Монобільшість в Раді: що має зробити "Слуга народу"?
МОНОБІЛЬШІСТЬ – це не тільки грандіозні можливості, але й абсолютна відповідальність за долю країни. Можна довго аналізувати всі фактори, що склались в єдиний результат, але про успіхи можна швидко забувати, якщо не реалізовувати задумане.
Реформа органів правопорядку/безпеки/прокуратури:
1) реформа СБУ – створення класичної спецслужби, сконцентрованої на контррозвідці та боротьбі з тероризмом;
2) розробка концепції реформи кримінальної юстиції – ключова "дорожня карта" для змін у функціонуванні та взаємодії відповідних органів;
3) реформа прокуратури – розпочаті за Порошенка зміни закінчились на простому створенні органів прокурорського врядування і ще деяких моментах, цього явно не достатньо;
4) належний запуск ДБР – все очевидно, адже з таким "керівником" далеко не поїдеш;
5) точкові зміни в Кримінальний процесуальний кодекс – вичищення так званих "правок Лозового" і ще деякі моменти.
Антикорупційна реформа:
1) САП-НАБУ – зараз не буду давати оцінку тандему, вони ніби знаходять спільну мову, між тим ми вже розробили законопроект, що перезавантажує САП по адмінпосадам і надає в подальшому більше незалежності від Генпрокуратури;
2) перезапуск НАЗК – без коментарів, керівник Агенства навіть на Нацраду з питань антикорупції відмовився прийти. Результату взагалі немає за 3 роки повноцінного функціонування;
3) розробка нової Антикорупційної стратегії – ключова "дорожня карта" як має рухатись відповідна реформа;
4) зміни до профільного Закону "Про запобігання корупції" в частині створення ефективного механізму захисту викривачів, е-декларування, моніторингу стилю життя тощо;
Повноцінна судова реформа – більше в деталі вдавались колеги-судовики, а я лише дам посилання на останні тренди, які шокують.
Це не вичерпний перелік того, що має бути зроблено. Насправді, за 5 років ми зробили лише 10% від можливого і бажаного. Тому зараз, за умови наявності монобільшості і безпосередніх обіцянок Зеленського та лідера фракції Разумкова, нам треба зосередитись на вищезгаданому. Думаю, по більшості домовленостей між громадянським суспільством та новою владою все ж таки буде знайдено спільний покроковий план. Просто нагадаю, в 2014-му Порошенко теж багато обіцяв, а з 2016-го почався відкат реформи. Тому потрібно поступово набирати обертів, а там і зміна країни не забариться.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
