''Давайте сперечатися про смак ананасів з тими, хто їх їв'' М. Жванецький
Шановне товариство!
На форумах почалось активне обговорення рішення Президента України про ветування, прийнятого Верховною Радою України 1 липня 2009 року, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та деяких інших законів України".
В той же час, як у нас повелось, багато хто, навіть не читаючи аргументів Президента, викладених у відповідному документі, почали засуджувати це його рішення.
Так от щоб дискусія була більш продуктивною, вважаю доцільним розмістити цей документ у себе в блозі, а також деякі пояснення щодо цього рішення, надані керівником Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента Романа Жуковського
Крім того для більш допитливих читачів даю посилання на веб-сторінку сайту Верховної Ради, на якому розміщено текст Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та деяких інших законів України", підписаний Головою Верховної Ради України 17.07.2009 та направлений Президенту Ющенко.
Глава держави ветував Закон
03.08.2009 12:49
Головна служба інформаційної політики
Президент України Віктор Ющенко відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повернув зі своїми пропозиціями Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та деяких інших законів України" для повторного розгляду Верховною Радою України.
Пропозиції Президента України під час розгляду Закону на пленарному засіданні Верховної Ради України представлятиме Перший заступник Глави Секретаріату Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України О.Шлапак.
ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"та деяких інших законів України"
Прийнятий Верховною Радою України 1 липня 2009 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та деяких інших законів України" не може бути підписаний Президентом України, виходячи з такого.
Пунктом 1 розділу І Закону пропонується внести до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" зміни, згідно з якими Національний банк України у 2009 році вносить до Державного бюджету України перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України за підсумками поквартального виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України у поточному році на загальну суму не менш як 9,8 млрд. гривень, у тому числі за перше півріччя не менш як 3,4 млрд. гривень – упродовж трьох робочих днів з дня набрання чинності Законом, що розглядається, за третій квартал не менш як 3,4 млрд. гривень – до 20 жовтня, за четвертий квартал не менш як З млрд. гривень – до 10 грудня (підпункт 3).
Запровадження такого внесення Національним банком України у 2009 році до Державного бюджету України сум перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами поточного року є авансовим фінансуванням витрат Державного бюджету України, фактично призведе до необхідності здійснення Національним банком України додаткової, нічим не забезпеченої емісії з усіма негативними наслідками для економіки держави (прискорення темпів інфляції, зрив курсу національної валюти, стрімке падіння рівня життя населення, зростання соціальної напруги у суспільстві), що суперечить частині шостій статті 15 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України. Законом України "Про Національний банк України" Національному банку України заборонено надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України (стаття 54).
Не можна також залишати поза увагою, що встановлення на поточний рік перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами в обсязі 9,8 млрд. гривень, за оцінкою Національного банку України, не відповідає реальним прогнозним доходам Банку. Більше 90 відсотків дохідної частини кошторису Національного банку України становлять процентні доходи за операціями з регулювання грошово-кредитного ринку, що визначаються за методом нарахування. В умовах фінансової кризи підвищуються ризики неодержання доходів у передбачених Законом, що розглядається, обсягах. Зокрема, за оперативними даними Національного банку України, із нарахованих доходів за кредитами у сумі 4531,2 млн. гривень Національний банк України не одержав 1187,7 млн. гривень.
Згідно з підпунктом 5 пункту 1 розділу I Закону зазначені вище надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України за результатами поквартального виконання кошторису доходів і витрат Національного банку України поточного року пропонується спрямувати на фінансування бюджетної програми "Реалізація Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, будівництво, реконструкцію, розвиток і утримання мережі автомобільних доріг, у тому числі будівництво та реконструкцію мостів державної та комунальної власності (включаючи будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р.Дніпро в м.Києві у сумі 650 млн. гривень), а також будівництво метрополітенів у містах Дніпропетровську, Донецьку, Києві та Харкові" (код 3511460). Водночас підпунктом 6 пункту 1 розділу І Закону передбачено, що перелік об'єктів, заходів та обсяги бюджетних коштів, які будуть спрямовані на їх виконання за рахунок зазначеної бюджетної програми, і головні розпорядники коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України за попереднім погодженням з комітетами Верховної Ради України з питань бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності.
Зазначені положення Закону не відповідають Основному Закону держави.
Відповідно до Конституції України затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього, прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (пункти 3, 4 частини першої статті 85, стаття 91, пункт 1 частини другої статті 92, частина друга статті 95). За чинним Бюджетним кодексом України, що визначає засади бюджетної системи України, затвердження головних розпорядників коштів Державного бюджету України здійснюється законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень (частина друга статті 22). Тож, відповідно до конституційних повноважень право затверджувати Державний бюджет України, в тому числі затверджувати головних розпорядників коштів Державного бюджету України шляхом встановлення їм бюджетних призначень, належить до законодавчих повноважень парламенту, а отже, наділення Кабінету Міністрів України правом затверджувати головних розпорядників коштів Державного бюджету України є не чим іншим, як делегуванням парламентом законодавчої функції Кабінету Міністрів України.
