Гендерна справедливість досягається дієсловами

Жінки довго боролися за рівноправ'я із чоловіками, і здається перемогли. Але якось дивно перемогли.

Жінки довго боролися за рівноправ"я із чоловіками, і здається перемогли. Але якось дивно перемогли. До суто жіночих обов'язків та місій – народжувати та виховувати дітей, вести домогосподарство, кохати та надихати на подвиги чоловіка, більшість представниць слабкої статті перетворилися на годувальниць власних родин. І чоловіки нібито здалися, і, на перший погляд, навіть погодилися прийняти феміністок, такими як вони є.

Більшість моїх співплемінниць удень хочуть бути зірками у бізнесі, давати фору чоловікам, а вночі вдають із себе створені для кохання тендітні квіточки. До речі, супутники життя й не проти такого розкладу у стосунках. Бо так легше. Я спостерігаю чимало сімейних пар, де дружина помінялася ролями з чоловіком.

Запекла боротьба за рівноправ'я привела прекрасну стать навіть до армії – у царину суто чоловічу. Наша жінка в камуфляжі, що крокує в строю на високих підборах із бойовим макіяжем, відверто кажучи,мало схожа на солдатку Джейн. Але чому дами йдуть служити? Я зрозуміла так: для одних – це робота, якась стабільність і можливість прогодувати родину, для інших – спроба влаштувати особисте життя. Бо в оточенні чоловіків це зробити легше, ніж працюючи, скажімо, на ткацькій фабриці. Аби як, а жінка залишається жінкою, і для неї особисте життя не на останньому місці, навіть на воєнному полігоні.

І хоча теоретично з часів Анджели Девіс ніхто не проти рівних можливостей чоловіка й жінки, проте на державному та суспільному рівні та нерівність залишилася. Зробити кар'єру чоловікові легше ніж жінці, роботодавець при прийомі на роботу віддає перевагу чоловікам, та й платить їм більше. І така ситуація підпільної боротьби не лише в Україні, а й в США та Європі. В демократичній Америці, наприклад, де жінки обіймають керівні державні посади (згадаємо хоча б Держсекретаря Мадлен Олбрайт чи нинішню впливову на світову політику Кондолізу Райс) на рівні, скажімо, прибиральниць вони отримують зарплатню нижчу за чоловіків на цій же посаді. Керівництву досить назвати прибиральника "техніком прибирання", дати йому більший оклад, і ніхто не звинуватить роботодавця у порушенні прав жінок.

Недавно в ЄС оприлюднили цифри: різниця в оплаті праці чоловіків і жінок там становить 15%. В Україні ж зазвичай у сфері економіки середній заробіток жінки становить десь 70% від заробітку чоловіка. В останні роки з'явилися й нові форми трудової дискримінації. За статтю та віком. Це видно навіть по оголошеннях у газетах на кшталт: "Потрібна молода дівчина у віці 20-25 років..."

А от проблема сексуальних домагань на робочому місці не набула розголосу в Україні. Вона, звісно, існує, але тихо. Бо сексуальні домагання в нашій країні сприймаються дещо інакше, ніж на Заході. Скажімо, у нас не бачать нічого поганого у тому, щоб колега привселюдно поцілував співробітницю у щічку. А у багатьох країнах за це подають до суду як на прояв сексуального домагання.

До речі, у вітчизняному законодавстві теж уже є відповідна стаття у законі про забезпечення рівних можливостей чоловіків та жінок. Але ж той, хто подає до суду, має довести факт сексуального домагання. А це не просто.

Аби вивести з підпілля проблему гендерної нерівності, думаю, насамперед треба займатися правовою освітою. Бо незнання породжує неспроможність реагувати на випадки дискримінації.

Ментальність чоловіків заважає їм бачити в жінці рівного партнера у професійній діяльності, бізнесі. Так уже історично склалося. А прихильників матріархату серед сильної половини людства не так уже багато. Інколи для досягнення своєї мети варто посилатися не лише на закон та суспільні декларації щодо гендерної рівності, а й бути трішечки дипломатом. Екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк переконаний, дипломатія, щоб бути успішною повинна мати багато рис, які, притаманні саме жінці. Особливо – гнучкість мислення та інтуїцію. Отут хочу дещо порадити жінкам як вибороти у конкурента-чоловіка вакансію при прийомі на роботу. Зізнаюся, це розповів мені знайомий психолог. Він каже, що на співбесідах із роботодавцем (як правило теж чоловіком) жінка поводиться надто емоційно, нервово, використовує багато прикметників. Тоді як чоловік тримається впевнено, його мова насичена дієсловами, в ній більш конкретики. А це подобається роботодавцям. Отож й жінкам варто перейняти ці чоловічі риси поведінки та висловлювань. Кажуть, спрацьовує.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.