На захист права українців на протест із наметом

Звернувся в Генпрокуратуру щодо вчорашнього інциденту з, судячи з усього, усним наказом для поліції і військовослужбовців Нацгвардії не допустити розширення наметового табору учасників мирного зібрання біля Верховної Ради. Наказ цей є, звісно, злочинним, і у зверненні до ГПУ докладно розписано чому.

Але ця інформація корисна суспільству не стільки в контексті вчорашнього інциденту, скільки на випередження. Бо попри публічну обіцянку очільника поліції Сергія Князєва, що намети зносити не будуть, насправді невідомо, як все розвиватиметься далі. Будь-яка нова влада чомусь має ірраціональну наметофобію. І навіть після Революції Гідності широковідомі випадки, коли правоохоронці силоміць зносять намети, хоч не мають на це жодних законних прав.

Коротко про суть мого звернення в ГПУ: обмежувати право мирно збиратися з використанням наметів може тільки суд, а будь-які інші правила або прямо суперечать Конституції і законам України, або є хибним трактуванням законодавства (докладніше про це дивіться також в сюжеті про моє листування на ту ж тематику з мером Одеси Геннадієм Трухановим – https://youtu.be/z6cdemEm19A).

За ілюстрацію дякую Ганні Сіньковій.

З тексту звернення в ГПУ:

"...Вчинення злочину мало місце за наступних обставин. 18 жовтня 2017 року близько 21:30 учасники тривалого мирного зібрання біля Верховної Ради України спробували пронести пінопласт і намети до наметового містечка. Проте близько 500 співробітників Національної поліції і Національної гвардії взяли їх у кільце. Як стверджують журналісти інформаційної агенції "Українські Новини", правоохоронці повідомили їм, що отримали наказ не допустити розширення табору активістів. Додаткову інформацію, а також фотографії інциденту можна знайти тут – https://ukranews.com/ua/news/525223-pravookhoronci-otochyly-aktyvistiv-z-novoyu-partiyeyu-nametiv-i-pinoplastu-na-grushevskogo (http://bit.ly/2xSsQXZ).

Наголошую, що у нашій державі встановлено повідомчий, а не дозвільний порядок проведення мирних зібрань (ч. 1, ст. 39 Конституції України). Тож за інформацією правозахисних організацій України (http://www.npd.in.ua/?p=571), працівники Національної поліції, працівники та військовослужбовці Національної гвардії не мають права забороняти намети, які встановлюють з метою проведення мирних зібрань, якщо на території мирного зібрання не встановлений воєнний або надзвичайний стан (ст. 64 Конституції України).

В де-юре мирний час встановлювати обмеження щодо забезпечення права мирно збиратися з використанням наметів та у будь-яких інших не заборонених українським законодавством формах може, згідно з ч. 2 ст. 39 Конституції України, лише суд, і виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Причому, згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, реальність загрози національній безпеці та громадському порядку має бути доведена в суді належними та допустимими доказами, а обмеження мають встановлюватися судом лише щодо відповідачів у справі.

Примусове виконання рішень судів про заборону наметів, які встановлюють або вже встановили з метою проведення мирних зібрань, здійснюють лише державні виконавці, визначені Законом "Про державну виконавчу службу".

Державні виконавці не мають права залучати Національну гвардію України та комунальні служби органів місцевого самоврядування для примусового виконання будь-яких судових рішень.

За необхідності державні виконавці можуть, згідно пп. 2 п. 26 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" та пп. 2 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження", залучати поліцейських для проведення спрямованих на примусове виконання рішень судів дій за вмотивованою постановою, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. Проте таке залучення поліції у випадку заборони наметів, які встановлюють або вже встановили з метою проведення мирних зібрань, здійснюється лише в рамках вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень, а також вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців (пп. 1 п. 26 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"). Тобто поліція також не має права власноруч виконувати будь-які судові рішення.

Таким чином, будь-які накази не допустити розширення наметового містечка є злочинними наказами чи розпорядженнями (ч. 2 ст. 41 КК України). А перешкоджання пронесенню пінопласту і наметів до наметового містечка біля Верховної Ради працівниками Національної поліції і військовослужбовцями Національної гвардії України ввечері 18 жовтня 2017 року в Києві на розі вулиць Грушевського і Липської біля готелю "Київ" може бути кваліфіковане за ст. 340 КК України (Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій)."

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.