Міф: Китай ефективний у боротьбі з корупцією тому, що розстрілює хабарників

Це один із найбільш поширених міфів у нашому антикорупційному інформпросторі – треба боротись з корупцією як в Китаї – розстрілювати хабарників на великому стадіоні.

Але ситуація в Китаї зовсім інша. Так, цей вид покарання залишається медійно помітним елементом антикорупційної політики, проте він є далеко не пріоритетним в системі протидії корупції. У 2024 р. китайські суди засудили за корупційні та інші службові злочини близько 33 тис осіб, у 2025 р. – близько 40 тис. осіб. У річних звітах Верховного народного суду за кожен із цих років вказано лише по одному випадку смертної кари без відстрочки. Є ще смертні вироки з дворічною відстрочкою, які застосовуються частіше (за відкритими повідомленнями, щонайменше 2 вироки у 2024 р. та щонайменше 10 вироків у 2025 р.), однак у китайській системі вони переважно означають подальшу заміну покарання на довічне позбавлення волі, а не фактичну страту. Навіть з урахуванням закритості китайської статистики це показує, що смертна кара є винятковим і демонстративним покаранням, а не основним інструментом антикорупційного правозастосування.

Протягом реформ останніх років Китай змінив філософію антикорупційного права. Зокрема, було зрівняно відповідальність за корупцію в публічному та приватному секторах та посилено покарання за корупцію в приватному секторі, активно розвивається інститут відповідальності юридичних осіб.

Китай також дедалі більше переходить до ризик-орієнтованої моделі. Держава визначила сфери, де ризик корупції вважається особливо небезпечним (фінансовий сектор, фармацевтика та медичні вироби, система державного медичного страхування; охорона здоров'я, харчова промисловість, соцзабезпечення) та встановила для них значно нижчі пороги кримінальної відповідальності. Крім того, хабарництво у перелічених секторах вважається більш суспільно небезпечним. Таким чином Китай демонструє політичний пріоритет боротьби з корупцією саме у сферах, що безпосередньо впливають на життя населення.

Ще один напрямок антикорупційної політики – вилучення економічної вигоди від корупції. Спільне роз'яснення Верховного народного суду та Верховної народної прокуратури Китаю (квітень 2026 р.) істотно деталізувало механізми розшуку, повернення та вилучення активів. За своїм змістом ці зміни наближають китайський режим до сучасних міжнародних стандартів, закріплених, зокрема, у Директиві (ЄС) 2024/1260, через чіткі правила щодо відстеження трансформованих активів, конфіскації доходів від них, майна еквівалентної вартості та активів, переданих третім особам.

Не потрібно шукати одного простого рецепта, який вирішить усі проблеми з корупцією. Китайський шлях своєрідний, але багато в чому він повторює світові, у тому числі європейські, підходи до боротьби з корупцією.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.