Правовий аналіз погрому, вчиненого міліцією на Майдані 15 вересня

Події на акції 15 вересня на Майдані Незалежності в контексті дотримання прав людини



Текст Михайла Каменєва, правозахисника



Свобода мирних зібрань, так само як і свобода слова, право на справедливий суд та інші, є формою захисту прав людини та основоположних свобод.

15 вересня 2011 року акція протесту на Майдані Незалежності міста Києва закінчилася сутичкою з міліцією. Даний інцидент потребує належної правової оцінки. Будучи членом Комісії зі свободи мирних зібрань Громадської ради при МВС України, регулярно стежу за проведенням вуличних акцій. 15 вересня 2011 року я також був присутній на акції протесту на Майдані Незалежності.

Увечері того ж дня з'явилася офіційна реакція керівництва міліції (http://militia.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2165&Itemid=97). В інформаційному повідомленні Відділу зв'язків з громадськістю ГУ МВС в місті Києві (далі – ВЗГ) подається трактовка акції, як "рекламно-благодійної акції в неустановленому місці". ВЗГ повідомляє, що учасників акції було попереджено про незаконність їхніх дій та вони отримали пропозицію припинити протиправні дії. Прохання було проігноровано, після чого "працівники міліції припинили протиправні дії та вилучили близько тридцяти одиниць рекламної продукції". Окремо в повідомленні вказано, що заявники акції подали повідомлення до КМДА 14 вересня про проведення акції на Майдані Незалежності з 18 до 21 години 15 вересня 2011 року.

Проаналізуємо дії міліції з правової точки зору.

Організатори акції відповідно до статті 39 Конституції України подали повідомлення про проведення мирного зібрання. Копія повідомлення була пред'явлена працівникам міліції.

Інформація про судову заборону на проведення даної акції відсутня. Громадяни зібралися мирно і без зброї. Акція не заважала дорожньому руху, учасники акції не порушували громадський порядок.

Метою акції фактично було привернення уваги до ситуації, що склалася довкола фірми ПростоПрінт. Під час акції планувалася безкоштовна роздача футболок та збір благодійних внесків. Де-юре факту продажу будь-якої продукції не було зафіксовано.

Трактовка з боку міліції мирних зборів як "рекламно-благодійної акції" викликає лише подив, оскільки дане поняття відсутнє в чинному законодавстві.

Також Конституція та Європейська Конвенція про захист прав людини не надають державі права розробляти перелік "установлених" місць для проведення мирних зборів.

Міліція вважає обрану форму проведення мирних зборів такою, яку "формально можна розцінити як незаконну реалізацію товару". Однак слід зважати, що міліція зобов'язана розглядати ситуації виключно в правовому полі, а не формальному. Оціночні судження та припущення не можуть бути використанні для обмеження права на мирні збори. Нагадаємо, що жодного факту купівлі-продажу товару не було зафіксовано.

ВГЗ також повідомив про невідповідність заявленої мети мирного зібрання фактичній. Це також не відповідало дійсності з огляду на фактичний перебіг мирного зібрання. Даний аргумент не може бути використаний для заборони чи обмеження мирних зборів, оскільки вони, згідно з чинним законодавством, можуть бути заборонені чи обмежені виключно за рішенням суду.

Міліція відзначає, що "Жодних силових заходів під час припинення протиправних дій до учасників акції не застосовувалися. Інформація про це, поширена Інтернетом, не відповідає дійсності".

За даними телеканалу TVi, на Майдан Незалежності до початку заходу прибуло близько десяти міліцейських автобусів.

Попередження про застосування сили було озвучено офіцером міліції тільки організаторам акції, а учасники про це попередження нічого не чули. Не було надано достатньо часу для залишення території мирних зборів.

Застосування сили працівниками міліції є очевидним фактом, виходячи зі свідчень очевидців, журналістів, учасників акції та наявних фото та відеозаписів акції. Повідомлення ВЗГ про незастосування сили до будь-кого є завідомо неправдивим. Було зафіксовано побиття бійцями спецпідрозділу "Беркут" учасників акції, журналістів, спроби неправомірних затримань, перешкоджання журналістській діяльності та пошкодження техніки фотокореспондентів. Мета застосування сили – припинити процес збору пожертв та вилучити футболки.

Наступні дії міліції також можна вважати порушенням свободи мирних зібрань:

 бійці спецпідрозділу "Беркут" розділили учасників акції на дві частини з метою уникнення роздачі футболок та збору благодійних внесків, чим унеможливили реалізацію мирних зборів у формі, яку обрали заявники та учасники заходу; такі дії викликають подив, оскільки зазвичай вони здійснюються на контрзібраннях, коли можливі сутички між учасниками різних зібрань, чого ніяк не можна сказати про дане мирне зібрання;

 бійці спецпідрозділу "Беркут" вилучили із застосуванням сили певну кількість футболок (повідомлення ВЗГ факт вилучення підтверджує), чим також перешкодили реалізації запланованих дій заявниками та учасниками акції, при чому вилучення футболок відбувалося з численними порушеннями процесуальних норм – жодних документів про вилучення власникам не було надано, акти та протоколи на місці не складалися, поняті не залучалися, кількість вилучених матеріалів не визначено, повернення було здійснене вже після завершення акції у відділку міліції; якщо мова йшла про торгівлю в неустановлених місцях, протокол про адміністративне правопорушення повинен був складений, чого не було зроблено;

 бійці спецпідрозділу "Беркут" під час переносу вилучених футболок розганяли учасників акції та журналістів, зокрема, пошкодили фототехніку фотокореспондента видання Коментарі.