Як установлено Конституційним Судом України, "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено", "делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує вимоги Основного Закону України, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19) " (підпункт 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року N22-рп/2008, пункт 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 2009 року N15-рп/2009).
У зв'язку з викладеним положення підпункту 6 пункту 1 розділу І Закону не відповідає наведеним нормам Конституції України.
Не відповідає положення Закону, про яке йдеться, і частині першій статті 89 Основного Закону України, згідно з якою комітети Верховної Ради України створюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України. "За своїм конституційним статусом комітети Верховної Ради України є органами, які мають предметне визначену компетенцію і забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Отже, діяльність комітетів Верховної Ради України пов'язана з вирішенням питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України" (підпункт 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 березня 2003 року N5-рп/2003).
Це ж стосується і положення Закону щодо наділення Кабінету Міністрів України повноваженням здійснювати за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності розподіл нерозподілених коштів Стабілізаційного фонду (підпункт 7 пункту 1 розділу І).
Пунктом 2 розділу І Закону пропонується внести зміни до статті 5 Закону України "Про Національний банк України", якими запроваджується поквартальне внесення Національним банком України позитивної різниці перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, подання Національним банком України Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України звіту про виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України за формою, погодженою з Кабінетом Міністрів України, за відповідний квартал – щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, за відповідний рік – щороку до 7 липня наступного за звітним року.
Такі зміни існуючого порядку внесення Національним банком України до Державного бюджету України позитивної різниці перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами спричинять конфлікт завдань, поставлених перед Національним банком України: з одного боку, адекватна економічній ситуації грошово-кредитна політика може вимагати згортання обсягу операцій, які є джерелом доходів центрального банку держави, а з іншого – необхідність виконувати запроваджувану норму вимагатиме нарощування таких операцій і, відповідно, зводитиме нанівець політику, що проводиться Національним банком України.
У зв'язку з цим не може бути підтримано і фактичне вилучення зі статті 5 Закону України "Про Національний банк України" норми щодо відшкодування за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року перевищення кошторисних витрат над кошторисними доходами Національного банку України. Слід зауважити, що до збитковості діяльності Національного банку України може призвести саме проведення ефективної грошово-кредитної політики.
Положення ж щодо зобов'язання Національного банку України подавати Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України звіти про виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України не відповідає визначеним конституційним принципам розподілу компетенції між органами державної влади та засадам відносин Національного банку України як центрального банку держави із Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним Законом держави встановлено, що повноваження Верховної Ради України обмежені лише тими, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання (частина друга статті 85, частина друга стати 19). Зазначене унеможливлює прийняття Верховною Радою України законів, які б визначали її власні повноваження (права та обов'язки), оскільки це не відповідало б закріпленому в частині першій статті 6 Конституції України принципу поділу влади. На цьому неодноразово наголошував Конституційний Суд України, зокрема, у Рішеннях від 14 червня 2001 року N8-рп/2001, від 7 квітня 2004 року N9-рп/2004, від 11 грудня 2007 року N12-рп/2007, у Висновках від 30 жовтня 2003 року NІ-в/2003, від 12 жовтня 2004 року N2-В/2004.
Відповідно, Законом України "Про Національний банк України" визначено, що Національний банк України підзвітний, зокрема, Верховній Раді України в межах її конституційних повноважень (стаття 51).
Фактичне ж наділення Верховної Ради України Законом, що надійшов на підпис, додатковими повноваженнями безпосереднього здійснення контролю за виконанням Національним банком України кошторису доходів та витрат не відповідає Основному Закону держави, зазначеним Рішенням Конституційного Суду України. Згідно зі статтею 70 Закону України "Про Національний банк України" в частині руху коштів Державного бюджету України, аналізу виконання кошторису фінансову перевірку Національного банку України здійснює Рахункова палата, за частиною третьою статті 25 Закону України "Про Рахункову палату" перевірку кошторису витрат Націального банку України щорічно здійснює Рахункова палата, яка, подає до Верховної Ради України відповідну інформацію.
Не наділяє чинне законодавство повноваженнями щодо здійснення такого контролю і Кабінет Міністрів України. Запровадження підзвітності центрального банку держави Уряду не узгоджується з принципом економічної самостійності Національного банку України, який є одним з основних принципів діяльності цього Банку, закріплених у Закон, України "Про Національний банк України".
