Як суди допомагають Коломойському не повертати 245 АЗС ПриватБанку
Цю детективну історію про 245 АЗС, націоналізацію "ПриватБанку" і передачу відповідних автозаправних станцій структуруємо в зрозумілий сюжет. Отож...
До моменту націоналізації в 2016 році ПриватБанк, крім всього іншого, отримав на баланс 248 АЗС, і відразу їх було передано в лізинг. Проте, якщо поглянути з позиції ретроспективи, вже вдалося продати три, решта фактично залишається у власності компаній, які так чи інакше підконтрольні колишньому власнику фінустанови Ігорю Коломойському.
Сьогодні на балансі ПриватБанку знаходяться лише 17 АЗС, за якими договори лізингу були розірвані і заправки юридично вилучені. Проте, як це не дивно, ними продовжують користуватися попередні юридичні власники. Це стало можливим завдяки недоброчесним суддям – між розірванням договорів і постановкою на баланс "залітають" судові заборони на вилучення АЗС.
Фактичні власники через суди отримують такі заборони і поки ПриватБанк знімає одну, вони накладають наступну. І так ледве не до безкінечності. Тому 45 АЗС "зависли" між лізингом і балансом, а решта, це ще 175 заправок – залишається в лізингу. Фінустанова, в свою чергу, постійно переходить від однієї судової тяганини про зняття заборони до іншої.
Тим часом, дохід від АЗС отримують треті особи, наближені до екс-власників Банку. На сьогодні, розмір заборгованості перед державою складає понад 10 млрд гривень. У період війни це колосальні кошти, які могли б бути направлені до бюджету, так як ПриватБанку 80% свого прибутку віддає державі. Здивовані? А я – ні. Так і має діяти державний банк в умовах повномасштабної війни.
Проте, окремі представники суддівської "мафії" вважають інакше – блокують можливість власнику АЗС встановити контроль на об'єктами та протистоять державі в отриманні прибутку.
За 3 роки ці компанії 15 разів зверталися в українські суди з майже ідентичними позовами та заявами про забезпечення позовів про накладання заборон. Нікого не здивувати, що нереформована судова гілка влади досі знаходиться на "госпорозрахунку". З них, якщо бути точним – у 11 справах судді, відмовляли у відкритті проваджень та повертали позовні заяви компаніям через грубі порушення ними норм процесуального законодавства. Разом з цим, у 4 справах судами, попри встановлені іншими суддями порушення норм процесуального законодавства, були вжиті заходи забезпечення позовів.
Тепер розповім про те, а з чого все починалось.
Ще у 2016 році, перед націоналізацією, ПриватБанк поставив собі на баланс – фактично отримав у власність – 248 АЗС на виконання вимог НБУ. І як тільки вказані заправки опинилися у власності фінустанови, колишній менеджмент одразу ж передав їх у фінансовий лізинг компаніям, пов'язаним з групою "Приват" Ігоря Коломойського. Було укладено 22 договори лізингу із 15 лізингоотримувачами. А ті, у свою чергу, передали АЗС в суборенду іншим компаніям тієї ж групи. Схематоз чистої води...
Проте, завдяки прикладеним зусиллям, вдалося розірвати лише 8 договорів лізингу із 22. Із 8 договорів, які розірвали, змогли повернути на баланс лише 65 АЗС. Три з них вже продано, решта ще перебувають на балансі. Але фактично ПриватБанк так і не отримав контролю над ними. По суті, група "Приват" так само продовжує користуватися 248 АЗС і заробляти на них.
Так, стоп. Ключовий олігарх з вищезгаданої фінансово-промислової групи, що знаходиться відразу під 3 підозрами, продовжує контролювати те, що вже давно йому не належить? Та не може такого бути!
Тепер про те, чому ПриватБанк не може повернути під свій контроль АЗС.
Лізингоодержувачі самі не оперують цими заправками, вони передають їх в суборенду третім особам. І ці суборендарі щоразу ініціюють новий колективний позов (після скасування чергових заходів забезпечення позову), зазначаючи про нібито "законне право користування" цими заправками, внаслідок чого державна фінустанова не має права вилучати їх у лізингоодержувачів.
