Ющенко скористався домовленостями Кучми і Медведчука
У вівторок президент України Віктор Ющенко на прес-конференції, яку він подав як чергову, а не перевиборну, відродив з небуття домовленість Кучма-Путін і сфабриковані кримінальні справи проти Тимошенко. Він зачитав в прямому ефірі витяги з МОСКОВСЬКої СПРАВУ ПРОТИ ТИМОШЕНКО http://www.pravda.com.ua/news/4b4cadc687658 /).
Я відразу відправився в свій архів і знайшов цю статтю, яку я написав у 2002 році для радіо "Свобода" про ці кримінальні провадження. Подаю переклад з англійського оригіналу цієї статті.
Читачі Української правди можуть зробити свої власні висновки про те, чому Ющенко у відчайдушній спробі збільшити свою популярність бодай на одну цифру вдавався до цього кроку і показав як насправді він тоді ставився до цих звинувачень.
На мою думку, цей його крок (у вівторок) проливає світло на те, чому Ющенко зрадив Майдан. Бо ніколи не був істинно віруючим у цінності Майдану, і коли б його уряд не була відправлений у відставку у квітні 2001 року, Ющенко вірою і правдою служив би Кучмі доти, доки той не пішов зі своєї посади в 2004 році
RADIO FREE EUROPE/RADIO LIBERTY, PRAGUE, CZECH REPUBLIC
___________________________________________________________
RFE/RL NEWSLINE Vol. 6, No. 153, Part II, 15 August 2002
END NOTE
УКРАЇНСЬКИЙ Президент СКОРИСТАВСЯ РОСІЙСЬКОЮ ПІДКАЗКОЮ СВОЇЙ 5-Й КОЛОНІ
Тарас Кузьо
У той же день, КОЛИ український президент Леонід Кучма прибув до Москві на зустріч з російським президентом Володимиром Путіним 8 серпень 2002 року Військовий суд Московського гарнізону наказав Головній Військовій прокуратурі знову заарештувати тодішніх офіцерів МО РФ і серед них керівника фінансового підрозділу генерал-полковника Георгія Олійника. Олійник був звинувачений у зловживанні службовим становищем, яке коштувало Російській Федерації 60 мільйонів доларів. Олійник був взятий під варту, тому що у відповідному управління Головної військової прокуратури вважали, що генерал ладен був тікати з країни.
Місяцем раніше, було поновлено старі кримінальні справи щодо колишнього заступника голови українського прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, яка очолює виборчий блок її імені. Офіційно оголошеною причиною візиту Кучми було завершення російсько-української торговельної війни, про що було домовлено раніше міністрами економіки обох країн.
Причину одночасного поновлення кримінальних справ проти Тимошенко і Олійника слід шукати у 2001 році, коли Путін почав сприяти Кучмі нейтралізувати опозицію, яка активізувалася в перебігу "скандалу Kuchmagate".
Як і в більшості подібних випадків і у Росії і в Україні, обвинувачення є політично мотивованими. Згідно з повідомленням "Молода Україна" від 12 грудня 2001 р, Тимошенко заявила тоді, що президентська адміністрація запропонувала їй зупинити будь-які кримінальні справи проти неї і припинити руйнувати її бізнес-інтереси в обмін на співпрацю з владою.
Тимошенко була перший раз звинувачена 5 січня 2001, а заарештували в наступному місяці. У той час вона була заступником прем'єр-міністра Віктора Ющенка з питань енергетики. Її реформа енергетичного сектора скоротила незаконні доходи олігархів, що дозволило вивільнити кошти для подалння заборгованості за заробітними платами та пенсіями.
У вересні 2001 року звинувачення проти неї самої та її чоловіка Олександра, який був арештований в серпні 2000 року, були скасовані.
Але справа Тимошенко, як стверджують правоохоронні органи, залишалася відкритою. У підсумку вона мала можливість у лютому 2002 року провести виборчу кампанїї її блоку, де вона, незважаючи на численні перешкоди, отримала вражаючий результат 7,26 відсотків голосів виборців.
У серпні 2001 року російська прокуратура передала докази у кримінальних справах проти Тимошенко за звинуваченням у "співучасті в дача хабарів" їхнім українським колегам. Згідно з цими матеріалами одним одержувачів хабара був генерал-полковник Олійник.
