Про українську мову і щоденник
Декілька разів отримував у коментах заклики писати українською.
Чому пишу цей щоденник в основному російською?
Перш за все – це намагання відійти від примітивних штампів. Дуже шкідливий стереотип: говориш російською – отже, ти недостатньо патріотичний. Це автоматично відштовхує від української ідеї величезну кількість російськомовних українців, цілком патріотичних.
Можливо, мало хто знає, що, наприклад, Шевченко свій особистий щоденник вів російською.
(До речі, "Настоящий дневник настоящего Тараса Шевченко, со сдвигом ровно в 150 лет" викладують у ЖЖ тут, за що велика дяка ентузіастам).
Звичайно, ми зробили в 100 мільярдів разів менше за Кобзаря, але у нас є дещо – сайт epravda.com.ua є наразі єдиним україномовним аналітичним економічним ресурсом. При тому, що український бізнес говорить в основному російською, серйозних російськомовних конкурентів наразі немає, на моє переконання.
Друга причина – українська мова для мене має елемент сакральності, і більш доречна для поезії, філософії та інших "тонких" речей, чим для змалювання такого невидатного явища, як український політикум. Тут жорсткість російської мови дуже корисна)))
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
