Ми зобов'язані довести своє прагнення європейського шляху розвитку України
В суботу проїжджав поруч з Майданом, на якому медведчуківці проводили концерт на підтримку євразійського розвитку України. Натовп, поруч з концертною площадкою, стояв переважно з російськими прапорами.
От цікаво, скільки потрібно жувати соплі нашим лідерам парламентських опозиційних партій, щоби організувати, за прикладом молдован, велелюдний мітинг на підтримку європейського вибору шляху розвитку України? Громадяни маленької Молдови спроможні провести стотисячний мітинг без партійних прапорів – лише з національними та Євросоюзу. Шана їм за це!
Невже ми настільки нікчемні, настільки не відчуваємо повагу до самих себе, що неспроможні, зробити теж саме? Що потрібно крикнути Кличку, Тягнибоку та Яценюку, щоби вони не в рот Януковичу дивилися, чекаючи, так що той такі вирішить? Вони, замість розпачу, яке читається на їхніх обличчях, повинні проявити впевненість в своїх прихильниках, громадських активістах, в патріотично налаштованих артистах, та провести максимально потужний мітинг на підтримку підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Якщо на Майдані буде реально стояти не менше двохста тисяч українських громадян, які прийдуть туди не за гроші, не за Юлю, а лише відчуваючи свій громадянській обов'язок, тоді Віктор Янукович буде розуміти, що згодом йому не пробачать бажання думати лише про власні інтереси. І найбільшу підтримку в 2015 році матиме не той, хто пообіцяє залишити Президента Януковича в спокої, а навпаки, хто обіцятиме найбільш жорстокого покарання для нього та його родини.
Хто б там що не казав, а Віктор Янукович пестун долі. Він зміг із самого суспільного дна піднятися до вершин світової політики. Ймовірно, він, навіть, не до кінця усвідомлює, що саме від його вибору залежать глибинні геополітичні зсуви, які відбуватимуться протягом наступних десятиліть. І він може, або увійти в історію, як людина, що остаточно повернула Україну в бік європейського розвитку, або вляпатися в неї, якщо комплекси та страхи переважатимуть. Бо якби потім Віктор Янукович та представники ПР не намагалися виправдати відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, всі, в тому числі і виборці Сходу та Півдня України, розумітимуть, що його вибір визначався просто страхом перед однією жінкою. Аморальної, цинічної, підступної, але жінки. І приховати цей страх по відношенню до жінки потім він не зможе ніколи.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
