17 грудня 2011, 16:36

Відкритий лист Максима Стріхи до редактора видання "Комерсантъ. Украина"

Зазвичай я уникаю передруків з інших сайтів, але цей лист знаного науковця, письменника та громадського діяча, надрукований кількома інтернет-виданнями, першим з яких була "Телекритика", гідний того аби його побачив і читацький загал Української правди".

Редакторові видання

"Коммерстантъ. Украина"

Пане Редакторе!

Я не часто беру до рук Ваше видання, хоч визнаю: його політичним і бізнесовим матеріалам як правило властива зваженість і аналітичність. Причина ж мого ставлення до газети полягає в її підкресленому ігноруванні "тубільної" україномовної спільноти Києва й України, яка, погляду редакції, ніяк не перетинається з російськомовною "VIP-спільнотою", на яку видання розраховане.

Спробую пояснити свою думку на прикладі п'ятничного числа N196, яке я вчора взяв у кав'ярні, де проводив ділову зустріч. Додаток "Weekend" має широку (і слід визнати, часом дотепно написану) панораму культурних подій ближчих днів. Має низку підготовлених у Києві "відпочинкових" статей для тих-таки "VIP-читачів".

Але сторінка "Книги/Классика/Музыка" без змін передрукована з московського видання – так "Къ" робить завше, підкреслено ігноруючи саму можливість того, що в "Країні Юків" можуть читати якоюсь іншою мовою, окрім російської.

Огляд книжок у числі, що потрапило мені до рук, розпочинається з російського перекладу останнього роману Умберто Еко "Празький цвинтар". Доводжу до відома, що український переклад цього роману видано видавництвом "Фоліо" у Харкові на 2 місяці раніше. Цього разу український переклад випередив навіть появу англійського. Але цей факт "Къ" очевидно не цікавить – як не цікавить уся інша українська перекладна і оригінальна (книжки Ю.Андруховича, С.Жадана, О.Забужко та інших сучасних авторів добре продаються в Європі) література.

Диявол ховається в деталях. І я б радив придивитися до "спортивної" сторінки газети – де всі назви футбольних клубів наведено оригінальними мовами. За одним винятком. "Шахтар" (саме така офіційна назва, зареєстрована УЕФА, саме так написано на автобусі й футболках) вперто названо "Шахтер". Промовистий виняток, чи не так?

Про ще одну деталь, так само промовисту. П'ятничне число було найближчим до вшанування пам'яті жертв Голодомору. В газеті – жодного анонсу цієї події, знакової не лише для україномовної спільноти, а просто для нормальних людей не з печерними поглядами. Коментар зайвий.

Пане Редакторе!

Як відомо, сьогодні україномовні видання посідають менше 30% сумарного накладу українських газет, і трохи більше 10% – журналів. Зрозуміло, що це не є відображенням реального мовного стану суспільства (де україномовні за всіма соціологічними даними становлять близько половини, а люди, для яких українська мова є принаймні символічною вартістю – близько 2/3).

Але це наслідок твердого переконання інвесторів (дуже часто російських): україномовний купить і російськомовне видання, а ось російськомовний – україномовного скоріш за все не купить. Вважаю таку позицію морально хибною. Але щоб довести її комерційну хибність, україномовна спільнота має зараз єдиний важіль – оголосити послідовний бойкот принаймні тим російськомовним виданням, які мають виразно постколоніальний контент і цілковито ігнорують сам факт існування україномовних.

На жаль, про таке ігнорування з боку "Къ" говорить і відсутність бодай україномовної версії сайту газети.

Дуже хотів би дізнатися про Вашу думку з цих питань. Це дозволило б мені визначитися з дальшим ставленням до Вашого видання.

Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників НАН України, завідувач кафедри перекладу Київського університету імені Бориса Грінченка, віце-президент Академії наук вищої школи України, віце-президент Асоціації українських письменників

---------------------------------------------------------------------------------------------------------

Принагідно зазначу, що сьогодні до газетних кіосків у Києві не надійшов україномовний випуск газети "Дзеркало тиждня".

Зберегти середній клас

Багато сказано про те, що рашисти, плануючи напад на Україну в 2022 році, зовсім не мали уяви про реальний стан українського суспільства – його мужності та здатності до самоорганізації для відсічі агресору...

Якомога швидше вийти з системної кризи

Україна поринула у ідеальний шторм. На тлі корупційного мегаскандалу, блекаутів, глухого кута на перемовинах щодо "мирного плану", маємо ще і фактичний параліч роботи парламенту і значні ускладнення в уряді через неможливість якісного заповнення ряду вакансій та некомпетентність мало не більшості урядовців...

Україна припинила Радянський Союз

34 роки тому – 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський Референдум, який припинив Радянський Союз. Немає нічого спільного з реальністю, навмисне поширюваний наратив, що СРСР розвалили троє змовників – Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич, потай зібравшись 7 грудня у селі Віскулі в Біловезській пущі, де підписали угоду, яка передбачала припинення існування Союзу...

Театр Ветеранів

Вчора мені пощастило бути на виставі Театру Ветеранів, поставленої режисером Олександром Ткачуком, діючим майором ЗСУ, за п'єсою колишнього старшого бойового медика 241 бригади ТрО ЗСУ Аліни Сарницької...

"Це те, що робить ділок!"

Розганяється скандал довкола оприлюднення аґенцією ФІНАНСОВОЇ інформації "Bloomverg" записів телефонних розмов спецпредставника президента США С...

Агресор гарячково каламутить воду

Як я й писав у попередньому блозі, повідомлення про "мирний план", який ніби-то затвердив Дональд Трамп мало на меті підготувати громадську думку до посилення санкцій щодо росії...