Осокорки. Революція триває

Забудовні бої є константою у Києві. Але ще не було такого масштабного і такого значимого зіткнення, як вчора на Осокорках.

Як би не намагався сховатися Віталій Кличко – його фігура все одно ніби маячила з-за дружних рядів тітуханів та міліціонерів, спадкоємців Беркуту. Це його іменем блокується відновлення справедливості у земельній сфері – на його спортивній славі у КМДА і Київраду зайшли старі і нові негідники і продовжують рулити земельним дерибаном, окупували земельну комісію і сесійну залу.

На Осокорках це було вже вкотре – здається вп'яте. Але ще ніколи сили зла і сили добра не збиралися у такій кількості. Це був безпрецедентний бій, де билося старе і нове. Союз великих земельних шахраїв з чиновницькими і депутатськими ксивами, дрібних вуличних бандитів і міліції – з однієї сторони. І з іншої сторони – кияни, крім звичайних мешканців, представлені усім букетом активних спільнот – Автомайдан, футбольні фанати, праві радикали, народні депутати.

Нове перемогло старе.

Кличко лишився зі старим, і програв. Це було його Ватерлоо.

Але Бог з Кличком. Здається, важливо навіть інше. Народ дуже злий. НАРОД ДУЖЕ ЗЛИЙ.

Народу набридла ця влада вічних шахраїв, набридли тітушки, осточортіла гнила міліція. Ніхто не буде панькатися – люди розлючені і готові готові розірвати і одних, і других, третіх. Це ледь не сталося на Микільській Слобідці – коли тітушки спробували застосувати вогнепальну зброю, то отримали негайну і гідну відсіч.

Подумайте, про це, "реформатори". Ваші імітації нікого не заспокоять. Кров, котра лилася вчора – це того що ви поховали розроблені громадськими експертами закони, про прокуратуру і про суди. Ви, і старі, і "прогресивні" своїм договорняком знищили новий прогресивний законопроект 1692-1 "Про поліцію і поліцейську діяльність". Особливо звертаюсь до вас, "нових", "прогресивних" – ось ваша "синиця в руках", ось ваш хвалений "компроміс" – пика тітушки на Осокорках, .

Київ – дзеркало української революції, між іншим. Велика українська революція нікуди не щезла, вона схована від київською бруківкою, дихає, жива і готова вибухнути щомиті.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.