Янукович – послідовний прихильник Росії в українських президентських виборах
Володимир Сокор
Eurasia Daily Monitor, 22 січня 2010 року
Янукович – послідовний прихильник Росії в українських президентських виборах
Російська влада зайняла позицію "навчання" рівновіддаленості щодо двох головних кандидатів під час президентської виборчої кампанії в Україні. Втручання Москви полягає лише у продовженні "відкидання" Ющенка, чиї шанси на переобрання дорівнюють нулю. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко та лідер Партії регіонів (раніше двічі прем'єр-міністр) Віктор Янукович зустрінуться один з одним 7 лютого в останньому турі виборів. Москва, так само як і західні уряди, наголошувала впродовж всієї кампанії на тому, що буде співпрацювати із будь-ким, хто переможе на виборах, зазначаючи лише, що увесь процес повинен бути вільним та справедливим. для
Формально рівновіддаленість видається єдино можливим варіантом на даному етапі у зв'язку із непередбачуваністю його результатів. Але цей варіант поведінки також відображає урок, отриманий під час українських президентських виборів 2004 року, коли кремлівський проект Януковича зазнав безпосереднього провалу, а протилежний до нього проект Ющенка розвалився дещо пізніше. Його президентство ослабло вже у 2006 році, і Ющенко намагався утриматися на плаву за допомогою залучення в Україну РосУкрЕнерго (так, як вперше це вирішив з зробити Янукович у 2004 році як прем'єр-міністр), та привів Януковича назад на посаду прем'єр-міністра (впродовж 2006-2007 років), сподіваючись на швидкий шлях до повторного президентства.
Програмні заяви Януковича впродовж цієї кампанії різко відрізняються від позиції Тимошенко у сфері українсько-російських взаємин та місця України в Європі. Ці кандидати мають дві різні зовнішні політики. Янукович заявив про позицію, яка співпадає із цілями російської політики щодо окремих питань першочергової ваги для України, і його установки є протилежними до установок Тимошенко.
Щодо постачання газу та транзиту – Тимошенко у 2009 році підписала договір про газопостачання з Росією та про модернізацію газотранспортної системи – з Європейським Союзом. Ці договори передбачають встановлення російськими газопостачальниками для України цін європейського рівня, а для ЄС – надати технічну та фінансову підтримку для модернізації газотранспортної системи та збереження власності України недоторканою.
Янукович, однак, закликає до спільного з Газпромом контролю над українською газотранспортною системою у обмін на пільгові ціни на російський газ. Янукович повернув давню ідею створення міжнародного консорціуму під керівництвом Газпрому для впровадження цих домовленостей. Мабуть, це відображає потребу донецької металургійної та хімічної промисловості у дешевій ціні за газ, а Янукович перетворює це питання у передвиборчу обіцянку дешевого газу для населення, обіцяючи переглянути угоди з Росією (15, 19 січня, "Інтерфакс-Україна", Телеканал "Інтер").
Що стосується російсько-білорусько-казахстанського митного союзу, то Янукович розглядає можливості України брати у ньому участь вибірково, лише стосовно окремих категорій товарів та сировини (сталь, продукція сільськогосподарського виробництва та хімічної промисловості, ймовірно, очолюють перелік протекціоністських інтересів). Москва готова обговорювати умови такої участі з боку України. Це може, однак, ускладнити та уповільнити процес переговорів, розпочатий урядом Тимошенко щодо асоційованого договору з ЄС та договору про торгівлю з ним. Янукович заявляє, що Україна може рухатися обома шляхами одразу, у всеохоплюючих рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Однак, Росія, Бєларусь та Казахстан не є членами СОТ, та ї шанси на отримання членства стали значно віддаленішими після того як Росія наполягала на їх вступі як групи, до якої входять країни, які не можуть бути прийняті до СОТ, і, відповідно, до ЄС (Інтерфакс, 16, 20 січня).
Янукович підтримує подовження терміну перебування Російського Чорноморського флоту на українській території. Повертаючись до підвищення орендної плати (у даний час це просто "смішні" 95 мільйонів доларів на рік), Янукович зазначив, що він схиляється до подовження терміну перебування російського флоту на період після 2017 року, та затримує офіційні переговори до того часу, коли підійдуть терміни (таким чином, порушуються попередньо встановлені граничні терміни). За його словами, російський флот посилює спільну безпеку України та Росії, і подовження термінів перебування флоту буде відповідати концепції російського президента Дмитрія Медвєдєва про нову європейську архітектуру безпеки. В той час Тимошенко посилається на заборону українською Конституцією перебування іноземних військ на території України після 2017 року (телеканал "Інтер", 15 січня).
Після втручання Росії у Грузію у 2008 році Янукович висловився за "визнання" Абхазії та Південної Осетії. Члени його Партії регіонів прийняли резолюцію щодо цього питання у Верховній Раді України т кримському парламенті у 2009 році. Здається, що Янукович не підтримує цю ініціативу аж надто активно, але він від нього водночас не дистанціюється.
Відповідно до російської політики, Янукович підтримує присвоєння офіційного статусу російській мові у регіонах України (не обов'язково лише на Півдні та Сході). Це неможливо законодавчо затвердити на національному рівні, оскільки для цього потрібно більшість – дві треті від конституційного складу Верховної Ради України, щоб внести зміни до Конституції. Янукович (так само як і Москва) закликає до прийняття в Україні Європейської хартії меншин та регіональних мов, щоб на практиці надати російській мові привілейований статус на рівні областей України.
Партія регіонів має угоду про співпрацю з російською партією влади – "Єдиною Росією". Відповідно до слів голови думського комітету з міжнародних стосунків Костянтина Косачова, взаємостосунки між двома партіями носять "системний характер" (Інтерфакс, 17 січня). Водночас, Європейська народна партія – об'єднуюча організація європейських християнко-демократичних партій схвалила та рішуче підтримала кандидата у президенти Тимошенко.
