Київ переживає занепад демократії (Financial Times)

Bнутрішній та міжнародний медовий місяць президента Віктора Януковича закінчився. Янукович стане персоною нон-грата на Заході значно швидше, ніж Леонід Кучма. Кучма прийшов до влади в 1994 р., і став персоною нон-грата тільки в його другий термін перебування на посаді після великого скандалу.

Financial Times Редакційна

Київ переживає занепад демократії

21 вересня 2010

Минулого тижня Європейський Союз та США закликали забезпечити належний захист журналістів – 10 років після жахливого вбивства Георгія Гонгадзе, журналіста, який займався розслідування неправомірних дій влади. Їх заклики сигналізують про відновлення занепокоєння у Європі. Зараз перед українською владою стоять незручні запитання щодо нещодавнього зникнення іншого журналіста Василя Климентьєва, який також проводив журналістські розслідування. Для правозахисних організацій у сфері медіа та захисту прав людини випадок Климентьєва символізує те, як досягнення у сфері свободи преси та демократичних свобод часів Помаранчевої революції було знищено після обрання президентом проросійського Віктора Януковича на виборах у лютому. Деякі обвинувачують Януковича у зміні напрямку країни до м'якого авторитаризму російського Володимира Путіна.

Ці занепокоєння є небезпідставними. Янукович порушив положення Конституції під час формування парламентської більшості. Три судді Конституційного Суду, призначені під час правління його попередника Віктора Ющенка, пішли у відставку за сумнівними обставинами. Цього літа коаліція прийняла закон, який забороняє конкуренцію під час місцевих виборі у жовтні. Хоча пізніше його було перероблено частково. Янукович намагається безсоромно змінити форму правління з парламентської на президентську, хоча сам був проти цього, коли не був президентом.

Тим часом журналісти скаржаться на те, що цензура та залякування повертаються. Два незалежних телевізійних канали, який асоціюють з опозицією, нещодавно були позбавлені частот київським судом. Відома організація по захисту прав журналістів Репортери без кордонів попереджує про "значне збільшення спроб прямо перешкоджати" діяльності ЗМІ.

Але все ж таки Україна – не Росія. Українським партіям властива тенденція вираження бізнес інтересів. За правління Януковича державу, скоріше захопить група олігархів, ніж він як Путні зможе нав'язати владу держави. Як показав 2004 рік українці є більш готовими ніж росіяни захищати свої інтереси.

Так як же відповіти на дилему, яка постала, заходу. Жорсткі докори становлять ризик підштовхнути Януковича ще більше в обійми Росії. Коли ЄС залишив попередній уряд у підвішеному стані щодо членства, він втратив частину свого авторитету в Україні, а сварки всередині уряду залиши багатьох українців розчарованими. Але є ознаки того, що бізнесмени, які підтримують Януковича, віддають перевагу більш тісним зв'язкам з Європою, а не з Росією. ЄС слід підкреслити, що така інтеграція вимагає дотримання європейських цінностей. Спадщина Помаранчевої Революції є неоднозначною. Але не за ніяких обставин не можна допустити руйнування її демократичних здобутків.

Kiev's backsliding on democracy

Financial Times, 21 September 2010

European Union and US officials called on Ukraine last week to ensure proper protection of journalists – 10 years after the gruesome murder of Georgy Gongadze, a muckraking journalist. Their calls carry a renewed urgency. Ukrainian authorities face questions over the recent disappearance of another investigative reporter, Vasyl Klymentyev. For media and human rights monitors, the Klymentyev case has come to symbolise how advances in press and democratic freedoms after the 2004 Orange Revolution have been eroded since February's election of Russian-leaning president Viktor Yanukovich. Some charge Mr Yanukovich with veering towards the soft authoritarianism of Russia's Vladimir Putin.

Those concerns have substance. Mr Yanukovich bent constitutional rules when assembling a parliamentary majority. Three constitutional court judges appointed under his pro-western predecessor, Viktor Yushchenko, resigned in questionable circumstances. This summer, his coalition adopted – though later partially undid – a law restricting competition in October local elections. Cynically, Mr Yanukovich is trying to reverse a shift from a presidential to a parliamentary system that, before he was president, he had backed.Journalists, meanwhile, complain censorship and intimidation is returning. Two independent television channels associated with the opposition were recently stripped of some licences by a Kiev court. Reporters Without Borders, a watchdog, warns of a "marked increase in attempts to directly obstruct" the media,

There are differences with Russia; Ukrainian parties tend to be vehicles for business interests. Mr Yanukovich's rule is more akin to state capture by a group of tycoons than Mr Putin's imposition of state power. As 2004 showed, Ukrainians may be more ready than Russians to defend their rights.Yet how to respond poses a dilemma for the west. Sharp rebukes risk pushing Mr Yanukovich deeper into the arms of Russia. The EU, by leaving Kiev's previous government dangling over membership, lost some authority in Ukraine – and that government's bickering left many Ukrainians disillusioned. But there are signs Mr Yanukovich's business backers prefer closer ties with Europe than with Russia. The EU should emphasise that such integration requires accepting European values. The Orange Revolution's legacy was mixed. But its democratic gains should on no account be allowed to be reversed.

http://www.ft.com/cms/s/0/aaa76564-c5b5-11df-ab48-00144feab49a.html