Крим: пам'ятати, вчитися, повернутися

Крим – особливе і багато в чому унікальне місце в Україні. Тут особливий клімат, неймовірні краєвиди моря та гір, яких немає більше ніде в країні. Він має багату історію, що тягнеться від давнини до сучасності. Це контекст, який створив неймовірно різноманітну місцеву спільноту та культуру. Ця земля стала свідком багатьох важливих історичних подій і була домом для багатьох народів: від стародавніх греків і скіфів до вірмен, євреїв, кримських татар, караїмів, кримчаків, італійців, українців та інших.

Вперше я побував у Криму 22 роки тому. Як і для багатьох, це була відпустка для мене, моєї дружини Лінди та моєї дочки Катріони, якій на той час було лише 18 місяців. Ми відвідали Бахчисарай, Ялту, Севастополь, Ай-Петрі. Як історик, я вже тоді був зачарований півостровом, багато топонімів якого резонують з британською військовою історією, як-от Балаклава, а також давньогрецькими та християнськими руїнами Херсонесу.

Відтоді я багато разів відвідував Крим, коли працював Заступником Посла Великої Британії в Україні. Одного разу я мав честь супроводжувати доньку Вінстона Черчилля, баронесу Мері Сомс, коли вона відвідувала Лівадійський палац. Там її батько вів складні переговори в часи Другої світової війни, зокрема й щодо основоположних принципів ООН, принципів, які Росія так грубо порушила у 2014 році.

Хоч для багатьох Крим є джерелом радісних спогадів про відпочинок, для когось це перш за все їхній дім.

У 2014 році Росія порушила безпеку цього дому незаконно анексувавши півострів. Мешканці Криму – кримські татари, українці та інші – чинили неймовірний опір. Вони проводили масові протести проти російських військ. Вони не боялися озброєних російських військових і чітко сказали "ні" нав'язаному Росією режиму. Місцеві жителі продемонстрували свою волю до вільного демократичного майбутнього Криму в складі суверенної України. Багатьох заарештували, побили, піддали тортурам і ув'язнили. Ми пам'ятаємо їхні жертви та хоробрість.

Відтоді не припиняються переслідування та порушення прав людини. Жителі Криму зазнали примусової паспортизації, мілітаризації та перевиховання дітей, знищення української та кримськотатарської культурної спадщини, заборони вільних незалежних ЗМІ, екологічних злочинів та порушень релігійних прав. Кримців насильно мобілізували в російську армію і змушували воювати проти своїх співвітчизників-українців. Їх бомбардує єдиний наратив, який просуває Кремль. Сотні мирних жителів були змушені залишити свої домівки на півострові через загрозу арешту та страх за своє життя.

Певним чином саме у Криму Кремль показав тактику, політику та зловживання, які він застосовує на інших українських територіях після початку повномасштабного вторгнення.

Сьогодні Росія використовує Крим у своїй війні проти України як військову базу, як джерело примусового поповнення збройних сил та як в'язницю. Там, подалі від решти країни та світу, утримуються сотні цивільних українців. Це вихідці з інших українських територій, які Росія взяла під свій контроль, а також 217 кримських політв'язнів, 134 з яких кримські татари. Там же знаходяться й українські діти, яких відправили в "літні табори" і яких змушують зректися Батьківщини. Контроль Росії над Кримом фактично тримає місцевих мешканців в ув'язненні, не даючи можливості виїхати в інші частини своєї Батьківщини – України.

Позиція уряду Великої Британії чітка: Крим – це Україна. Наше зобов'язання підтримувати основні міжнародні принципи суверенітету та територіальної цілісності є причиною того, чому Сполучене Королівство залишалося непохитним у своїй підтримці України та Криму протягом останніх десяти років – і чому ми продовжимо цю підтримку стільки, скільки буде потрібно.

Наша підтримка захисту України від вторгнення Росії включає майбутнє звільнення всіх частин України. Ми прагнемо, щоб світ не забув злочини Росії під час незаконної анексії Криму, вчинені нею порушення та зловживання, а також репресії, з якими щодня стикаються кримці.

Ми продовжуватимемо підіймати тему Криму на міжнародних форумах. Наше Посольство проводить зустрічі зі свідками порушень прав людини, надаючи можливість дипломатичній спільноті почути голоси кримців. Ми також підтримуємо Кримську платформу та фінансуємо освітні кампанії про історію, культуру та традиції Криму. Ми сприяємо роботі України з планування реінтеграції Криму. Ми залишаємось сильним партнером України, Криму та його майбутнього як невіддільної частини України.



Я знаю, що настане день, коли туристи з усього світу знову зможуть відвідати й побачити красу Криму. Але я з нетерпінням чекаю, коли кримські татари та українці нарешті зможуть повернутися на півострів, а ті, хто прожив 10 років у Криму без свободи, нарешті зможуть жити там без переслідувань.

Я не можу дочекатися, коли знову побачу, як Крим і його люди процвітають і насолоджуються свободою як частина України. І я сподіваюся, що Велика Британія зможе зіграти свою роль у відновленні економіки та інфраструктури Криму, залучивши британських інвесторів до відбудови півострова на шляху до кращого майбутнього.

Для мене велика честь бути знайомим з провідними кримськими і кримськотатарськими активістами, які зазнали переслідувань з боку Росії й тепер змушені працювати за межами півострова через російську окупацію. Коли Крим знову стане вільним, я з нетерпінням чекатиму на можливість відвідати їх та багатьох інших на землі їхніх предків.

Коли мої батьки приїхали до мене в гості в Київ двадцять років тому, я був радий взяти їх до Криму, щоб показати їм усі його дива. Був жовтень, і ми зупинилися по дорозі з Ялти в Севастополь біля красивої бухти Батилиман. Купання в теплих водах на тихому піщаному пляжі – один із моїх найяскравіших спогадів про цей чудовий куточок України. Я з нетерпінням чекаю на день, коли я зможу показати це унікальне місце моїм британським друзям, які ніколи не мали задоволення побувати тут.

Qırım serbest olacaq! Крим буде звільнено!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.