Питання до ''Свободи'' й інших
Результати нового опитування Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова (http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/politichne-strukturuvannja.htm) ставлять багато цікавих запитань, зокрема до "Свободи". І я закликаю лідерів "Свободи" дати на них відповіді.
З одного боку, гарні новини полягають у тому, що виборці "Свободи" вірять у демократію майже так само сильно, як і прихильники "Батьківщини" (55% і 59%, відповідно), і помітно більше, ніж виборці "УДАРу" (45%).
Особливо важливим є підтвердження того, що найбільше антидемократичні погляди поширені серед виборців Партії регіонів і Комуністичної партії. Серед виборців Партії регіонів до авторитаризму прихильно ставляться 23%, серед виборців "Свободи" – лише 20%. Відповідно, як я вже писав (http://www.kyivpost.com/opinion/op-ed/russian-soviet-nationalism-is-the-biggest-threat-t-121480.html) , саме Партія регіонів, а не "Свобода", є найбільшою загрозою для демократії в Україні.
З іншого боку, погані новини полягають у тому, що кожен четвертий виборець "Свободи" підтримує членство України в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану. Звідки беруться ці проросійські прихильники "Свободи"?
Чи належать до них російськомовні футбольні фани з Харкова та інших міст України або члени організації "Патріот України", яка в 1990-х рр. була пов'язана з Соціал-національною партією України (колишня назва "Свободи").
24% і 29% прихильників "Батьківщини" й "УДАРу" також підтримують приєднання до Митного союзу. Втім, це легше пояснити, адже обидві партії мають своїх виборців у східній Україні, в той час як електорат "Свобода" більше зосереджений у Галичині, а сама вона є найбільш антиросійською політичною силою України.
Чому б антиросійські виборці "Свободи" підтримували вступ України до Митного союзу, в якому домінує Росія?
Панславізм має деяку підтримку на заході України. Зокрема, УНА-УНСО підтримувала панславізм у першій половині 1990-х рр., і в 1992 р. її члени брали участь у воєнних діях на боці придністровських сепаратистів – однак уже наступного року в Абхазії вони воювали проти Росії. Крім того, УНА-УНСО виступала за створення східнослов'янської імперії зі столицею в Києві.
Ідею нового східнослов'янського союзу "витягнув" у 2010 році Арсеній Яценюк, який під впливом найнятих для нього Віктором Пінчуком російських політтехнологів в ході президентської кампанії 2010 р. несподівано висловився за створення нової "Київської Русі" (див. http://www.jamestown.org/single/?no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=35761).
Водночас членство в ЄС підтримує однакова частка виборців "Свободи" та "Батьківщини" (по 64%), а ідея приєднання до НАТО має більше прихильників серед виборців "Свободи" (36% проти 23%).
Це блискуче дослідження вказує на два сумні висновки.
По-перше, зовнішня політика продовжує лишатися найбільш аморфною частиною й без того беззмістовних партійних програм.
По-друге, НАТО є мертвою темою в Україні, і жодна передвиборча програма не містила згадок про членство в НАТО, в тому числі програми Віктора Ющенка в 2004 і 2010 рр. і програма "Нашої України" в 2002, 2006 i 2007 рр.
Перспективи вступу до НАТО були зруйновані руками двох Вікторів: у 2006-2008 рр. унаслідок "тимошенкофобії" першого Віктора та починаючи з 2010 р. – завдяки відродженню радянської антинатовської традиції другим Віктором (http://www.acus.org/new_atlanticist/two-viktors-and-two-signals) .
