Розправа з суддею Цокол

Трохи з запізненням, але обов'язково мушу написати.

Нещодавно відсторонили від здійснення правосуддя суддю Печерського суду Ларису Цокол. Перспектива – звільнення рішенням ВРП.

Я уважно слідкую за суддівським корпусом. Навіть не стільки як депутат, а як людина намагається зрозуміти людину. Намагаюся ловити кожен рух, кожну інтонацію, що зрозуміти тональності внутрішніх їх мелодій – що там звучить усередині людей, котрі вершать долі.

Так само спостерігаю за Цокол.

З суддею Цокол у мене був навіть конфлікт. Одного разу вона перевела у закрити режим засідання по майданівській справі.

Це викликало в мене підозру – хто часто буває в судах, той зрозуміє, чому. Часто саме закритість судового засідання слугує фоном для прийняття неправосудного рішення.

Але вислухавши її аргументи, я, потративши деякий час на вгамування власних емоцій, все ж прийняв її рішення. Непросто залишатися об'єктивним, коли щоразу занурюєшся в увесь цей жах, котрий коїться з не-розслідуванням злочинів Революції Гідності.

Зараз можу сказати – Цокол одна з найкращих суддей Печерського суду. На фоні відвертих одіозностей на кшталт Горкавої Цокол є профі.

Ідеальних суддів не існує в природі. І те, що зараз відбувається – це розправа з принциповою і незалежною людиною.

Хочу, щоб це знав не один я.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.