Щодо Шинофобії

Вчора ввечері стався інцидент під час вшанування пам'яті загиблих три роки тому у боях на вулиці Грушевського. Спецпідрозділ поліції, без жодних пояснень своїх дій, силою завадив символічному підпаленню автомобільної шини біля пам'ятнику Михайлу Жизнєвському. Відбулася сутичка з протестувальниками.

Прес-служба столичного главку поліції стверджує, що спецпризначенці реагували відповідним чином, що, мовляв, не допустити серйозних правопорушень. Чи є символічне підпалення шини таким правопорушенням? Однозначно, ні.

Та й взагалі, палаюча шина у тому місці вулиці жодним чином не суперечить встановленим законодавством вимогам щодо пожежної безпеки.

В Європі і США символічно палити щось під час протестних мирних зібрань – це норма. Палять прапори держав і партій, палять портрети політиків, палять опудала Гая Фокса.

Навіть в Україні факельна хода нарешті сприймається спокійно з боку правоохоронців. Чим відрізняються шини?

Вчора поліція також здійснила класичну помилку, про яку вже давно кажуть українські правозахисники – не була застосована звукопідсилюючу апаратуру для ефективного пояснення поліцією своїх намірів та роз'яснення правових підстав для своїх дій (ч. 2 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію").

Тобто коли на учасників зібрання суне без жодних пояснень натовп спецпризначенців, то люди, звісно, мінімум дезорієнтовані через незрозумілі для них дії поліції.

Впевнений, що в МВС і Національній поліції існують формальні або неформальні накази щодо шин. І ці накази суперечать як українському законодавству, так і здоровому глузду. Тому збираюся почати перемовини з керівництвом правоохоронних органів, щоб змінити таке ставлення.

Не бачу жодних проблем в символічному підпаленні шин, якщо, наприклад, про це було сповіщено поліцію у повідомленні про мирне зібрання.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.