Державний переворот?
Прочитавши та переглянувши президента Віктора Ющенка, я був вражений його словами: "Треба міняти всю систему організації державної влади в Україні. Але зараз, у цю хвилину, часу для вмовлянь і чекання немає. Головним центром прийняття рішень має стати Рада національної безпеки і оборони. Невиконання її рішень буде супроводжуватися негайним поданням до правоохоронних органів." (http://www.president.gov.ua/news/15609.html). У будь-якій демократичній країні така заява може бути сприйнята як спровокування перевороту президентом.
Але Україна інакша: вона – ще молода демократія, і заява Ющенка не розглядається в якості певного заклику до дій з метою повалення парламенту і встановлення самодержавства.
З іншого боку, якщо б таку ж заяву зробила Тимошенко, в українських мас-медіа з'явилося би безліч блогерів з коментарями: "Ми ж вам говорили! Подивіться, як Тимошенко хоче повалити демократію в Україні і встановити диктатуру!" Можливо, мовчання українських блогерів свідчить про те, що більше ніхто не сприймає Ющенка всерйоз.
За останні п'ять років стало очевидним, яким чином Ющенко зловживав РНБО в якості альтернативного парламенту, коли на посаді прем'єр-міністра перебували Юлія Тимошенко або Віктор Янукович. В 90-х роках, за головування Володимира Горбуліна та Євгена Марчука, Рада національної безпеки і оборони відігравала вирішальну роль як орган, який координував зовнішню політику та політику безпеки України.
Чотири ющенківські секретарі РНБО (Петро Порошенко, Анатолій Кінах, Іван Плющ та Раїса Богатирьова) ніколи не були такими професіоналами, як Горбулін і Марчук.
Заяви Ющенка і похмурі застереження щодо педофіл-скандалу, або стосовно теперішньої епідемії грипу, знову підтверджують, що Він є осередком нестабільності в Україні. У розпал глобальної економічної кризи і пандемії грипу президент прагне до заміни уряду, щоб розвалити коаліцію (знову).
Замість того, щоб стояти понад внутрішньоелітними конфліктами, він брав у них активну участь, підриваючи своє претендування називатися батьком нації. Замість об'єднати українців і втихомирити ситуацію, він сіє паніку, чвари і недовіру, засуджуючи при цьому людей, які ще навіть не були визнані кримінальними злочинцями (а що сталося з основним принципом "невинний, доки не доведено вину"?).
Ющенко засудив проведення мітингів, оскільки "це прямо нагадує Першотравневу демонстрацію в Києві після аварії на Чорнобилі ". У 1986 році Комуністична партія продовжувала проводити Першотравневий парад після світової ядерної аварії, яка трапилася за тиждень до цього недалеко від Києва. Ющенкова аналогія Чорнобиля з епідемією грипу є аморальною і просто безглуздою.
Коли уряд Тимошенко наклав заборону на мітинги (у поєднанні з іншими стратегіями, які були найсильнішими за інші заходи в світі, що приймаються урядами щодо епідемії грипу), цих кроків для президента було не достатньо. 5 листопада парламент скасував заборону уряду на мітинги, – крок, який не отримав жодної критики з боку президента. В Ющенка не вистачає часу на когось, є тільки час для ганьблення Тимошенко.
У обмеженому світогляді Ющенка все, що є поганого в Україні – з вини Тимошенко. На його думку, все працювало, як годинниковий механізм, доки вона не стала прем'єр-міністром. У реальному світі, який далекий від ющенкових уявлень про реальність, більшість проблем, що стоять перед Україною, накопичилися за останні два десятиліття.
Наприклад, Ющенко поскаржився, що "в Україні досі існує несправедлива система надання медичної допомоги – одна для влади, інша – для народу". Це так, але занепад в медичних стандартах не почався у 2005 році, коли Тимошенко вперше стала прем'єр-міністром. І, якщо б Ющенко був такий занепокоєний медичною сферою, то чому він не скаржився на ці стандарти, коли він працював на президента України Леоніда Кучму в 1994-2001 роках?
Ющенко одержимий Тимошенко і, здається, його єдина мета в житті – це знеславити її. Ющенко має намір не дозволити Тимошенко стати президентом, і він радше сприйме як належне, якщо Янукович займе президентське крісло. Це абсолютно очевидно, що Ющенко – "технічний кандидат Януковича".
Чим раніше Ющенко залишить президентський пост, тим краще для України – як для її громадян, так і для міжнародного іміджу країни.