Перемога над корупцією вимагає політичної волі, якою Янукович і Азаров ніколи не володіли
"Українська Правда" (29 березня) повідомила: "Президент Віктор Янукович вирішив відкласти набуття чинності законами про протидію корупції. Згідно зі змінами закони "Про засади запобігання та протидії корупції" та "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" вступлять в силу замість 1 квітня 2010 року 1 січня 2011 року. У п'ятницю заступник голови адміністрації президента Олена Лукаш заявила, що "президент внесе до Верховної Ради свій власний законопроект, яким будуть врегульовані питання боротьби з корупцією і який, врешті-решт, допоможе нам її подолати".
Янукович та Азаров заявляють, що вони будуть приділяти пріоритетну увагу боротьбі з корупцією, але це, як і за епохи Кучми та Ющенка, дуже ймовірно знову буде віртуальною боротьбою. Україна 2010 року більш корумпована, ніж вона була у 2004 році, останньому році президентства Кучми.
Справжня боротьба з корупцією вимагає політичної волі, як зробив президент Грузії Михайло Саакашвілі, але не зробили і не зроблять Ющенко та Янукович. Німецький аналітичний центр Transparency International дав і Україні, і Росії 146 місце у минулорічному рейтингу, а Грузії – 66 місце (www.transparency.org). Кучма був не зовсім коректний – Україна не завжди не Росія.
Тіньова економіка виробляє 40-50% ВВП – так само, як за часів Кучми.
За останні два десятиріччя Україна прийняла та затвердила по боротьбі з корупцією 7 законів, 2 кримінальні кодекси, 16 президентських указів, 10 урядових резолюцій, 2 інструкції, 2 резолюції Верховного суду та 2 накази Міністерства фінансів та цивільної служби ("Національна безпека та оборона", N97, 2009 рік; можна знайти за лінком http://www.uceps.org/ukr/journal.php).
Чим допоможуть запропоновані Януковичем законопроекти безперервній боротьбі з корупцією в Україні? Нічим! Тому що вирішення цієї проблеми вимагає політичної волі, якої бракує президенту та урядові.
Незважаючи на одну із найбільших та найкоротших трансформацій від державного до приватного контролю над економікою, СБУ та Генеральна прокуратура так ніколи і не засудила окремого представника української еліти за зловживання службовим становищем чи корупцію.
Половина із найбагатших українських олігархів є парламентськими депутатами і більшість з них були обрані від Партії регіонів. Опитування, на яке посилалася "Національна безпека та оборона" (N7, 2009 р.) запитувало, які з політичних сил парламенту є найбільш схильними до корупції і які найбільше прагнуть до боротьби з нею. Найбільша кількість українців назвала Партію регіонів як схильну до корупції (14,3%), і найменше опитаних вважають, що вона бореться з цим явищем (5,1%).
Янукович-Азаров не зможуть подолати корупцію, оскільки вони самі будуть сприяти її поширенню шляхом повернення до нечесної приватизації (подивіться, що відбувається у Луганську) та застосування політичної корупції у парламенті та судах. Як було зазначено Центром Разумкова, політична корупція "є головною перешкодою для подальшого розвитку України як процвітаючої демократичної держави".
У 2015 році, після п'яти років Януковича, Україна досягне дна Рейтингу сприйняття корупції Transparency International і складе компанію таким країнам, як Сомалі та Афганістан. Наразі Україна посідає 146 місце разом із Зімбабве. Політичні консультанти Януковича Дейвіс-Манафорт перед тим працювали на президента Зімбабве Роберта Мугабе. Подальші коментарі непотрібні.