Необхідно також відзначити, що назване положення Закону не відповідає зобов'язанням України, встановленим Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним 30 квітня 2009 року в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми "Стенд-бай", та зобов'язанням перед Світовим банком у рамках системного проекту перед "Програмна позика на реабілітацію фінансового сектору" щодо забезпечення фактичної і юридичної незалежності Національного банку України, а відтак, не може бути підтримано.
Унаслідок внесення пропонованих Законом, що розглядається, змін до статті 5 Закону України "Про Національний банк України" з тексту цього Закону виключається і норма, відповідно до якої з обсягу коштів, які Національний банк України за підсумками року перераховує до Державного бюджету України (перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами), 25 відсотків, але не менше 1 млрд. гривень, щорічно спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної, установи.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державна іпотечна установа, а також банки (в частині здійснення їх капіталізації) позбавляться певної частини фінансових ресурсів. При цьому Законом не передбачені компенсатори таких втрат. Пропоноване зменшення надходжень до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб неминуче призведе до відновлення негативного процесу відтоку коштів вкладників, посилення їх незахищеності та остаточної втрати довіри населення до банківської системи, а тому не може бути підтримано.
Ураховуючи викладене, пропоную Закон, що надійшов на підпис, відхилити.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
Президент ветував закон про бюджетні зміни, зважаючи на його норму щодо авансових платежів НБУ до Держбюджету – Р. Жуковський
03.08.2009 13:08
Головна служба інформаційної політики
Президент України Віктор Ющенко ветував Закон про внесення змін до Державного бюджету на 2009 рік, зважаючи на передбачену в ньому норму щодо авансового перерахунку НБУ своїх прибутків до Держбюджету в обсязі 9,8 млрд. гривень. Як повідомив сьогодні керівник Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента Роман Жуковський, йшлося про те, що ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фіналу ЄВРО-2012 року з футболу.
Говорячи про мотиви, якими керувався Президент, приймаючи рішення ветувати Закон, Р. Жуковський нагадав: у нинішніх кризових умовах перед банківською системою – і НБУ в тому числі – постає необхідність формувати резерви під свої вкладення. Відтак, зважаючи на збільшення обсягу резервів за наданим банкам рефінансуванням, не виключено, що Національний банк може навіть зафіксувати збитки. Саме тому чинним законодавством передбачено, що в такій ситуації Державний бюджет навпаки має покрити ці збитки Національному банку, зазначив Р. Жуковський.
У такій ситуації згаданий "аванс" перетворюється на емісійне фінансування дефіциту бюджету, що суперечить статті 15 Бюджетного кодексу України, сказав Р. Жуковський.
Керівник Головної служби соціально-економічного розвитку також окремо наголосив: внаслідок складної ситуації з надходженнями до бюджету, "існують великі сумніви, що ці кошти дійсно матимуть цільовий характер використання". Прикладом такого розвитку подій, за його словами, слугує використання коштів Стабілізаційного фонду. "У Стабілізаційному фонді на папері існує вже близько 7 млрд. гривень (за результатами І півріччя 2009 року), водночас існують дні, коли фактичний залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку не перевищував 0,5 млрд. гривень. Таким чином, це означає, що кошти Стабілізаційного фонду вже використані на інші потреби, у тому числі й на фінансування поточних видатків", – сказав Р. Жуковський.
Саме з метою уникнення такої ситуації Президент запропонував, аби група фахівців Мінфіну, НБУ, Секретаріату, Укравтодору розробила механізм, який забезпечував би цільове використання коштів та залучення до фінансування проектів ЄВРО-2012 українських банків. "Така схема була розроблена, і щоб забезпечити цільове використання коштів, потрібно було прийняти постанову уряду, яка виносилася на його останнє засідання", – сказав Р. Жуковський. На жаль, зазначив він, дане рішення "не знайшло підтримки" – натомість з'явилися пропозиції щодо прийняття тимчасових рішень лише на серпень. "Це лише посилює наші сумніви в тому, що ці кошти у разі підписання даного Закону (про зміни до Бюджету) Президентом були б використані цільовим чином", – сказав він.
Саме тому, зазначив Р. Жуковський, Президент пропонує фінансувати програму ЄВРО-2012 за рахунок залучення банків, які нині мають вільну ліквідність, – за подібною схемою, після наполягання Глави держави, почали фінансувати побудову стадіону у Львові, яку уряд не міг розпочати з початку року.
"Президент пропонує сконцентруватися на реалізації цієї схеми, яка була надіслана уряду, прийняти необхідні рішення і фінансувати ЄВРО-2012 без перешкод", – сказав Р. Жуковський.
