Пане Кузьо, нагадую класиків: ''рукописи не горять''
Сьогодні вночі відбулася доволі несподівана подія. Заглянувши в блог пана Кузьо, я побачив матеріал, який, в разі підтвердження наведених в ньому фактів, може стати потужною інформаційною бомбою під націонал-соціалістичну ВО "Свобода". Інформація була настільки важливою, що я зразу скопіював її до свого архіву. Особливу цікавість мають копії документів КДБ УРСР, посилання на які дає пан Кузьо (там 57 сторінок, тому вивчення їх ще в мене попереду).
Але тільки я встиг це зробити, з'ясувалось, що пан Кузьо замінив текст свого блогу. Причини цього мені невідомі, принаймні поки що. Але інформація, яку повідомив, а потім прибрав зі свого блогу, пан Кузьо, виходить за межі його особистих інтересів, вона має величезне суспільне значення. Враховуючи цей факт, вважаю доцільним розмістити в себе текст видаленого блогу пана Кузьо.
P.S.
Добре відомо, що пан Кузьо ну зовсім з "альтруїстичних" та "патріотичних" міркувань працює на ВО "Батькіщина". І тому видалений блог, в якому фактично напряму наголошується, що Тягнібок є агентом КДБ-ФСБ, навряд чи міг з'явитися без погодження з нинішнім фактичним керівником ВО "Батькіщина" – паном Турчиновим. Тобто було прийнято рішення розпочату відкриту війну з ВО "Свобода". Хто дав відбій та вночі давав команду Кузьо негайно замінити текст блогу, враховуючи просто рідкісну порядність діячів з ВО "Батьківщина", думаю, доволі скоро стане відомо суспільству.
Наостанок, пане Кузьо, раджу не паритися та не видаляти зі свого сайту PDF файл, з копіями документів КДБ УРСР. Його я теж скопіював та розіслав багатьом особам до відома. Тому все, що Ви оприлюднили, вже стало не тільки Вашим надбанням, але і всього українського суспільства.
До речі, якщо в гуглі задати пошук на "Вальтер Зарицький2, то можна побачити посилання на видалений текст блогу пана Кузьо. Тому пане Кузьо, нагадую класиків: "рукописи не горять"
Отже в такому вигляді спочатку був блог пана Кузьо, розміщений 15 червня 2012, 00:00.
Багатовекторність в українській націоналістичній діаспори
Тарас Кузьо
http://blogs.pravda.com.ua/authors/kuzyo/4fda50e3563c8/
15 червня 2012, 00:00
Шановний пане Вальтер Зарицький!
Скажіть, будь ласка, яке з двох наведених нижче тверджень вірно:
1) Коли ви пишете: патріотизм Свободи по відношенню до України і турбота про економічний добробут українців не має аналогів серед інших політиків і політичних партій.
http://www.willzuzak.ca/tp/ukrainophobia/tyahnybok20120411KyivPost.html
Чи
2) Kоли ви сказали мені, що СНПУ-Свобода була створена КДБ і перебуває під контролем російських спецслужб. Ви дали мені документи КГБ і я поставив їх у себе на сайті, і ви написали текст нижче про документи КГБ, які я включив у свій блог на Українській правді. Я маю всі наші електронні листи, пов'язані з Вашою класифікацією СНПУ-Свободи як російської п'ятої колони і вони можуть бути публікувані...
http://www.taraskuzio.net/researchdocs/KGB_Nationalists1.pdf
http://blogs.pravda.com.ua/authors/kuzyo/4cc857662e546/
Автор Вальтер Зарицький:
Цей текст супроводжуючих документів КДБ був написаний західним експертом, що побажав залишитися анонімним:
57 сторінковий pdf-файл, який ви бачите, є частиною архівної колекції, відомої під назвою "Папка 48". "Папка 48" містить матеріали, зібрані диверсійним підрозділом, відомим як "Загін З", який діяв під керівництвом Комітету державної безпеки (КДБ) Української РСР в останні роки існування Радянського Союзу. Головною метою "Загону З" був контроль за протестними рухами – культурними, соціальними, екологічними чи загальнополітичними – шляхом проникнення в їхні організації, які виникали в Україні в той час (1989-1991 роки).