В інциденті брали участь більше 30 бійців спецпідрозділу Беркут у бронежилетах і без касок. Деякі бійці мали при собі гумові кийки, однак не використовували їх.

Часткове перекриття дорожнього руху, що відбулося після початку сутички по парній стороні вулиці Хрещатик було зроблено працівниками міліції, після чого вже на проїжджій частині з'явилися учасники акції, спостерігачі та журналісти.

Лозунг "Спасибо жителям Донбасса" є виключно іронічною відповіддю суспільства на дії чинної влади. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини та Керівними принципами зі свободи мирних зібрань БДІПЛ ОБСЄ, термін мирних зборів слід інтерпретувати як такий, що включає в себе поведінку, яка може дратувати чи ображати осіб, які не згодні з підтримуваними даними зборами ідеями та заявами, а також навіть таку поведінку, яка спрямована на навмисне перешкоджання чи створення перешкод діям третіх осіб. Використання образливих лозунгів не може бути приводом для заборони чи обмеження мирних зборів, а навпаки підлягає більшому захисту з боку влади.

Крім того, українське законодавство взагалі не забороняє викрики будь-яких лозунгів, окрім таких, що є хуліганськими.

Nota Bene! Варто пам'ятати!

Обов'язковими до виконання актами найвищої сили щодо свободи мирних зібрань є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська Конвенція про захист прав людини та Копенгагенський документ 1990 року ОБСЄ. Складовою частиною міжнародного права в цій галузі є практика Комітету ООН з прав людини та Європейського суду з прав людини. Крім того, важливе місце посідають Керівні принципи зі свободи мирних зібрань БДІПЛ ОБСЄ та Ради Європи.

Акти, що на національному рівні регламентують в Україні організацію та проведення мирних зібрань і відповідальність за порушення обмежуються Конституцією, Кримінальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення та Рішенням Конституційного Суду щодо завчасного сповіщення про мирні збори.

Профільного закону, регламентуючого організацію та проведення мирних зборів, в Україні немає, хоча його давно рекомендували прийняти Ради Європи та Європейський Союз.

Будь-які інші документи, зокрема ухвалені органами місцевого самоврядування, не можуть регулювати реалізацію права на мирні зібрання. Обмеження на реалізацію можуть бути застосовані виключно на основі закону, Конституції та міжнародних договорів.

Висновки:

1. Повідомлення про проведення заходу було подано завчасно і відповідало нормам, відтак влада була належним чином повідомлена. Всі формальні процедури для проведення мирних зборів організаторами мирних зборів було виконано.

2. Судова заборона мирних зборів була відсутня.

3. Громадяни зібралися мирно, без зброї, не заважали дорожньому руху, не порушували громадський порядок.

4. Вимога міліції припинити акцію – незаконна, оскільки така вимога може висуватися лише на виконання рішення суду чи при масовому порушенні громадського порядку, чого в цьому випадку не було. Тому такі дії можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень (ст.365 Кримінального кодексу України) і незаконне перешкоджання проведенню мирних зборів (ст.340 ККУ). Щодо мирних зібрань діє презумпція на користь проведення, а не заборони. Для учасників акції все, що не заборонено законом, дозволено.

5. Вимога припинити акцію з боку правоохоронців не була озвучена через гучномовець, тож не була почута учасниками акції. Також не було надано необхідного часу для залишення території та припинення акції. Силове втручання з боку міліції відбулося досить швидко й фактично без попередження. Перед будь-яким втручанням міліція зобов'язана ясно і чутно попередити про це організаторів та учасників, а також дати учасникам достатньо часу для залишення території до початку дій. За наявності великої кількості людей міліція має використати для попереджання гучномовці. Цього не було зроблено, тобто була порушена процедура застосування насильства з боку міліції. Також не було фактичних підстав, що виправдовували б застосування сили з боку міліції.

6. Сила була застосовано проти беззбройних громадян, що не чинили спротиву і не порушували встановлений порядок організації та проведення мирних зборів. Застосування сили в даному випадку було непропорційне загрозі суспільству. Дії бійців спецпідрозділу "Беркут" з метою вилучення матеріалів мирного зібрання спровокували небезпечну ситуацію, тисняву та часткове перекриття дорожнього руху. Ці дії не можуть трактуватися у даній ситуації як необхідний захист суспільства, громадського порядку, державної безпеки тощо. Це, швидше за все, перевищення службових повноважень (ст.365 ККУ) і незаконне перешкоджання проведенню мирних зборів (ст.340 ККУ).