Слід зауважити, що банк не пов'язаний з суборендарями договірними правовідносинами. Суборендарів багато, вони майже щороку змінюються. І щоб не дати ПриватБанку скористатися своїми законними правами та вилучити заправки, вони постійно ініціюють позови під надуманими приводами. Такі позови використовують фактично з єдиною метою – отримати заборону суду. Цим суб'єктам не цікаво, щоб позови розглядались по суті, адже вони є формальними та чим довше будуть розглядатись, тим більше часу можуть існувати безпідставні заборони. В результаті подання таких позовів суборендарі отримують судову заборону на вилучення та/або повернення АЗС до розгляду таких позовів по суті. Після скасування заходів забезпечення позову, опоненти позов залишають без розгляду та звертаються до іншого суду з метою отримання іншої судової заборони.
Позивачів у таких справах, як правило, більше 50, вони постійно створюють причини, з яких навіть не може відбутися судове засідання. По суті, жодне із засідань не відбулося, але заборона висить. Як наслідок, ким керуються дані АЗС? Банком? Чи представниками Коломойського?
Так, у 2021 році Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ПриватБанку та скасував ухвалу Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного госпсуду, якими було задоволено клопотання 38 компаній, пов'язаних з "приватівцями", та в рамках забезпечення їх позову заборонено ПриватБанку вживати будь-які дії щодо повернення та витребування 248 АЗС, переданих банком у лізинг.
Але ще до того, як рішення Верховного Суду було опубліковано, ті самі компанії з групи Коломойського звернулися знову з тим самим позов до зазначеного столичного господарського суду та отримали нові заходи забезпечення позову – нову судову заборону. Всього за 3 роки компанії з групи олігарха вже 4 рази реалізовували таку "схему" блокування можливості власника АЗС повернути під контроль своє майно, у тому числі виконати судові рішення про виселення третіх осіб з приміщень фінустанови.
Тепер про те, як подібний схематоз став можливим.
Фактично, вітчизняна система правосуддя, в особі деяких суддів місцевих судів загальної юрисдикції, діє виключно в інтересах окремої групи недобросовісних компаній, яких пов'язують з колишніми власниками ПриватБанку, при цьому грубо нехтуються та ігноруються норми процесуального законодавства та порушуються базові основоположні принципи провадження правосуддя в Україні.
Це свідчить про грубе зловживання недобросовісними компаніями процесуальними правами, які направлені на блокування "руками суду" господарської діяльності банку та можливості у законний спосіб реагувати та проводити заходи досудового та судового врегулювання проблемної заборгованості, чим спричиняється велика шкода інтересам держави.
Тепер про те, як вийти із зазначеної ситуації і повернути банку його майно.
Накладання таких заборон є незаконним, обґрунтованим судовим рішенням, і ПриватБанк, наскільки я знаю, сподівається це донести до суддів. Фінустанова послідовно оскаржує ці заборони у судах. Хотілося б, щоб на якомусь етапі судді просто не ризикували ухвалювати сумнівні рішення проти держави. Невже незрозуміло, що "служителі Феміди", займаючи позицію Коломойського, стають "служителями олігархів"?
Складається парадоксальна ситуація: ПриватБанк – власник майна, яке колись було передано в лізинг, не отримуючи кілька років лізингових платежів – не може розірвати договори лізингу, а за розірваними договорами – не може повернути власне майно.
При цьому, всі ці роки це майно використовується третіми особами, які без правових підстав збагачуються за рахунок державної фінустанови. Судова система замість захисту інтересів власника майна, сприяє недоброчесним лізингоотримувачам (суборендарям) незаконно використовувати в свої діяльності об'єкти АЗС, створюючи перепони власнику здійснювати свої права, що наносить шкоду державному ПриватБанку, його вкладникам та державі.
АЗС важливо повернути у власність державного Банку, оскільки за лізинговими договорами є заборгованість понад 10 млрд. Вилучивши і продавши АЗС, ПриватБанк може компенсувати ці втрати. Зрештою, це збільшить його прибуток і непрямим чином, через сплату дивідендів, сприятиме компенсації витрат платників податків, які були спрямовані на порятунок та націоналізацію найбільшого банку України.
Підсумовуючи, 30 жовтня о 9:10 у славному місті Дніпро, а саме – Центральному апеляційному господарському суді, буде розглядатися черговий судовий спір між групою "Приват" і державним ПриватБанком. Сподіваюсь, служителі Феміди (судді Верхогляд, Парусніков, Мороз) орієнтуються на законність, а не побажання олігархічного клану.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