Згадані п'ять сторінок є особливо важливими, оскільки містять назви організацій, в які проникли співробітники "Загону З": УМА, УНА-УНСО, "Січ", "Варта Руху" (служба безпеки "Руху"). Більше того, "Папка 48" повідомляє, які посади агенти "Загону З" змогли отримати в цих організаціях. Дуже цінною є інформація про агента з позивним "Волонтер" який зміг не лише увійти до складу "Варти Руху", а й очолити її. Цей матеріал також вказує на те, що "Волонтер", працюючи на високій посаді, зумів привести близько двадцяти агентів у цю організацію – утворення, завданням якого був захист лідера "Руху" і майбутнього кандидата в президенти В'ячеслава Чорновола.
Зрозуміло, що після прочитання цієї інформації одразу ж виникає запитання, чи вона автентична; подібний матеріал може бути продуктом звичайної інтриги. Насправді історія отримання "Папки 48" досить проста. Після розпаду Радянського Союзу документи "Загону З" було перенесено з Києва до Москви тодішнім керівником контррозвідки КДБ Миколою Галушком. Протягом початку та середини 1990-х років Борис Єльцин і Вадим Бакатін (голова новосформованого ФСБ) дали дозвіл американським науковцям ("Єльської" групи) досліджувати і навіть знімати фотокопії різних документів з позначкою "державна таємниця", у тому числі "Папки 48". Після того, як документи опинилися в Сполучених Штатах, один із дослідників поділився своїми напрацюваннями з Гербертом Ромерштайном, легендарним "інформаційним офіцером", який працював спочатку в Комітеті з розвідувальної діяльності Палати представників США, а згодом – в Інформаційній агенції США. Ромерштайн, у свою чергу, передав матеріали своєму старому другові, колишній керівниці КУНу Славі Стецько в кінці 1990х років.
Читачі також можуть запитати, чому цей матеріал з'явився лише зараз. Цьому теж є просте пояснення. З 2000 до 2004 років головною турботою тих, хто володів копією "Папки 48", була ідентифікація (закодованих) імен агентів, які проникли в УНА-УНСО, адже зазначена організація на той час ще активно працювала. Такі утворення, як "Варта Руху", які, зрештою, зникли, не привертали до себе значної уваги.
Підхід змінився у 2005 році. Почали з'являтися статті, в яких прослідковували еволюцію від "Варти Руху " до Соціал-національної партії (з її подібними до свастики відзнаками) і далі до ультранаціоналістичного утворення "Свобода". Зважаючи на нову інформацію, особи, які мали доступ до "Папки 48", дійшли висновку, що необхідно дізнатися, ким був агент "Загону З" з позивним "Волонтер". Існувала ймовірність того, що "Волонтер" усе ще вів активну діяльність і виконував накази Москви. З 2006 до 2009 років декількох експертів попросили ідентифікувати особу, яка очолила "Варту Руху" після Дмитра Поїзда (на що вказував документ) – цією особою і був би "Волонтер". Прорив відбувся на початку 2009 року, і згодом ця інформація підтвердилася влітку. Усі джерела повідомили, що цією особою був Олег Тягнибок! Зважаючи на те, що Тягнибок очолює "Свободу" – організацію, яка не припиняє нагадувати всім, що вона готова захищати національні інтереси України, доцільним було б навести докази того, що Тягнибок не є тим, за кого себе видає, і що він може бути повною протилежністю того образу, який він собі створює. У 2010 році з'явився консенсус щодо необхідності опублікувати "Папку 48".
В якості післямови хотілося б сказати, що українські правоцентристські сили хронічно нездатні створити партію, яка б сповідувала цінності свого ідеологічного напрямку, як їхні колеги в решті євроатлантичного світу, і неспроможні виробити програму діяльності, яка була б справді патріотичною і справді постсоціалістичною. Справа Тягнибока "Волонтер" може дати багато пояснень цьому парадоксу, проте це вже зовсім інша історія.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