7. Сила з боку міліції застосовувалася до журналістів, що виконували свої професійні обов'язки. Це можна кваліфікувати як перешкоджання законній професійні діяльності журналістів (ст. 171 ККУ) і перевищення службових повноважень (ст.365 ККУ).

8. Вилучення футболок було здійснено з ігноруванням законної процедури. Це також можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень (ст.365 ККУ).

Отже, вищезазначені дії правоохоронців є порушенням свободи мирних зібрань та низки положень Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення та підлягають належній оцінці з боку Прокуратури, найвищого керівництва МВС, омбудсмана та інших уповноважених осіб.

У діях заявників, організаторів та учасників акції відсутні склади злочинів чи правопорушень. Зважаючи на інтерпретацію терміну "мирні збори", перешкоджання громадськості незаконному вилученню футболок слід розцінювати як законний прояв. Водночас, відповідальність за блокування дорожнього руху повністю лежить на працівниках міліції, які перші вийшли на проїжджу частину вулиці Хрещатик (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Galstyan проти Вірменії).

Рекомендації:

Заявникам, організаторам та учасникам акції 15 вересня 2011 року і присутнім на ній журналістам: оскаржити дії міліції до суду та звернутися зі скаргами до Прокуратури та омбудсмана.

Керівництву МВС: провести відкрите службове розслідування, надати оцінку діям міліції та подальшій дезінформації з боку керівництва ГУ МВС в місті Києві; притягти винних до дисциплінарної відповідальності. Створити комісію за участі громадськості (зокрема Комісії зі свободи зібрань Громадської ради при МВС) для розслідування інциденту з подальшим оприлюдненням результатів розслідування.

Штабу МВС та заступнику міністра з громадської безпеки: організувати проведення навчання особового складу щодо наявних міжнародних стандартів в області права на мирні збори з залученням представників правозахисної спільноти.

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини: провести аналіз цих подій та надати їм належну оцінку.

Прокуратурі: провести перевірку наведених фактів та надати аналіз цих подій; порушити кримінальні справи проти працівників міліції за фактом перешкоджання проведення мирних зборів та перевищення службових повноважень. Результати перевірки надати широкій громадськості.

Комісару з прав людини Ради Європи: звернути увагу на даний інцидент як такий, що є першим кроком до подальшого згортання свободи на мирні зібрання в разі відсутності реакції міжнародного співтовариства. Надати належну оцінку в світлі нинішнього головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи.

Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ: звернути увагу на даний інцидент як такий, що є першим кроком до подальшого згортання свободи мирних зібрань в разі відсутності реакції міжнародного співтовариства. Надати належну оцінку в світлі майбутнього головування України в ОБСЄ.

Спеціальному доповідачу ООН з питання свободи мирних зібрань та асоціацій: звернути увагу на даний інцидент як такий, що є першим кроком до подальшого згортання свободи мирних зібрань в разі відсутності реакції міжнародного співтовариства. Надати належну оцінку.

Іноземним дипломатичним представництвам в Україні: звернути увагу на даний інцидент як такий, що є першим кроком до подальшого згортання свободи мирних зібрань в разі відсутності реакції міжнародного співтовариства. Передати інформацію про дану ситуацію урядам своїх країн та в межах дипломатичного мандату надати публічну оцінку діям української влади.

17 вересня 2011 року

Михайло Каменєв, правозахисник

Додаток: посилання на фото- та відеопідтвердження застосування сили працівниками міліції:

репортаж телеканалу TVi http://www.tvi.ua/ua/watch/author/?prog=44&video=3847

репортаж 5 каналу http://5.ua/newsline/232//81836

фото видання Коммерсантъ http://kommersant.ua/dark-gallery.aspx?PicsID=634236&l=1&stpid=65

фото видання UAINFO http://uainfo.censor.net.ua/news/5702-grabezh-sredi-belogo-dnya-za-spasibo-zhitelyam-donbassa.html

фото та відео видання Коментарі http://politics.comments.ua/2011/09/15/288446/berkut-razognal-aktsiyu-spasibo.html

відео з youtube:

6:14 http://www.youtube.com/watch?v=xNJSpS37LpQ

5:52 http://www.youtube.com/watch?v=EeKIhKMQLko

2:06 http://www.youtube.com/watch?v=CLenkP4_UmY

3:39 http://www.youtube.com/watch?v=gYwDouMIPYk

7:38 http://www.youtube.com/watch?v=P6eSM8KA3x4

4:44 http://www.youtube.com/watch?v=nk_Ud8TQ_CE

6:30 http://www.youtube.com/watch?v=DxzmaavSKCM

0:22 http://www.youtube.com/watch?v=zJpAJYUb0GM

5:08 http://www.youtube.com/watch?v=LvblT9sDXOI

1:32 http://www.youtube.com/watch?v=kcBBwcLgvOU

4:03 http://www.youtube.com/watch?v=cG_AgW40kt8

3:39 http://www.youtube.com/watch?v=gYwDouMIPYk

8:30 http://www.youtube.com/watch?v=2NZsOerivaA

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.