2450 = громадянська війна
Як тільки зі глибин парламенту постали ці зловісні цифри, беру участь у спротиву цьому законопроекту.
Для мене не свобода слова зараз відділяє нашу країну від азійського мордору. Свобода зібрань – свобода вийти на вулицю і повернути собі країну – ось річ чи не більш потужна.
Саме те, як ти фізично почуваєшся на вулиці, чи тебе б'ють і женуть, чи ти можеш вільно ходити і дихати – ось актуальна нині різниця між цивілізацією і тиранією. Вона проходить по північному та східному кордонам України (знали б ви, як нам заздрять колеги з Росії та Білорусі!).
Як для наших широт це – нечувана розкіш: подати шматочок паперу, і наступного дня жоден міліціянт не вправі перешкодити тобі стати володарем вулиці.
Звісно, конституцію порушують, але це дві великі різниці – коли їм треба смикатися і маніпулювати, щоб виправдати заборону вуличних акцій, чи коли вони зможуть розганяти нас безперешкодно.
Свобода слова – колосальна цінність. За неї, на щастя, є кому боротися. Врешті-решт, залишається інтернет і сарафанне радіо. А от саме 2450 – це, по суті, шлях до громадянської війни. За банальним, але все ж не менш актуальним визначенням, унеможливлення мирного протесту спричиняє протест насильницький.
Оффтоп - я кандидат у депутати, допомога волонтерів мені не завадить, як не завадять і пожертви. Подробиці тут.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
