Донецькі бандити і ДОСААФ, матеріал для розслідування
Сьогодні у нас урвався терпець – ходили на збори Товариства сприяння обороні України, щоб перешкодити їм красти майно. Нас там ледь не запакували, але все ок. Розкажу передісторію.
Отже, шановна інтернет-аудиторіє. Мільярдна афера, котра, як свято, завжди з нами уже скільки років.
Сядьте зручніше та послухайте.
Жила-була така собі ДОСААФ, котру створили в СРСР ще при Сталіні. Косила вона під громадську організацію – але в СРСР нічого громадського не було, було державне, в тому числі і "громадські" організації. Радянська держава повністю фінансувала ДОСААФ, аж до сконання у 1991-му, збираючи хіба що символічні внески з членів ДОСААФ.
Поки конав СРСР, спритні ділки (політрук совєцької армії Тимченко і ко) зареєстрували так зване Товариство сприяння обороні України, і оголосили себе правонаступником ДОСААФ на території України, і привласнили все майно.
А це, на мінуточку, кілька міль'ярдів. Куди там Ахметову в той час!
АЛЕ
До створення ТСОУ, 10 вересня 1991 року, держава Україна прийняла закон "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України", відповідно до якого майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування ОГОЛОШУВАЛОСЯ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАСНІСТЮ УКРАЇНИ.
Мільярдне майно мало було піти у державну власність.
Надалі, парламент двічі 1992 року видав постанову, якою зобов'язав Фонд держмайна прийняти до себе майно – зокрема, ДОСААФ.
Історія радянського гіганту мала була б тоді закінчитися, усе майно мало б працювати на підвищення обороноздатності України.
Однак, спільними зусиллями бандитів, Тимченка і російської агентури це майно так і не стало на службу державі та її армії. Хазяїном, завдяки корупційним зусиллям, стало самозване ТСОУ.
Почався розвал і розпродаж, котрий триває і досі. Майно дерибанять зі страшною силою. Тири стали комерційними, на аеродромах виросли котеджні містечка і складські комплекси, на базах парашутистів – комерційні фірми, на тренувальних комплексах – бані та сауни.
Ну а далі ви знаєте – Росія напала на Україну, бо у нас всюди було так – на полігонах сауни та котеджі.
Ви думаєте, ТСОУ схаменулося під час агресії Росії? Думаєте, що той факт, що луганський та донецький осередки ТСОУ возили літаками зброю сепаратистам – якось вплинуло на позиції цієї організації у державі?
Чорта з два! Дерибан – це святе!
Ні держава не почала вимагати від ТСОУ віддати волонтерам та добровольчим батальйонам своє таке необхідне майно. Ні, звісно, ТСОУ не схаменулося і не віддало аеродроми, тири та полігони у держвласність. Війна війною, а у них бізнес.
***
Як тільки мене обрали до парламенту, я в перший же місяць своєї діяльності взявся за цю тему.
Не можна сказати, що я зіткнувся зі стіною. Ні, стіна була, але в деяких моментах вдалося витиснути з парламенту дуже правильні та дієві рішення. Зокрема, брильянтом сіяє документ – рішення контрольної комісії з питань приватизації.
У рішенні розписано усе, що державні органи влади негайно, у цій бойовій обстановці, мають здійснити, щоб майно повернулося у державну власність і з'явився шанс використати його для потреб оборони.
Але не будь ми "парламентською" республікою, де парламент мали на увазі. Без громадського тиску нічого не вийде. У прокуратурі, котра мала розслідувати діяння Тимченка, не поспішають.
У ВР донедавна припадав пилюкою чудовий, без зайвої скромності, законопроект 4336, котрий спрощує повернення активів ДОСААФ.
***
Зараз склалася унікальна ситуація. Одне угруповання, котре вийшло з майданних діячів, а нині політиків, посварилося з іншим угрупованням, котре засіло в АП, за право кришувати ТСОУ та Тімченка. Заступник Ложкіна та його люди стали кришувати ТСОУ, котре раніше справно платило данину групі "майданівців".
Завдяки такому розколу у владі, у мене з'явилися шанси протиснути наш з колегами законопроект 4336, котрий спрощує державі повернення майна ДОСААФ. Але потрібно слідкувати, щоб ні "майданівці", ні президентська рать не наклали руку на це майно, щоб усе відійшло державі, а далі – тим, хто вже працює на фронт.
А там, в ТСОУ – золоті гори. Одні тільки автошколи генерують близько 500 тисяч доларів чистого кешу щомісяця, котрий заходить у владні кабінети. А ще сотні гектарів землі, будівлі, картинг-центри, парашутні клуби, тири, полігони, 6000 одиниць техніки, коротше, печера розбійників зі скарбами.
Було б правильно, щоб журналісти-розслідувальники взялися за цей клондайк смажених фактів, висвітлили фактури бандитів Ахметова та Іванющенка, котрі, мов мухи мед, обсіли ТСОУ, утікши з рідних донбаських степів перечікувати війну до нас у тил.
Невичерпна, красива тема, я вже бачу відеоряд бійців, що б'ються у котлах, в той час як донецький криміналітет у тилу щосили розпродує майно, котре мало б працювати на фронт. А прокурори у цей час палять дорогі сигари, незворушно сидячи у своїх глибоких кріслах.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
