Значення справи Заверухи

(короткий підсумок вчорашніх та сьогоднішніх подій).

Обвинувачені можуть бути адекватними чи ні. Обвинувачені можуть бути винними чи ні.

Але судова система має бути адекватною у будь-якому випадку. Поліція НЕ має бути частиною репресивної машини, співучасницею злочинів суддів – у будь-якому випадку, незалежно від вини чи поведінки затриманих.

Ми бачимо, що попри спроби реформ, результат є незадовільним.

Тут немає політики.

Це просто трагедія.

***

Суд здійснив численні і грубі порушення прав підзахисних. Ось їх короткий і печальний перелік.

1. Учора, у п'ятницю 30 вересня, суд визначив наступну дату засідання 24 жовтня. Але несподівано судове засідання продовжилося сьогодні, близько 9 ранку у суботу!

2. Суд розпочав своє засідання БЕЗ присутності адвокатів обвинувачених. Адвокатів показово вирішили запросити пізніше. Поки не було адвокатів, суд прийняв кілька рішень, видаляючись у нарадчу кімнату так, ніби все нормально.

3. Суд відбувається без присутності одного із звинувачених. Оскільки офіційно наступне засідання було призначено на 24 жовтня, у одного із звинувачених, котрий проживає у Вінниці, не було підстав терміново приїжджати у Київ. Натомість суд розглядає справу, ніби так і потрібно.

***

На жаль, порушення з боку суду відбуваються в унісон з діями нової поліції. Поліція, в порушення норм, котрі зафіксовані у рішеннях ЄСПЛ, не відпустила звинувачених сьогодні о 8 ранку у зв'язку з закінченням строку тримання їх під вартою, натомість вирішила затримати їх по нових звинуваченнях. О 8 ранку приїхав слідчий і оголосив підозру, заявив про затримання Вікторії та її двох колег по нещастю у порядку статті 208.

Ця стаття передбачає затримання людини на місці злочину чи безпосередньо після його скоєння. Натомість слідчий заявив, що затримання відбувається у зв'язку з підозрою у скоєні злочинів... аж 8 червня!

Суть звинувачення полягає у тому, що Віткорія і хлопці здійснювали хуліганські дії у клітці У ЗАЛІ СУДУ.

***

Те, що ми спостерігаємо – це особиста інціатива певних екс-заступників Авакова. Не знімаючи з міністра відповідальності, все ж скажу, що це не його стратегія – самого Авакова успішно втягнули в неї, налякавши "радикалами" та "екстремістами".

Було сфабриковано декілька справ по статті ТЕРОРИЗМ. Одних звинувачували неправдиво, іншим натягували статтю про тероризм зі звичайного розбійного нападу. Тобто максимально політизували статті звинувачення, усіма можливим способами.

Своя гра старої гвардії у міліції. Котра налякала Авакова та Порошенка так, що ті змушені були піти на збереження їх впливу на силовий апарат міліції (а потім уже поліції). Фактично, хазяї у поліцейській структурі – це старі кадри часів Януковича.

В обмін на свою лояльність та послуги щодо захисту від ефемерної загрози з боку "радикалів" старі менти продовжили надавати послуги олігархам- Фірташу, Курченку, тощо.

Молоді хлопці, котрі пройшли Майдан і війну, стали тим матеріалом, який дозволив продовжувати збагачуватися корупціонерам в МВС/НПУ.

Крім того, не варто применшувати роль Росії у цих процесах. На думку аналітиків СБУ, саме стара міліцейська гвардія розглядається як потенційна база для поетапного реваншу

проросійських сил в Україні. Збереження кадрового потенціалу проросійського лобі у силових органах – пріоритет Москви.

З Росії зараз, із залученням утікачів-посадовців та потужностей спецслужб, іде поток фінансової та оперативної допомоги старим кадрам, щоб ті могли уникнути покарання за свої злочини за попереднього режиму. Ці факти відомі мені особисто, оскільки я займаюся справами Майдану, і я їх повідомляв правоохоронцям.

Отаке значення цього процесу над Вікторією Заверухою та її побратимами. Це навіть не політичний процес – це геополітичне змагання, намагання вплинути на історію нашої країни.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.