Тимошенко також за звинувачували у спробі контрабанди 100 тисяч доларів з Росії в 1995 році. Сума була конфіскована митниками в аеропорту Внуково що біля міста Москви. Аеропорт. 9 серпня 2001, "Российская газета" цитувала Тимошенко, що спроба пов'язати її з генералом Олійником є політично мотивованою, тому що вона "ніколи не бачила його і не підтримувала будь-які стосунки з ним".
"Як я можу підкупити людина, яку я ніколи не бачила?", сказала Тимошенко.
Соціал-демократична партія України-об'єднана (СДПУ-o), очолювана тоді Віктором Медведчуком, i глава президентську адміністрацію, заявив, що найбільше постраждали від реформ Тимошенко енергетика. Ця партія репрезентувала тоді більшість дистриб'юторів у галузі енергетики. Одночасно з цією заявою, 2 серпня, в було поновлено кримінальну справу у відношенні Тимошенко.
Медведчук, і глава російської президентської адміністрації Олександр Волошин зустрічалися тоді в кримському порту Ялта, де обговорювали плани для надання допомоги Кучмі проти опозиції. Оскільки "скандал Kuchmagate" виник в листопаді 2000 року президент Кучма полишив нейтралітет "багатовекторності України" і переорієнтувався більшою мірою на східний напрямок, хоча саме того року американо-українська зустріч була проведена на найвищому рівні. Кучма і Путін зустрічалися того року вісім разів. У 2002 році на момент зустрічі 8 серпня вони п'ять разів зустрічалися на вищому рівні.
Напередодні парламентських виборів в Україні у березні 2002 року, російська чиновники відкрито підтримали пропрезидентський блок "За єдину Україну!" і допомагав роздмухувати анти-націоналістичну кампанію проти блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка. Крім того, СДПУ-o найняли іміджмейкера Путіна, Глєба Павловського і його Фонд ефективної політики.
Під час зустріч в Сочі в травні 2002 року Путін привітав Кучму через "значна перемогу президентського блоку сил". (В дійсності, ЗаєдУ" тільки отримав 11,77 у порівнянні з 23,57 відсотка голосів за "Нашу Україну").
Наступного місяць перший заступник голови російська Державної Думи Любов Сліска і спікер українського парламенту Володимир Литвин підписали угоду між "Єдиною Росією" і "ЗаєдУ".
Щотижнева газета "Дзеркало тижня" повідомив у своєму серпневому номері, що "українська влада вжила безпрецедентних заходів щоб нейтралізувати Тимошенко та Ющенка, але вона, схоже, вичерпала свої ресурси і змушена покладатися на зовнішню допомогу". В першу чергу це відноситься до Росії.
Але, Кучма також звертався до президента Азербайджану Гейдара Алієва тиснути на Туреччину, щоб вона видала чотирьох колишніх співробітників компанії "Єдині енергетичні системи України", яку Тимошенко очолювала в середині 1990-х років. Вони були заарештовані 1 червня. Усіх чотирьох було звинувачено у у справі яку було порушено проти Тимошенко.
У середині серпня 2002, Олег Рибачук, провідний член "Нашої Україна" стверджував, що влада порушила кримінальні справи прoти 20 підприємства, засновниками або акціонерами яких були члени "Нашої України". Співробітники Міністерства внутрішніх справ і податкової поліції вимагали, щоб представники "Нашої України" полишили ці підприємства, як плату за припинення цих розслідувань.
Як і у випадку Тимошенко, Олег Рибачук стверджував, що ці кримінальні розслідування були підготовлені з допомогою російських правоохоронних органів.
"Такої домовленісті була досягнуто Волошиним і Медведчуком на в Ялті", свідчив Олег Рибачук. Йшлося про активізацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі з Тимошенко і "Нашою Україною".
