Коментарі до матеріалу Арсенія Яценюка "Як зупинити конституційне шахрайство"
"Я переконаний – всі конструктивні сили повинні приєднатися до моєї ініціативи з проведення референдуму для захисту Конституції і гарантій конституційної стабільності" (http://www.pravda.com.ua/news/2009/6/18/96787.htm).
Чудово. Але чому Ви лише зараз вирішили підтримати референдум?
Чому Ви не підтримали ініціативу БЮТу щодо проведення референдуму впродовж 2006-2007 років, коли були першим заступником глави Секретаріату президента України? Конституційний суд ще у жовтні 2005 року постановив, що конституційна реформа має бути винесена на референдум, й дуже дивно, що Вам знадобилося аж 4 роки для того, щоб врешті решт закликати до проведення референдуму.
Впродовж 2006-2007 років президент та його команда (включаючи Вас) не підтримували ідею щодо винесення на референдум змін до Конституції.
Пробудження від сну задля заклику до проведення референдуму – це чистої води політичний розрахунок з метою заробити дивіденди для Вашої президентської виборчої кампанії.
"Історія, як відомо, повторюється. У 2004 році зміни до Конституції вносилися прямо під час президентських виборів, і сьогодні ми спостерігаємо фактично те ж саме". Ваш інтерес до цього питання, який виник лише зараз, показує, що Ви не лише не відрізняєтеся, але й не можете претендувати на те, щоб бути "кандидатом змін".
Справжній "кандидат змін" не буде проявляти інтерес до Конституції лише напередодні виборів. Де ж були Ваші непохитні принципові погляди на конституцію та потребу прислухатися до думки народу за допомогою референдуму впродовж 2005-2008 років?
Яценюк говорить, що він "категорично проти будь-яких різновидів конституційних змін". Що ж у такому разі він підтримує? Українські виборці досі про це нічого не знають.
Яценюк не інформує українських виборців про те, який проект конституції він підтримує та чому. Чи він схиляється до повноцінної президентської системи (як в Грузії), чи підтримує напівпрезидентство зразка 1996 року, чи виступає за збереження теперішнього напівпарламентаризму або ж (приєднуючись до Східної Європи) виступає за зміни у напрямку повного парламентаризму?
Будь-який західний експерт чи радник з питань права скажуть однаково: лише перше (повноцінна президентська форма) чи останнє (повний парламентаризм) можуть принести конституційну та політичну стабільність Україні, але аж ніяк конституція, у якій буде присутнє "напів" (semi-presidentialism, semi-parliamentarism).
Отже, Яценюк, таким чином пояснює: "Наша спільна мета – встановити в Україні конституційну стабільність", але не каже, чи він за повновладного президента, чи за повновладний парламент.
Пропозиції президента щодо конституційних змін були оприлюднені незадовго до закінчення терміну першої каденції Ющенка – лише 31 березня 2009 року, і вони не призведут до "конституційної стабільності". Із статті Яценюка ми знову ж таки не знаємо, чи він підтримує ініціативи Ющенка, чи виступатиме із власними пропозиціями.
Правник CшА Богдан Футей надав коментар щодо проекту Ющенка у червневому числі "Юридичного вісника України". Також у скороченій версії коментаря, надрукованому в "Kyiv Post", Футей дав критичну оцінку пропозиціям Ющенка як таким, що не розв'язують головні проблеми конституційної реформи 2004-2006 років: "На жаль, ці зміни дуже заплутують розподіл влади між виконавчою та законодавчою гілками, залишаючи країну у правовому безладі до сьогоднішнього дня".
Футей продовжує: "Загалом, виникають сумніви, що цей запропонований варіант конституційних поправок буде підтримано" та "після детального вивчення запропонованого проекту конституційних змін, виглядає, що він має мало шансів на підтримку, і не допоможе Україні краще функціонувати як державі. У ньому не встановлюється рівність між гілками влади".
Отож, Україна чекає від Яценюка більш конкретних відповідей на стратегічно важливі питання, поставлені перед нею, а не того, з чим він звертається до своїх виборців зараз.
