ЧОГО ХОЧУТЬ КИЯНИ
1) Зупинити нахабну і хаотичну забудову, проти якої майже скрізь протестують люди. Варварська вирубка зелених насаджень теж як правило пов'язана із цією забудовою. Довгобуди, у яких бомжі і пустка – всі пустити з "молотка" хоч і за 1 гривню. Умова: проект обов'язково має бути погоджено із мешканцями району.
Правда, легко сказати – важко зробити: лобісти забудови найпотужніша київська мафія. Вирішити питання може лише людина із нею НЕ пов'язана.
2) МАФи. Вийти із метро, особливо у спальних районах, практично не можливо – торгують прямо під ногами. Продається все – від білизни до горілки. І люди не вірять, що це можна змінити.
Звісно, винен не той, що за "пару копійок" зарплати у кіоску продає. Винен той, що має у власності тиячу-дві МАФів, сидить у Київраді, разом п'є горілку і ділиться з високим начальством. А у більшості випадків сам ним і є.
70-80% кіосків треба знести. Решту осучаснити, уніфікувати за виглядом і хай працюють там, де це не заважає, а допомагає киянам. А всі "розливайки" – під заборону.
Процес болісний і складний. Хто це зробить? Тільки той, хто НЕ пов'язаний із МАФівською мафією.
3) Автомобілі на тротуарах. Як це не болісно для автомобілістів (а я також автомобіліст), але тротуари доведеться повернути пішоходам. Мама з дитиною, старші люди, які петляють між машинами та клянуть і власників, і владу, і все на світі – звична київська картинка.
Машини? Так, їм теж повинно бути місце. На місцях для паркування. А щоб це стало можливим, гроші від плати за паркування повинні не "тиритися" на 70% щонайменше, а цільово йти на будівництво стоянок та паркомісць.
А можливо це? Можливо. Тільки для того, хто НЕ веде з собою мафію, яка наживається на київських парковках.
4) Маршрутки. Їх час має минути. Всі зусилля міста – на розвиток великого міського транспорту, особливо електричного. Не хочу нікого образити, але "чудак", який однією рукою говорить по телефону, а другою курить, дає здачу і веде малий автобус, повинен стати надбанням минулого.
Бо цю ЛЮДИНУ можна переодягнути у муніципальну форму із краваткою, трохи підучити по матчастині та етиці спілкування з пасажирами і довірити просторий муніципальний автобус. І йому буде приємно, і людям. І головне, корисно та по-європейськи.
Хто на заваді? Водії маршруток? Та ні, їм якраз можна поспівчувати – вони практично безправні і абсолютно соціально не захищені. На заваді крупні власники цих самих маршруток, які звикли з киян "стригти купони". І захаращувати місто небезпечними та екологічно брудними маршрутками.
Їхній опір буде сильний. Можна його здолати? Можна. Тільки здолає його той, хто з ними ніяк НЕ пов'язаний.
5) ЖЕКи та їм подібне. Якщо киянин заплатив за утримання прибудинкової території по року, наприклад, 1500 гривень, а квартир у будинку приміром 200, то він та його сусіди повинні бачити, а) на початку року куди підуть ці 300 000 грн і б) у кінці року- куди пішли ці 300 000 грн. Як і мати можливість реально контролювати ці видатки протягом всього року. І так по кожній київській установі.
Змусити дрібних і крупних монополістів стати прозорими можна і потрібно. Як перший крок на шляху повного знищення розкрадань і корупції, які завжди супроводжують непрозорі монопольні тарифи та структури. Як це зараз в Києві.
Зробить це тільки той, хто НЕ фінансується цими монополістами уже зараз, ще тільки на шляху до київської влади.
Ну і останнє. Містом повинна керувати людина політично суверенна і компетентна. Яка буде займатися містом особисто, щодня і щохвилини. Швидко реагувати і швидко ухвалювати рішення. А не доручати це помічникам. Авторитетним у певних колах.
Тільки тоді Київ як місто почне виходити із затяжної ЖИТТЄВОЇ кризи, пов'язаної із втратою відчуття "єдиної київської громади". Це відчуття можуть повернути тільки дії чесної київської влади.
Є шанс таку владу обрати? Є. Тим більше зараз – куди не глянь, скрізь нібито чесні і нові обличчя. Шкода тільки мені, що у багатьох випадках за цими обличчями сховані справжні господарі – ця сама київська мафія, яка має всі шанси повернутися у нових прізвищах та назвах.
Втім, є і правильний вибір. І поки що, шановні кияни, все залежить від нас із вами.
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА КИЄВУ!
