Де Кличко?!
Уже котре засідання поспіль міський голова, котрий, за законодавством, є частиною Київради, не бере належної участі у її роботі. Посидіти кілька перших хвилин, штовхнути вступну промову, вибачитись і піти – схоже, улюблена програма Кличка.
Але апетити ростуть. Сьогодні взагалі Кличка ми не побачили!
Такого раніше не було.
Легенди про те, що Кличко десь зайнятий більш важливими питаннями, поки що лишаються легендами. Сьогодні, приміром, ми чули, що Кличко десь на закритому засіданні Верховної Ради. Звісно, це виявилося брехнею – Кличка там не було фактично, і не могло бути теоретично.
На сьогоднішньому засіданні Кличко мав почути нагальні пропозиції по порятунку столиці від енергетичних проблем наступної зими. Якщо їх зараз не сприйняти, то можна сильно запізнитися.
Жодного разу ще Кличко не почув депутатських запитів, з яких ледь не дві третини, як правило, направлені до нього особисто. Депутатські запити – це без жодного перебільшення голос народу, поточний зріз проблем, про котрі сигналізують кияни через депутатів.
На минулому засіданні, я чув, як Кличко кричав на члена головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури – так кричав, що я перелякався, що ще вдарить.
Очевидно, що Кличку некомфортно. Але ніхто і не казав, що посада міського голови – суцільний комфорт. Треба, врешті, працювати.
PS сьогодні було зафіксовано перший випадок кнопкодавства. Фракція Кличка, депутат Кононенко. Сподіваюсь, в останній раз.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