Одночасно кримінальну справу було порушено проти популярного мера Києва і керівника "Асоціації міст України" Олександра Омельченка який був союзником Ющенка. і попри ворожість до нього з боку Медведчука і СДПУ-o він (Омельченко) був переобраний у березні переважною (73 %) киян. У цитованому вже серпневому числі газети "Дзеркало тижня" йшлося про те, що олігархічні партії, як СДПУ-o, не змогли завоювати жодного місця в складі 90 членів Київради. Результати виборів у місті Києві повинні були бути іншими тому, що Кучма сподівався на його передвиборні угоди з Омельченком. З п'яти блоків, які подолали 4% бар'єру в Києві, була тільки одна пропрезидентська – СДПУ-o з 4,85%. Про-кучмівські силами витіснені блоком "Єдність" Омельченка, який отримав 11,62%. Дві найпопулярніших сили "Наша Україна"і Блоку Юлії Тимошенко отримали, відповідно, 28,05 і 12,83 відсотки голосів, а "ЗаєдУ" – лише 3,97 відсотка і не змогла подолати 4% бар'єр.
Путін сприяв переорієнтації України на схід, яка триває з 2000 року, але найперша загроза – Ющенко і Тимошенко. Остання стала найпопулярнішим політиком в Україні зі стабільним, рейтингом у 30%. Але Росія вже працює над забезпеченням, щоб Ющенко не був обраний українським президент у 2004 році.
Тарас Кузьо, науковий співробітник Центру східно-європейських досліджень університету м. Торонто.
RUSSIAN PRESIDENT GIVES UKRAINIAN COUNTERPART A HELPING HAND AGAINST
THE OPPOSITION
By Taras Kuzio
The same day that Ukrainian President Leonid Kuchma arrived
in Moscow for his summit with Russian President Vladimir Putin on 8
August, the Moscow Garrison's Military Court ordered the Main
Military Prosecutor's Office to rearrest the Russian Defense
Minister's former chief financial officer, Colonel General Georgii
Oleinik. Oleinik was accused of abuse of office that had cost the
Russian state $60 million. Oleinik was placed in custody because the
Main Military Prosecutor's Office claimed he would flee the country.
One month earlier, an old criminal case had been reopened against
former Ukrainian Deputy Prime Minister Yuliya Tymoshenko, who heads
the populist bloc named after her. The ostensible reason for Kuchma's
visit – to end a Russian-Ukrainian trade war – was already resolved
days before his visit by the economy ministers of both countries.
The synchronization of the reopening of the criminal cases
against Tymoshenko and Oleinik dates back to 2001 when Putin began
assisting Kuchma in his drive to neutralize the opposition that had
grown up during the "Kuchmagate" scandal. As in most such cases in
Russia and Ukraine, the charges are politically motivated. Tymoshenko
was quoted by "Moloda Ukrayina" on 12 December 2001 as saying that
that the presidential administration had offered to halt any criminal
cases against her and stop destroying her business interests in
return for cooperation with the authorities.
Tymoshenko was first charged on 5 January 2001 and arrested
the following month. At that time, she was deputy prime minister in
charge of energy in the Viktor Yushchenko government. Her reforms of
the energy sector reduced the illegal revenues siphoned off by
oligarchs, thereby releasing funds to clear wage and pension arrears.
In September 2001 these charges against herself and her husband,
Oleksandr, who was arrested in August 2000, were lifted.
But Tymoshenko's case was left open as different law
enforcement bodies argued between themselves. Eventually she was
given permission in February 2002 to leave Kyiv to conduct her
election campaign and her bloc, despite the numerous obstacles placed
in her way by the authorities, obtained the impressive result of 7.26
percent.
In August 2001, Russian prosecutors handed over evidence to
their Ukrainian counterparts pertaining to two criminal cases against
Tymoshenko on charges of "complicity in bribe giving." The alleged
recipient of one bribe was Colonel General Oleinik. Tymoshenko was
also accused of attempting to smuggle $100,000 out of Russia in 1995.
Page 2
The sum was confiscated by customs officials at Moscow's Vnukovo
Airport.
On 9 August 2001, "Rossiiskaya gazeta" quoted Tymoshenko as
saying that the attempt to link her to Oleinik was politically
motivated. With regard to Oleinik, Tymoshenko claimed she had "never
seen him or maintained any relations with him." "How can I bribe a
man whom I have never seen?" Tymoshenko added.
The Social Democratic Party of Ukraine-united (SDPU-o) led by
Viktor Medvedchuk, now head of the presidential administration, was
hurt the most by Tymoshenko's energy reforms, as the SDPU-o controls
the majority of oblast energy distributors. On 2 August, the same day
that the criminal case was reopened against Tymoshenko, Medvedchuk,
and the head of the Russian presidential administration, Aleksandr
Voloshin, met in the Crimean port of Yalta to hatch plans for Russia
to assist Kuchma against the opposition.
