''Вертолітний майданчик Януковича'' має стати Музеєм історії Києва
Спочатку – про здобутки. Громадськість таки вигавкала тимчасову заборону на будівельні роботи на вулиці Гончара, що впритул до Софійського собору. В минулу середу робіт уже не було.
Гавкали довго – три роки з лишком, з 2008-го року. Але забудовникам, пов'язаним з Партією регіонів, лише зараз дали команду "цить" – бо Попову треба в мери Києва.
Так от, я тепер знаю, як Попов може досягти своєї мети. Зараз розкажу.
***
Ухвала суду про призупинення будівельних робіт на Гончара базувалася на позові прокуратури. В свою чергу, позов прокуратури до суду з проханням забрати землю назад у забудовника базувався, зокрема, на тому, що роздача особливо цінних земель має узгоджуватися з Верховною Радою України (стаття 150 земельного кодексу).
(Кому цікаво, весь позов прокуратури тут https://picasaweb.google.com/117078307270073072296/GoncharaIskProkuratury)
А тепер, як кажуть, шукаємо відмінності.
Ділянка на Гончара біля Софійсього собору належить до особливо цінних земель.
Чи належить "гелікоптерний майданчик" – котрий, як нам чомусь кажуть, для президента – до особливо цінних земель?
Відповідь – так!
Отже, щоб там будувати вертолітний майданчик, річковий порт чи космодром, треба дозвіл Ради.
Чи надавала Верхована рада право будувати на Парковій дорозі? Ні!
Отож, є підстави поступити з цим гніздом гвинтокрила так же, як і з будівництвом біля Софії.
***
Так ось, про те, як Попову можна стати мером.
Треба забрати вертолітний майданчик у його нинішніх неясних хазяїв. Базуючись на абсолютно прозорих і, як ми бачимо по випадку з вулицею Гончара, вже навіть зрозумілих для деяких суддів нормах закону,
І зробити там, наприклад... ну можна бути не оригінальним, все той же Музей історії Києва.
А що, на Парковій площі має вистачити, і місце цілком підходить.
Юридична доріжка – протоптана.
Кияни – будуть в захваті.
Серце якого жителя столиці не розтане від такого благородного вчинку Попова?
***
Скажете, що намісник Януковича не посміє чіпати Януковича? Тим більше за його вертолітне місце?
По-перше, а до чого тут президент як посада?
Київрада виділила землю не ДУСІ, не Адміністрації президента, а якійсь "Амадеус КО", яка є цілком приватною компанією і невідомо кому належить. Хто сказав, що це не афера київської земельної мафії? Хто дасть гарантії, що цей амадеус і його Ко будує для саме для президента?
По-друге, а з чого ми взяли, що там буде вертолітний майданчик?
У рішенні київради про це – жодного слова. Там все – про якусь транспортну інфраструктуру.
По-третє, схоже, Янукович сам розчарувався у ідеї повітряних польотів на роботу. Бо щось надто довго, вже другий рік, будують такий простий об'єкт, як майданчик для гелікоптера – який, в принципі, і на траву може сісти.
Або щось не клеїться у самих забудовників – чи грошей нема щоб догодити першій особі, чи то надто багато, що вже догождати і не треба.
Або... Ще багато тут може бути "або".
Може, сам забудовник би вже і радий буде, щоб хтось йому створив перешкоду, щоб пояснити свій епік фейл зі спорудженням вертодрому.
Отож, повторю, шлях для Попова вільний, юридично вірний і політично правильний. І морально чистий.
Зважуйтесь, Олександре Павловичу!
Вам допоможе список гріхів, котрі здійснив забудовник при спорудженні вертолітного майданчика – його опублікую найближчим часом. Але і того, що написано вище, в принципі достатньо.
***
А що стосується будівницвта на Гончара, то там, кажуть, робітникам повідомили, що роботи хоч і зупинили, але поновлять скоро, до 20-го числа.
Мабуть, до цього дня політичний дах цього будівництва має виконати сваою роботу "добазаритися" з Поповим і прокруратурою.
Цікаво, хто з регіоналів повертається з відпочинку напередодні 20-го? Хто такий впливовий має "порішати" питання, хто має перекозиряти і Попова, і прокуратуру?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
