Не на часі політичні справи проти військових
Від початку Великої війни між військовими і політиками існував неоголошений договір: аналіз правильності управлінських рішень (крім корупції та держзради) залишимо на після війни.
Можна знімати з посад, відправляти у відстойник, але вивчення кримінальності тих чи інших рішень – потім.
Але в голові у Зеленського вже не Перемога, а другий термін. А значить, перемогати треба конкурентів. А конкуренти – військові.
Тому договір розірвано. Почалися показові посадки військових.
Чому показові?
Бо арештовувати людину в погонах – абсурд. Вона і так не має права відлучатися з місця несення служби, це само по собі є криміналом.
Так що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ще й повторна підозра після внесення застави – сигнал іншим військовим.
Але все на світі має зворотній ефект.
Особливо – звинувачення політичного керівництва до військового.
У підозрі генералу пишуть, що командувач ОТУ Харків "неправильно оцінив розвіддані", "не готувався до наступу ворога" й тому має бути притягнений до кримінальної відповідальності.
Чому тоді немає справи про неправильну оцінку 52 розвід інформацій західних розвідок про неминучість вторгнення рф на територію України?
Адже 106 стаття Конституції України чітко визначає, що Президент "приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі ЗАГРОЗИ нападу, небезпеки державній незалежності України".
Які наслідки принесла відмова Президента Зеленського оголосити мобілізацію, підвищення боєготовності військ та введення воєнного стану для виведення ЗСУ на рубежі оборони з одночасною евакуацією населення – ми знаємо: на раніше вказаних за 6 (!) місяців розвідкою напрямках рашисти в лютому- березні йшли без особливих зусиль. Через незруйновані мости по новим дорогам без жодних фортифікаційних споруд для ЗСУ.
Вже 26 лютого росіяни окупували Мелітополь, 2 березня Херсон, 5 березня Гостомель, 2 березня був оточений Маріуполь.
Це вам не "вклинення" ворога під Вовчанськом!
А якщо військові нагадають політикам, що передбачений в 2019 законодавством План оборони вони отримали за 2,5 місяці до війни, а Стратегічний план застосування ЗСУ, частиною якого є Стратегічний план розгортання ЗСУ, так і не був затверджений Верховним Головнокомандувачем?
А якщо спитають, чому до 2019 на Чонгарі було 21 тис українських військ з приданими артилерійськими і ракетними дівізіонами, а в лютому 2022 там залишився напівкомплектний батальйон морпіхів і 8 саперів на 24 мости?
Або чому після особистої презентації директором ЦРУ напрямків і сил вторгнення росіян саме з Гостомельського аеропорту – головного напрямку російського десанту – було знято бригаду НГУ?
***********************
Влада всю війну відповідає, що такі питання не на часі.
Я впевнений, що у вільній країні, яка веде війну на виживання, будь-які питання на часі.
Не на часі лише політичні справи проти військових.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
