Таки так – ''граблі''
В липні я написав блог "Граблі" Президента Януковича", в якому висловив песимістичний прогноз щодо спроможності новопризначеного Анатолія Близнюка Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України проводити реальну реформу ЖКГ.
На жаль, мій досвід вчить, що погані прогнози щодо подій в Україні збуваються майже всі, а от з позитивними все навпаки. І ситуація з паном Близнюком чергове тому підтвердження.
Лише щойно прочитав повідомлення десятиденної давнини, що Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства планує скоротити кількість суб'єктів надання житлово-комунальних послуг населенню з чотирьох до двох. "Зараз в ланцюжку надання житлово-комунальних послуг є виробник, постачальник, споживач і виконавець послуг. А має бути тільки виробник і споживач, або постачальник і споживач. Якщо ми це зробимо, то усе встане швидко на свої місця" – повідомив перший заступник міністра відомства Олександр Аліпов в ході "круглого столу" в Києві.
Для тих, хто не розуміється в цій проблемі, може здатися, що це правильне рішення. Але насправді, все з точністю до навпаки. Міністерство замість здійснення заходів з повної демонополізації сфери послуг, йде прямо протилежним шляхом. Замість проведення реформ та відокремлення в юридично та фінансово незалежні структури, що займаються виробництвом, оптовим продажом, транспортуванням та продажем кінцевим споживачам, з чітким визначенням їх взаємостосунків, взаємних прав та обов'язків, міністр Анатолій Близнюк зі своїми підлеглими намагаються зберегти монопольну систему з постачання житлово-комунальних послуг населенню.
І зараз мешканці житлових будинків мають справу з одним постачальником послуг з подачі газу, холодної та гарячої води, тепла та електроенергії. Інша справа, кожен такий постачальник є монополістом. Він включає себе як виробництво, так і транспортування та продаж своїх послуг кінцевим споживачам. Функціонування таких монополістів, враховуючи поєднання ними різних видів діяльності, є вкрай непрозорим з об'єктивно обмеженими можливостями контролю за ними. Це дозволяє їм всі свої прорахунки та збитки перекладати на кінцевих споживачів, формуючи монопольно високі ціни на свої послуги. І, схоже, міністр – а-ля реформатор хоче зберегти подібну ситуацію як можна довше.
При цьому слід нагадати, що на сьогодні існує проблема не тільки на рівні суб'єктів надання житлово-комунальних послуг населенню. Враховуючи, що лише в 10-15 відсотків багатоквартирних житлових будинків діють ЖБК чи ОСББ, то фактично в абсолютній переважній чисельності будинків відсутній чітко визначений покупець послуг. Суть цієї проблеми я пояснював в статтях
"ОСББ як комунальна хірургія", "Як подолати комунальний монополізм", "ЖКГ: хто продавець і покупець?" на шпальтах "Економічної правди" nому не повторюватимусь.
Але кроки, які здійснює пан Міністр Анатолій Близнюк зі своєю командою, дають підстави сказати, що нічого доброго нас не очікує. І таки так, Президент Віктор Янукович наступив на "граблі", доручивши проводити реформу ЖКГ тому, хто об'єктивно, в силу свого віку та досвіду, не спроможний цього зробити.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