Since the "Kuchmagate" scandal unfolded in November 2000,
President Kuchma has increasingly reoriented Ukraine's "multivector"
Western-oriented foreign policy to an Eastern-leaning neutrality.
Whereas 2001 was the first year that no U.S.-Ukrainian presidential
summit was held, Kuchma and Putin met eight times in the same year.
This year they have so far held five summits. During the run-up to
the Ukrainian parliamentary elections in March, Russian officials
openly backed the pro-presidential For a United Ukraine (ZYU) bloc,
and helped fan an antinationalist campaign against Yushchenko's Our
Ukraine. In addition, the SDPU-o hired Putin's image-maker, Gleb
Pavlovskii and his Fund for Effective Politics.
Meeting in Sochi in May, Putin congratulated Kuchma on "a
significant victory of the presidential bloc of forces." (In reality,
ZYU only obtained 11.77 compared to Our Ukraine's 23.57 percent). The
following month Russian State Duma First Deputy Chairman Lyubov
Sliska signed an agreement on behalf of Russia's party of power
Unified Russia with ZYU leader and parliamentary speaker Volodymyr
Lytvyn.
As the weekly newspaper "Zerkalo nedeli/Dzerkalo tyzhnya"
reported in its 10-17 August issue, "The Ukrainian authorities are
taking unprecedented measures to neutralize Tymoshenko and
Yushchenko, but they seem to have exhausted their own resources and
to be relying on external help." Primarily this applies to Russia.
But, Kuchma has also asked Azerbaijani President Heidar Aliev to put
pressure on Turkey to extradite four former employees of Unified
Energy Systems of Ukraine, which Tymoshenko headed in the mid 1990s,
who were arrested on 1 June. All four face similar charges to those
reopened against Tymoshenko.
In mid-August, Oleh Rybachuk, a leading member of Our
Ukraine, claimed that the authorities had launched criminal cases
against 20 businesses whose founders or shareholders are members of
our Ukraine. Members of the Internal Affairs Ministry and Tax Police
are demanding that they resign from Our Ukraine as the price for a
halt to these investigations. As in the Tymoshenko case, Rybachuk
alleged that these criminal investigations are being fabricated with
the assistance of Russian law enforcement bodies. "Appropriate
agreement was reached at the highest level" during the Yalta
Voloshin-Medvedchuk meeting, Rybachuk claimed.
Page 3
This renewed activity of the law enforcement bodies against
Tymoshenko and Our Ukraine comes at the same time as a criminal case
has been opened against popular Kyiv Mayor and head of the
Association of Cities of Ukraine Oleksandsr Omelchenko.Omelchenko is
an ally of Yushchenko and both harbor a strong dislike for Medvedchuk
and the SDPU-o. Omelchenko, re-elected by an overwhelming 73 percent
of Kyiv residents in March, claimed in the 10-17 August issue of
"Zerkalo nedeli/Dzerkalo tyzhnya" that oligarchic parties like the
SDPU-o, which failed to win a single seat in the 90-member Kyiv
council, are behind these moves.
The election results in the city of Kyiv could not have been
what Kuchma was hoping for from his pre-election agreement with
Omelchenko. Of the five blocs that made it through the 4 percent
barrier in Kyiv, only one was pro-presidential – the SDPU-o – with
4.85 percent. Pro-Kuchma forces were squeezed out by Omelchenko's
Unity bloc, which obtained 11.62 percent. The two most popular forces
were Our Ukraine and the Yuliya Tymoshenko Bloc with 28.05 and 12.83
percent, respectively. ZYU, with only 3.97 percent, failed to
surmount the 4 percent barrier.
Putin is assisting Ukraine's reorientation toward the East
that has been taking place since 2000. The primary threats to
Russia's game plan are Tymoshenko and Yushchenko. The latter is
Ukraine's most popular politician with a stable, average rating of 30
percent. But Russia is already working to ensure that Yushchenko is
not elected Ukrainian president in 2004.
Dr. Taras Kuzio is a resident fellow at the Centre for Russian and
East European studies, University of Toronto.
