Україна 2013
На 2013-тий перед українцями багато завдань. Можна навіть сказати безліч, бо на шальках терез – збереження країни, у тому числі й на політичній карті світу.
Загроза Митного союзу зовсім не фантомна – Україна зупинилася в 5-ти хвилинах від початку участі у цій вбивчій для себе організації. Вбивчій, бо наше членство у МС – остаточний і вже офіційний відхід від європейських цінностей до політичної "азійщини" у найгіршому розумінні цього слова.
Московські воєводи, які контролюють промисли, збіжжя та гроші Козацької України стали прокляттям для усіх наступників Хмельницького упродовж більше, ніж ста років, аж до повного знищення Гетьманщини та Січі. Так само мита, що встановлюються, збираються та розподіляються уже не нами, а наднаціональним органом у Москві у 5 секунд зроблять із України остаточного васала.
Фронтальний наступ на українську мову, що набув 2012 року вже зовсім брутальних рис, потребує відпору у 2013-му. Захист мови потребує такої ж прямої дії, як і захист пам'яток та людської гідності. Ми зобов'язані повернути статус де-факто державної українській хоча б для того, аби вберегти країну від розвалу. Ми зайдемо надто далеко, якщо місцеві ради продовжать штампувати рішення по закарпатському шаблону – чотири регіональні мови для однієї області, включно з русинською!
Діло лишилося за малим: аби українцям у номінально українських школах регіональною російською мовою викладали номінально українську історію, написану кремлівськими вченими для "спільних" підручників. У яких буде популярно доведено, що "не было, и нет!"
Як не парадоксально, але на 22-му році Незалежності така перспектива забовваніла своєю цілковитою реальністю, як тисячі ленінів, що все ще стирчать на площах наших міст та сіл.
Однак! Розлучення по-чехословацьки між нами та Кремлем не вийшло та й вийти не могло – не та історія стосунків. А ось режим Януковича, який реалізує це все в Україні і є найбільшою загрозою суверенітету. Адже відхід від Європи, наруга над мовою, зникнення питомо українського із телеекранів, злиденний народ, що не хоче ТАКОЇ України і прагне поїхати з неї – це заслуга цього режиму та ососбисто президента Януковича.
Тому для всіх українців і висновок простий: боротьба за Україну неминуче стає боротьбою проти влади – бо вона антиукраїнська. І тих, хто усвідомив це, у наступному році неминуче стане більше.
З Новим роком Вас, шановні Українці! З Новим роком боротьби і, з Божою поміччю, перемог! Слава Україні!