4 лютого 2012, 01:37

''Не хочу в камеру''

2 лютого 2012 жорстоко побили депутата Броварської міськради Павла Різаненка. Андрій Юсов вже писав про це, давши також посилання на короткометражний фільм "Не хочу в камеру", який певною мірою дає пояснення щодо причин цього зухвалого злочину. Андрій, мабуть, не мав можливості розмістити ютубівський файл в своєму блозі, тому я це зроблю за нього.

Але в мене в зв'язку з цим відео виникло декілька запитань.

Цікаво, в якій мірі в Адміністрації Президента усвідомлюють, що західні політики могли би ще промовчати щодо судових процесів над Тимошенко та Луценко, якби вони не бачили масового поширення випадків вчинення кримінального тиску проти опозиційних політиків, представників громадськості та просто пересічних громадян, які захищають власні права? Західні політики при зустрічах, не виключено, наведуть Президенту Януковичу саме цей приклад злочинних дій людей, які, цілком очевидно, мають відношення до можновладців в Броварах. В цьому випадку, мені здається, Віктору Януковичу було би дуже вигідно, щоби були знайдені та покарані ті, хто замовив і вчинив цей злочин. Правда неочевидною є відповідь на питання, чи розуміють це ті, хто сидить на Банковій.

Наступне питання до Арсенія Яценюка. Як довго будуть знаходитись в партії "Фронт змін" особи, які голосують за очевидно незаконне рішення, яким порушується закріплений Конституцією та законами України принцип гласності діяльності представницьких органів влади? Про те, що ці депутати – партійці "Фронту змін" приймають участь у відвертому розкраданні майна місцевої громади, я вже навіть не згадую.

Ще одне питання до органів прокуратури. Існує надто очевидний зв'язок між незаконним рішенням депутатів щодо заборони вести зйомку засідання депутатів Броварської міськради, прийнятими рішеннями цих депутатів, спрямованими на відверте розкрадання майна місцевої громади, і побиттям Павла Різаненка. Мене в цьому випадку не так цікавить, як довго представники правоохоронних органів робитимуть вигляд, що шукають злочинців, які побили Різаненка. Зрозуміло, що нікого так і не знайдуть, якщо тільки хтось в Адміністрації Президента все ж таки несподівано не зрозуміє інтерес Віктора Януковича в тому, щоби ті, хто замовив і вчинив цей злочин, були знайдені та покарані. Але крім знаходження цих злочинців, у прокурорів є ще робота. Очевидно, що депутати Броварської міськради прийняли низку рішень, спрямованих на розкрадання майна місцевої громади, а також ухвалили незаконне рішення, що порушує принцип гласності засідань органів місцевого самоврядування. Так от хотілось би знати, чи опротестує прокуратури всі ці рішення місцевих депутатів, та коли про це повідомлять громадськість?

Наприкінці є бажання зробити маленький коментар.

Нещодавно я розміщував блог, в якому писав, що прозорість є основа розбудови європейської держави.

І те, що можна побачити в короткометражну фільмі Павла Різаненка, є наочним прикладом того, як розповідаючи про бажання увійти до Євросоюзу, насправді йдуть в бік дикої кримінальної азіатчини. Натомість, що таке прозорість за європейським зразком, я буквально вчора побачив в невеличкому повідомленні на сайті "Економічної правди".

В ньому йдеться, що "декілька разів на день – за італійськими правилами розкриття інформації – Snam публікує дані про те, скільки газу потрібно ринку (які заявки споживачів), скільки сировини і звідки проходить по газотранспортній системі". І в такому режимі прозорості функціонують всі країни Євросоюзу. Якщо українські громадяни справді хочуть до Євросоюзу та європейських стандартів життя, вони мають витрясти всю душу з партійних вождів, політиків та депутатів всіх рівнів, щоби стандарти прозорості, про які в тому числі і я писав в своєму блозі, були впроваджені та беззастережно виконувались органами влади та підприємствами.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.