330 млн. гривен більше, ніж за цей же період минулого року", викликало у мене суто професійний інтерес. Річ у тім, що після затвердження Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", я досить уважно відслідковую інформацію про його виконання. При цьому моя зацікавленість пов'язана не тільки з аналізом подальшого розвитку економіки, бо відверта не реалістичність бюджету провокуватиме зростання простроченої дебіторсько-кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання та зростання кризових явищ, але і з бажанням прогнозувати курс гривні до іноземних валют. Як я вже писав раніше у блозі, якщо Нацбанк не дасть грошей уряду та комерційним банкам, то курс гривні до іноземних валют має шанс не тільки стабілізуватись, але і зміцнитись.

Отже, відстежуючи у щоденному режимі інформацію Нацбанку про залишок гривневих коштів на коррахунках банків, результати проведення операцій Національного банку України з регулювання ліквідності банків, обсяги проданої іноземної валюти, та ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу 2009 рік, а також дані Державного казначейства про виконання державного бюджету та вихідне сальдо єдиного казначейського рахунку в НБУ, я маю певну можливість прогнозувати подальший розвиток подій.

Яка ж ситуація з виконанням державного бюджету була ще станом на 26 грудня. За даними Казначейства "станом на 26.01.2009р. (за оперативними даними) тимчасовим помісячним планом доходів Державного бюджету України на січень 2009 року передбачено надходжень до загального фонду в сумі 9 510,1 млн. гривень.

Станом на 26.01.2009 до загального фонду державного бюджету за оперативними даними Державного казначейства України надійшло 4 228,6 млн. грн. або 44,5 відсотка.

ДПАУ, при встановленому плані на січень у сумі 6 397,7 млн. грн. (без урахування відшкодування ПДВ), мобілізовано до загального фонду 2 994,8 млн. грн. (без урахування відшкодування ПДВ), що становить 46,8 відсотка планових показників.

Державною митною службою України, при плані 4 563,7 млн. грн., забезпечено надходження в сумі 1 948,9 млн. грн. або 42,7 відсотка.

Офіційних трансфертів, які передаються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та Київського міського бюджету до державного бюджету, при плані на січень 728,4 млн. грн., зараховано до загального фонду 230,6 млн. грн. або 31,7 відсотка.

Надходжень, що контролюються іншими органами, при планових показниках 165,4 млн. грн., зараховано до загального фонду державного бюджету 150,0 млн. грн. або 90,7 відсотка до плану.

До спеціального фонду державного бюджету станом на 26.01.2009 зараховано 673,7 млн. гривень".

Якщо дивитись інформацію казначейства щодо міжбюджетних трансфертів за січень 2009 року, то побачимо, що станом на 26 січня доходи державного бюджету в частині коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, становлять 230,6 млн. гривень або 31,7 відсотків тимчасового розпису.

Відкриті асигнування для здійснення видатків загального фонду Державного бюджету України в частині міжбюджетних трансфертів на суму 2 037,2 млн. гривень, що становить 52,3 відсотка тимчасового розпису на січень 2009 року.

Зокрема, дотація вирівнювання перерахована у сумі 851,5 млн. гривень, що становить 35,5 відсотків тимчасового розпису.

Яким же чином при таких результатах ще станом на 26 січня можна додатково за останні 5 робочих днів місяця зібрати у бюджет 5228,1 млрд. грн. та профінансувати захищені статті витрат.

Почнемо з доходів. Скажу чесно, я не вірю в дива, тому не сприймаю серйозно інформацію про надходження цих доходів у вигляді живих коштів на єдиний рахунок Казначейства. Якщо проаналізувати інформацію НБУ про залишок коштів на кореспондентських та транзитних рахунках банків , то неважко задатись запитанням, а як же ці кошти потрапили на єдиний казначейський рахунок в НБУ, при тому що з 26 грудня по 29 грудня залишок коштів на коррахунках банків в НБУ зменшився лише на 2 млрд. грн. До цієї цифри умовно можна додати ще 755, 5 млн. грн., які комерційні банки отримали від НБУ в період з 26 по 29 грудня . Але у цьому випадку потрібно припускати, що протягом цих днів сальдо операцій Нацбанку з купівлі-продажу іноземної валюти було принаймні нульовим або позитивним. У цьому випадку Нацбанк би не вилучав гривню з ринку. Але ж це не так, і для цього достатньо згадати інформаційні повідомлення про продаж Нацбанком валюти усі ці дні, тобто він вилучав гривню з ринку. І для того, щоб зменшити загальну суму коштів на згадувані вище 2,755 млрд. грн. Нацбанку потрібно було продати всього 350 млн. дол. Тобто скажемо відверто – це досить реальна ситуація.

Слід зазначити, на сайті НБУ не має інформації, що відбувалось 29 та 30 січня із залишками коштів на коррахунках банків та операціями Нацбанку з підтримання ліквідності банків. Тобто для того, щоб надійшли кошти на єдиний казначейський рахунок, клієнти банків повинні були протягом цих двох днів перерахувати податків в державний бюджет на загальну суму щонайменше 3-3,5 млрд. грн. А це означає, що клієнти банків сплатили за два дні десь третину усіх податків, які планував зібрати Мінфін у січні.

На захист версії про достовірність інформації Казначейства можна було б припустити, що відбувалось майже неймовірне – протягом цих днів у Казначейство надходили кошти з коррахунків банків, і в той же день у такому ж або майже в такому обсязі, воно перераховувало їх на коррахунки банків. Наскільки це реально, кожний може вирішити сам.

Що ж до витрат Казначейства. То тут усе може бути досить прозаїчним. Річ у тім, що для розпорядників бюджетних коштів (міністерства, відомства, місцеві органи влади тощо), які тримають свої рахунки в Казначействі, воно є фактично банком. Тобто навіть не маючи реальних коштів, Казначейство може просто зарахувати певні кошти на рахунки цих розпорядників. А от наскільки вони можуть ними скористатись, це питання інше. Від банку, якій знаходиться у тяжкому фінансовому стані, клієнти, що тримають у ньому на рахунках свої кошти, те ж можуть вимагати перерахувати їх у інші банки, чи видати у вигляді готівки. Вимагати можуть, а от чи отримають, скільки і коли, то питання цікаве. Тільки при цьому необхідно уявляти, що за цими розпорядниками бюджетних коштів стоять живі люди, які не отримають вчасно свою зарплату, не будуть сплачені рахунки за електроенергію та тепло, не будуть здійснені самі критичні витрати, без яких можуть вмирати люди в лікарнях, відбуватимуться техногенні катастрофи.

Ну а з цифрами, що з цифрами? Цифри – це не проблема, з ними можна гратись, їх можна малювати, от тільки реальне життя ставатиме все гірше і гірше.