РЕВОЛЮЦІЯ НА ГРАНІТІ. ТРИДЦЯТЬ РОКІВ.

Тридцять років тому ми вийшли на площу. Ми хотіли лише одного – Самостійної України. А разом із нею процвітання нашому народові та особистої свободи. Наше політичне голодування тривало лише два тижні, але ці два тижні докорінно змінили ставлення українців до України. На наших очах, у розмовах і дискусіях на "периметрі" наметового містечка, у співчутті та активній підтримці народжувалася інша Україна. Україна, яка розірвала пута совка та більшовизму і стала на шлях Свободи.

Наші вимоги стали тоді концентрованим маніфестом Молодої України та містили у собі все, що потрібно було для здобуття та становлення Української Держави: багатопартійні вибори як стандарт демократії, служба у армії на території України як прообраз свого майбутнього війська, відмова від нового "союзного договору" як незворотність шляху до Незалежності, позбавлення майна злочинних кпсс та влксм як знищення бази для їхньої монополії на владу.

У важкій та чесній боротьбі ми здобули перемогу. Понад усе моральну, понад усе у боротьбі за серця людей. Я і зараз вважаю, що результат Референдуму за Незалежність – понад 90% "За" – є найголовнішим наслідком першої української революції новітнього часу – Революції на граніті.

Проте подальше життя навчило нас, що жодна перемога не є остаточною та кожну перемогу необхідно уміти захистити. Тому, вітаючи у ці дні один одного, ми маємо пам'ятати, що наше студентське голодування було унікальним етапом у великій боротьбі за Україну, яка триватиме ще довго. І велика честь бути співтворцями того етапу випала нам.

Вітаю усіх причетних із 30-літтям нашого Спротиву. Слава Україні!