Слово до дискусії: ''Наступний крок – звільнення України'' Юрія Луценка
Юрій Луценко нещодавно написав: "Наступний крок – звільнення України. Для цього треба зламати каральний холдинг ГПУ-МВС-суди шляхом його розпуску, прийняття європейської законодавчої бази та набору нового персоналу через детектор брехні, погодження на провокацію хабаря та декларування видатків щодо правоохоронців, суддів та членів їх родин" (http://blogs.pravda.com.ua/authors/lucenko/518098999f4d2/).
Це збігається з моїми думками, які я виклав у своєму "Заклику до радикальних дій" (http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/taraskuzo/a63460).
Протягом двох десятиліть незалежності України армія лишилася єдиною силовою структурою, яку було певною мірою реформовано. Це сталося завдяки впливу НАТО та довгому періоду співпраці з ним українського керівництва, започаткованого колишнім Президентом Леонідом Кучмою та секретарем РНБО Володимиром Горбуліним.
Інші українські силові структури й надалі лишаються радянськими за природою, надукомплектованими, корумпованими та некомпетентними. Коли опозиція переможе на виборах 2015 і 2016 рр., дерадянізація силових органів має стати її пріоритетом – чого не сталося за часів президентства Віктора Ющенка.
Така політика дерадянізації важлива принаймні з трьох причин:
1. Аби уникнути можливості того, що в майбутньому Янукович-2 зможе провести настільки потужну атаку на українську демократію, як це в 2010 р. зробив Янукович-1.
2. Аби припинити масові порушення прав людини з боку Міністерства внутрішніх справ, співробітники якого повсюдно знущаються та піддають тортурам затриманих, Генеральної прокуратури, яка є знаряддям політичних переслідувань і нездатна викоренити справжні посадові злочини, та Служби безпеки, яка замість розслідування випадків зловживання владою займається наглядом за звичайними українцями.
3. Аби просунутися в напрямку європеїзації внутрішньої української політики та інтеграції в європейські структури.
Щоб краще зрозуміти, наскільки радянізованими лишаються українські силовики, варто поглянути на порівняльний контекст.
Аналіз: протягом останнього десятиліття всі генеральні прокурори були вихідцями з донецького регіону (Геннадій Васильєв, Олександр Медведько, Віктор Пшонка) або членами Партії регіонів (Святослав Піскун). Відомо, що представники донецького клану не відзначаються добрим розумінням поняття "верховенство права". Нинішній Генеральний прокурор Пшонка та його перший заступник Ренат Кузьмін керували донецьким відділенням прокуратури в 1990-х рр. і виявилися нездатними розкрити багато гучних кримінальних справ. Чи можуть особи, які протягом першої декади незалежності працювали в найбільш криміногенному регіоні України та не змогли впоратися із серйозними кримінальними справами, забезпечити верховенство права у всій Україні протягом другого десятиліття її незалежності? Більшість генеральних прокурорів з 1991 р. не розуміли справжнього значення верховенства права. Висновок: інститут генеральної прокуратури є корумпованим і некомпетентним, і його слід ліквідувати та замінити європейським аналогом.
Аналіз: британська поліція та тюремна служба нараховують 135 тис. співробітників у країні з 60-мільйонним населенням. Україна з 45 мільйонами має 330 тис. співробітників міліції, які також мають юрисдикцію над тюрмами. До складу міністерства, зокрема, входить 40 тис. співробітників Внутрішніх військ, яких при потребі використовують проти власного населення. Висновок: чисельність Міністерства внутрішніх справ слід радикально скоротити, а саму структуру європеїзувати, зокрема шляхом перейменування в поліцію (навіть Росія вже має поліцію, а не міліцію). Внутрішні війська слід реорганізувати – як це було в 1990-х рр. – в Національну гвардію на зразок італійських Carabinieri чи іспанської Guardia Civil.
Аналіз: СБУ і зовнішня розвідка, які разом мають 34 тис. співробітників, не змогли знайти організаторів убивства Георгія Ґонґадзе й отруєння Ющенка. Британські МІ5 і МІ6, у свою чергу, з 6 тис. працівників (у країні, яка має на 15 мільйонів більше жителів і куди серйозніші загрози національній безпеці) швидко знайшли росіян, які стояли за вбивством Олександра Литвиненка в 2006 р. Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS) налічує менше 1 тис. службовців – у країні, яка має населення всього на 10 мільйонів менше, ніж Україна.Висновок: СБУ слід розділити на внутрішні та зовнішні структури, європеїзувати та суттєво зменшити в чисельності.
Аналіз: канадська прикордонна служба (яка поєднує функції митного і прикордонного контролю) нараховує 12 тис. співробітників, які контролюють найдовший у світі кордон між двома країнами – 8,9 тис. кілометрів спільного кордону зі США. 20 тис. прикордонників США патрулюють 3,1 тис. кілометрів кордону з Мексикою, який є постійним джерелом загроз національній безпеці у вигляді торгівлі наркотиками та нелегальної міграції. Українські прикордонні та митні органи налічують 63 тис. співробітників на 4,5 тис. кілометрів українського кордону – або втричі більше, ніж США на своєму кордоні з Мексикою. Висновок: прикордонні органи слід зробити більш професійними, європеїзувати, об'єднати з митними службами та серйозно зменшити в чисельності.
Така радикальна програма реформ силових структур потребуватиме участі як українських, так і зарубіжних експертів. Я вважатиму за честь залучити західних експертів з питань реформування безпекових структур та відносин військових і цивільних структур, які спеціалізуються на Україні, для розробки такої програми реформ.
