Чому все так повільно зі справами Майдану. Ілюстрація
Мене часто питають, чому справи Майдану так повільно просуваються.
Відповідь можна дати на прикладі нинішніх подій.
Маємо підозрюваних, котрі, на думку прокуратури, організовували терор проти Майдану, нелегально поставляли російські гранати ''Беркуту", котрими вбито щонайменше одну людину і скалічено більше 138 осіб.
Підозру їм оголошено у п'ятницю, і тоді ж мав відбутися суд для обрання запобіжного заходу. Але не відбувся.
Приїхав у суд замначальника поліції Фацевич. Він переконував журналістів та усіх інших, що підозрювані – цінні кадри, гарні співробітники.
Суддя Писанець взагалі передумав розглядати клопотання прокуратури про обрання запобіжного. Попри те, що спочатку призначив місце і час засідання. Прислав секретарку у залу, і та запропонувала сторонам підписати повідомлення про перенос засідання.
В цей момент у залу зайшли чоловік 20 тітушок. Вони вивели підозрюваного із залу, дали йому можливість вільно збирати "докази" своєї "хвороби" на понеділок. (Тітушок побили за це сьогодні).
Це по одному підозрюваному. А по іншим суд навіть не пробували розпочати. Суддя сховався у нібито нарадчій кімнаті.
***
Що це є все таке?
Це мовчазний договорняк між Аваковим та Порошенком. Аваков активно захищає катів Майдану силами нацполіції та тітушок, а судова система, підконтрольна Порошенку, ці справи відверто саботує. Працює лише групка ентузіастів у Генпрокуратурі, котрі за допомоги журналістів та активістів намагається ламати спротив і просувати розслідування. Тобто розслідування іде, загалом, силами громадськості. Топ-керівники ж потихеньку ставлять палки в колеса.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
