Через суд вимагаю вільного доступу в КМДА
Дістала ця чехарда з доступом у приміщення КМДА. Поміняли Герегу на Кличка, але воз і нинє там.
За часів Януковича ми, київські активісти, боролися за вільний доступ до КМДА. Тоді влада відгороджуалася від нас Беркутом. Зараз міліція називається по-нішому, але суть все та ж. Стоять озброєні міліціонери, і не пускають людей за своїм розумінням. Пускають лише "по дзвінку".
Нагадаю, у такі серйозні заклади, як суди усіх рівнів доступ громадян відбувається за пред'явленням посвідчення особи. А КМДА, бач, такі великі цабе сидять, що треба їх вельможна санкція.
Або інший приклад – у іноземні парламенти нормальних країн також можна потрапити за українським паспортом. А от у КМДА – зась, треба санкція якогось нелюстрованого чинуші.
Це питання вже було причиною скандалів між керівництвом КМДА журналістами.
Питання доступу – символічне, як пам'ятник Леніну. Але і практичне водночас. Приміром, у приміщеннях КМДА майже перманентно засідають постійні комісії Київради, які мають працювати відкрито. Особливий пропускний режим дає можливості цією відкритістю маніпулювати. Були вже прецеденти.
Я подав у суд, з вимогою скасувати нинішнє незаконне положення про доступ до КМДА. Треба, врешті, доводити справи до кінця, попри "перемогу" Майдану.
P.S. Прошу не вважати це передвиборчим піаром. Я за цей вільний доступ до КМДА 5 діб за гратами відсидів, і буду добиватися його, незалежно від наявності у мене мандатів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
