Україна – тільки не знову газова історія!
Tim Ash, Royal Bank of Scotland, London.
МВФ навряд чи виділить останній транш cумою в 3,8 млрд доларів з обіцяних 16,4 млрд доларів, про що восени минулого року була укладена домовленість. Я не впевнений, що це для когось новина, враховуючи, що окремі посадові особи МВФ місяць тому заявили про те, що програма була визнана "Off-Line" після того як в кінці жовтня парламент прийняв рішення про підвищення заробітної плати і пенсій на 20%, яке Ющенко підписав.
Загальновизнано, що вищезгадане підвищення зробить велику діру в бюджеті МВФ, за різними оцінками, дефіцит бюджету перевищить сім відсотків ВВП, і додасть пару мільярдів доларів до бюджетних витрат і фінансування потреб у 2009 році. Звичайно, останню постанову про підвищення соцстандартів було передано до Конституційного суду, який досі не прийняв рішення, наскільки мені відомо. Хоча Фонд дав зрозуміти, що без згоди щодо проекту бюджету на 2010 рік – нинішня адміністрація під керівництвом Тимошенко знаходиться в меншості у парламенті – буде практично неможливо підвести риску під останнім переглядом програми stand-by.
Більш цікавою з останніх подій є новина про те, що уряд подав листа Раді директорів МВФ з проханням про термінове перерахування 2 млрд. доларів США через "надзвичайні обставини" в Україні, а також ризик, що уряду без зовнішньої підтримки доведеться вибирати між виплатою заробітної плати і оплатою своїх зовнішніх зобов'язань. Українська делегація, очолювана заступником прем'єр-міністра Григорієм Немирею, виконуючим обов'язки міністра фінансів Уманським і заступником голови НБУ Шаповаловим, пред'явили у Вашингтоні лист, в якому аргументували випадок України. Цікаво, що цей лист був підписаний прем'єр-міністром Тимошенко, Уманським і головою Національного Банку України Стельмахом. Підпис президента Ющенко, як і передбачалося, був відсутній: циніки стверджували, що його план гри по суті полягав у тому, щоб позбавити уряд Тимошенко бюджетних ресурсів напередодні президентських виборів у січні.
Відверто кажучи, визнаючи, що в Україні надзвичайні обставини, я просто не уявляю, що МВФ не може не змилостивитися над Україною. Це просто було би щось неймовірне. Фонд, імовірно "розуміючи" виборчий цикл, уже пробачив уряду підвищення тарифів за газ в країні, які було погоджено ввести з 1 вересня і 1 жовтня. Тим не менше, підвищення заробітної плати та пенсій на 20% – це просто вбивчий удар для програми МВФ, а кредитування без згоди / схвалення бюджету є просто безпрецедентним. Дійсно, це може послужити поганим сигналом для інших країн, які стикаються з аналогічними обставинами, наприклад, програма stand-by в Румунії досить довго була у невизначеному стані через очікування результатів президентських виборів, реформування нового уряду та затвердження Міжнародним валютним фондом відповідного бюджету на 2010 рік. Якщо МВФ напередодні виборів надасть кредит без ухвалення бюджету на 2010 рік, очевидно, що він буде звинувачений у політичній упередженості, з огляду на фінансування виборчої кампанії Тимошенко.
Українська делегація безсумнівно підкреслила, що без фінансування МВФ уряд докладе зусиль, щоб до 7 січня 2010 року виплатити здоровенний щомісячний рахунок за імпорт російського газу в грудні. Казна Мінфіну зараз майже порожня, а з зовнішнім офіційним і ринковим варіантом фінансування взагалі закриється, і за відсутності фінансування дефіциту НБУ (друкування грошей), він зможе витратити тільки те, що він зможе підняти в податкових надходженнях. Це означає, що потрібно вибирати, наприклад, між виплатою зарплат і пенсій і оплатою рахунку на імпортований газ.
За останні місяці МВФ був поблажливим, дозволяючи НБУ робити переказ грошових коштів зі збільшенням СДР (як частина загального СДР), які були виконані в Україні протягом літа. НБУ, крім того, має ще близько 27 млрд доларів резервів іноземної валюти, і за умови подальшого гнучкого тлумачення норм стосовно використання цієї суми мало би вистачити для покриття імпорту газу в грудні. По суті, із вже не діючою программою МВФ, НБУ необхідно прийняти рішення щодо сплати за імпорт газу, що в даний час є пріоритетним питанням; вони відмовилися від підвищення внутрішніх цін на газ на початку року, а отже вони практично частково платять за нього зараз. Ми припускали, що забезпечення стабільності поставок газу в Україну і на європейський ринок було абсолютним пріоритетом.
Імовірно, що вичерпання коштів з резервів НБУ поставить під загрозу угоду з МВФ про міжнародні резерви мінімальної ставки, але з урахуванням того, що програма вже не дійсна, я не впевнений, що на даному етапі це матиме якийсь вплив.
Ще одне очевидне джерело фінансування – позика / кредит в Росії. Хоча Росія в даний час не дуже зацікавлена спровокувати кризу газових платежів в січні, вона, ймовірно, не схвалить повернення до угоди ціни на газ, що була встановлена в січні 2009 року і, фактично, добре працювала протягом усього року. Надання кредиту Україні на цьому етапі означатиме повернення до старих добрих часів, коли Україна постійно збільшувала зобов'язання для Росії, які тільки ще більше ускладнили і без того вже делікатні відносини між двома державами. Принаймні, в нинішньому механізмі набагато зрозуміліше хто кому що і коли винен.
Ющенко ще може використати деякі важелі перед установою, і, хоча він міг би спокуситися і вставляти палиці в колеса напередодні виборів, то я схиляюся до думки, що ЄС, США та інші чітко дали зрозуміти, що за будь-який збій у поставках газу цієї зими звинувачувати будуть безпосередньо Україну. І, особливо, якщо президент, або НБУ, затримають оплату. Незвично, з огляду на недавню історію, але схоже на те, що Росія є спостерігачем в цій внутрішній політичній історії в Україні.
Я вважаю, що Україна, по-перше, у своєму позачерговому запиті на кредит отримає ввічливу відмову від МВФ, по-друге, створено забагато шуму навколо дати сплати за газ – 7 січня, але в кінцевому рахунку НБУ надасть кошти для покриття рахунку за використання газу в грудні. Президентські вибори відбудуться 19 січня 2010 р., і побачимо, хто стане переможцем.
Не дивлячись на соціальні опитування, я вважаю, що в другому турі виграє Юлія Тимошенко.