24 серпня 2016, 12:29

25!

У масштабі історичного часу 25 років – це мить. Хоча для новітньої української Незалежності кожен рік, напевно, був вартий десяти – настільки тяжко і непослідовно відбувалося становлення країни та держави. Тяжко, бо внутрішній і зовнішній спротив її існуванню просто "зашкалював".

Криза національної ідентичності та, як наслідок, неможливість стратегічного вибору, що протягом цих років супроводжували Україну, не давали шансів на розвиток. Усі інші проблеми – корупція, бідність, політичні війни були похідними саме від цієї кризи.

Лише 10-15% виборців твердо розуміли, що Росія де-факто не визнаЄ нашої Незалежності і робить все, аби знову загнати Україну до стійла без жодних шансів на європейський вибір. Політики, що у своїй діяльності виходили із розуміння цих сумних реалій, завжди були у глибокій меншості.

Все змінилося 2014 року з початком окупації Криму та прямих бойових дій Росії проти України на Донбасі. Гірке усвідомлення справжнього ставлення Кремля до нас та нашої країни прийшло до більшості украінців. Затятий опір окупанту та Героїзм Наших Воїнів дали змогу Україні уперше твердо стати на європейський шлях та реабілітувати власну національну ідентичність.

Тепер уже справді багато людей знають або просто відчувають: без української національної ідентичності не буде української Державної Незалежності. Принаймні, стіійкої.

Однак не все так просто. Неприхований спротив процесам декомунізації, демонстративна боротьба проти запровадження дієвих українських квот на радіо, міцність позицій московського патріархату, тенденція до звуження сфери для вжитку української мови тощо свідчать – старі виклики нікуди не поділися.

І аргументи на кшталт "какая разница какой язик" або "для Європи це не важливо" знову у ходу.

Я ж переконаний, що Європі, світові та самим собі ми важливі не тільки виконанням усіх вимог та дотриманням стандартів, але і власною унікальністю. Від якої ніхто у Європі не відмовляється, бо власна унікальність також є невід'ємною частиною спільних європейських цінностей.

Знаю, такої ж думки величезна кількість людей, що і є головним джерелом надії.

Із Днем Незалежності, дорогі українці! Многії літа нашій рідній країні!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина третя: Церковна деколонізація

ІІІ. Церковна деколонізація. Вплив церкви на українську ідентичність важко переоцінити. І ось чому. Відомо, що Україна переважно християнська країна...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина друга: Українська мова

II. Українська мова. Другою найважливішою справою зміцнення української ідентичності є утвердження української мови. І безумовно, саме українська мова є ключовим маркером української національної ідентичності...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина перша: Деколонізація.

Війна, розвʼязана росією проти України, понад усе є війною на знищення української ідентичності. Що міцнішою є наша національна ідентичність, тим міцнішою у протистоянні з російським агресором є українська політична нація...

Григорій Сковорода: 300 років вільний

Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас? Адже кожен із нас мабуть про нього щось чув та щось знає? Ось це "щось" – яке воно? Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість...

15 років тому було ухвалено Закон про Голодомор 1932-1933 років в Україні

Вчора ми вшановували пам'ять жертв Голодомору, а сьогодні виповнюється рівно 15 років від дня ухвалення Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні...

Ідеться не про гастролі росіян. Ідеться про майбутнє українців!

Восени 2017 року з моєї ініціативи як урядовця було ухвалено зміни до Закону про гастрольну діяльність, якими концерти російських гастролерів в Україні було практично унеможливлено...