Як не стати одним з мільйону побитих

Мільйон людей зазнали насильства від міліції у 2011 році.

Мільйон!

Використовуючи нехитру математику, ми побачимо, що таким темпом за своє життя дві третини українців зазнають фізичного насилля від влади хоча б один раз.

Те, що представники влади масово б'ють, катують у відділках та інколи вбивають – математичний факт.

А скільки ще людей зазнали приниження від міліції, стали жертвами рекету, шахрайства?

І хіба тільки міліція одна? Ще працює прокуратура, функціонує СБУ, діють суди...

Тут нема про що сперечатися.

Це вам не мова, це не Росія з Чорноморським флотом. Будь-яка притомна людина має погодитися, що таке НЕ МАЄ відбуватися, що таке треба припинити негайно. В країні не має існувати організація, котра займається таким тотальним насиллям.

Але цього вочевидь ніхто не хоче зупинити. Те, що країну віддано на розтерзання – ніхто, схоже не хоче розуміти, перш за все – самі українці. Мабуть, всі живуть сподіванням, що в один прекрасний день поміняють начальника райвідділу зі злого на гарного, і все буде гарно.

Але, даруйте, якщо українці страждають мільйон на рік – це вже не у начальстві справа. Начальство мільйон закатувати просто не встигне.

Справа – в самій системі української міліції.

Вона, ця система, влаштовує можновладців. Репресивний апарат потрібен усім, хто при владі.

Треба готувати демонтаж цієї системи. Люстрацію і реформи, спочатку малі, потім, якнайскоріше – великі.

Власне, найбільш яскраві "подвиги" нашої міліції – це боротьба з ворогами режиму. Тут виявляється весь правовий нігілізм.

Не думайте, що політв'язні є чимось абстрактним і далеким – вони створюють найсильніший контраст, що дає змогу побачити причину, від якої страждають мільйони українців.

Тому мережа САМ робить у суботу акцію "Сидять не ті".

Приходьте.

Якщо ви не хочете потрапити у той мільйон жертв, що його заплановано на цей рік – приходьте.